Демидова Тетяна Анатоліївна Особливості формування уявлень про майбутню сім\'ю у старшокласників

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, наводяться дані про апробацію, впровадження та структуру роботи.
У першому розділі – “Теоретичні основи дослідження” – представлено теоретико – критичний аналіз наукових даних з проблем дослідження уявлень про сім’ю, підготовки старшокласників до сімейного життя, аналізуються психологічні дослідження щодо особливостей міжособових відносин і статево – рольової поведінки в юнацькому віці, як передумов формування уявлень про майбутню сім’ю.
Проблема сімейно – шлюбних відносин завжди привертала увагу вчених.
А.Н. Волкова, А.Г. Харчєв, З.Я. Янкова основною особливістю сучасної сім’ї визначають перехід від жорстко заданих рольових взаємовідносин до гнучких, більш динамічних. Така зміна робить особливо важливим спілкування подружжя, яке є результатом спільної творчості. Проблеми типології сім’ї, формування нових сімейно – шлюбних відносин, стабілізації шлюбного союзу знайшли найбільш повне відображення в роботах І.С. Волги і В.П. Горелика, В.Д. Дмитровського, В.Т. Зініча, А.П. Хоменко; функцій сім’ї досліджено в роботах В.П. Ключникова, С.Д. Лаптенка, А.П. Пономарьова, Г.М. Свердлова, А.Г. Харчєва; психологічні проблеми сучасної сім’ї та шляхи їх розв’язання висвітлюються в роботах А.І. Волкової, І.С. Голода, В.І. Зацепіна, С.В. Ковальова, М.М. Обозоваі А.М. Обозової, С. Рапопорта.
Окремим аспектам підготовки молоді до створення сім’ї і виконання батьківських функцій присвячені ряд дисертаційних досліджень. Так, моральна підготовка старшокласників до створення сім’ї досліджувалась В.І. Барським і Н.С. Верещагіною; Л.Я. Верб розглядав статеве виховання старших школярів як морально-педагогічну проблему; Н.Ф. Кузьміна вивчала зміст і організацію роботи педагогічного колективу по формуванню товариських взаємовідносин між підлітками різної статі; Е.Ф. Ільїна і Д.В. Луцик досліджували підготовку старшокласників до створення сім’ї і виконання виховних батьківських функцій; Н.Ф. Феоктистова розглядала індивідуальний підхід до старшокласників у процесі підготовки до створення сім’ї. Проблема підготовки юнацтва до сімейного життя в батьківський сім’ї знайшла своє відображення в дослідженнях І.В. Гребенникова, А.Н. Сізанова, А.С. Красовського.
У сучасній психології уявлення учнів середніх і старших класів про сім’ю вивчали З.Г. Кісарчук, Н.Н. Толстих, А.М. Прихожан, Т.І. Юферева та інші. Ними виявлено, що шлюбно-сімейні уявлення старшокласників відрізняються недостатньою повнотою, невисокою оцінкою себе як майбутнього подружжя. Уявлення про кохання, майбутнє сімейне життя є слабкими, уявлення про майбутнє сімейне життя формуються переважно в батьківській сім’ї, а уявлення про чоловіка і жінку складаються у сфері взаємовідносин з протилежною статтю. Аналіз розходжень в уявленнях майбутнього подружжя дозволив В. І. Зацепіну, К. Вітеку і І.В. Гребенникову виявити такі особливості: найчастіше партнери мають різні уявлення про кооперацію домашньої праці і свою участь у ній, про виховання дітей, способи проведення вільного часу, планування бюджету .
Таким чином, формування уявлень про майбутню сім’ю є важливою складовою процесу становлення сучасної сім’ї і повинно носити цілеспрямований характер. У 1984 році в школах у старших класах був уведений новий предмет "Етика і психологія сімейного життя", але він не зміг досягти поставленої мети яка полягала в формуванні у старшокласників потреби в створенні сім’ї, готовність до вступу в шлюб, уміння правильно будувати сімейні відносини і виховувати майбутніх дітей. Однак практика показує, що все-таки доцільно було б зберегти у школі курс "Етики і психологія сімейного життя". При цьому необхідно удосконалювати зміст і методику навчання старшокласників основам психології сімейного життя, враховуючи вікові інтереси і особливості цього періоду, зокрема міжособові взаємовідносини і статево - рольову поведінку в юнацькому віці.
В цьому розділі розглянуто також передумови формування уявлень про майбутню сім’ю в юнацькому віці. Узагальнення різних наукових позицій показало, що для юнацького віку характерна спрямованість на засвоєння норм взаємовідносин (Д.І. Фельдштейн), активна соціалізація особистості в спілкуванні (Б.Ф. Ломов).
Дослідженням юнацького віку, зокрема міжособовим відносинам, присвятили свої роботи В.З. Пахальян (задоволеність спілкуванням з дорослими), А.В. Мудрик (потреба в спілкуванні з дорослими, особливості міжстатевого спілкування), М.А Хазанова (особливості стосунків з батьками).
Окремі аспекти цієї проблеми вивчали зарубіжні психологи: прихильність до батька і матері - Б. Зaззo; сприйняття образу батьків - П. Taп; становлення до виховного стилю батьків - E. Дoувaн, Дж. Aдeлсoн; ідентифікацію дівчат з матір’ю - А. Бюргер; особливості міжстатевої дружби - Дж. Колмен; потребу в доповненні - Ш. Бюлер; кохання і його прояви в юнацькому віці - Э. Шпрангер.
Узагальнення різних наукових позицій показало, що старшокласники значною мірою не задоволені відносинами з батьками і дорослими і орієнтуються на пошук нових форм спілкування з ровесниками.
Виявлено, що статева ідентичність і статево-рольова поведінка в юнацькому віці формуються в результаті тісної взаємодії біологічних, психологічних і психосоціальних факторів. Найбільш повний огляд цієї проблеми відображено в психологічних розробках, присвячених ідентифікації з батьками (Д. Линн, E. Доуван), диференціації статевих ролей (І.С. Кон), формуванню особистості майбутніх чоловіка та жінки (Д.Н. Ісаєва, В.Е. Каган, І.В. Романова),формуванню ідентичності (Дж. Maрсіa) та співвідношенню компонентів чоловічої і жіночої ідентичності (К. Гиллиган).
На основі проведеного нами аналізу робиться висновок про необхідність пошуку та обґрунтування нових шляхів та умов, які б забезпечили більш ефективне формування адекватних уявлень про майбутню сім’ю при підготовці юнацтва до сімейного життя з урахуванням вікових особливостей.
У другому розділі – “Психологічні особливості уявлень про майбутню сім’ю у старшокласників“ обґрунтовано ідентифікацію як провідний механізм формування уявлень про майбутню сім’ю, розкрито структуру уявлень про майбутнє сімейне життя, визначено основні методи та методики емпіричного дослідження, а також наведені дані експериментального дослідження особливостей уявлень старшокласників про майбутню сім’ю.
Найбільш характерною психологічною особливістю уявлення є те, що в ньому поєднується образність і узагальненість. Як правило, уявлення про той чи інший об'єкт формується в процесі його багаторазового сприймання. Завдяки цьому відбувається селекція ознак об'єкта, їхня інтеграція і трансформація; випадкові ознаки, що виявляються тільки в деяких одиничних ситуаціях, відсіваються, а фіксуються лише найбільш характерні і тому найбільш інформативні. Ця закономірність стосується і формування уявлень про сім’ю.
Батьки, шлюб яких склався благополучно, дають дітям приклад того, як повинно будуватися спільне життя чоловіка і дружини. Погоджені дії батьків є найважливішою передумовою успішного формування уявлень про сім’ю. На підставі ряду досліджень можна констатувати наявність неусвідомлених тенденцій до повторення у новоствореному шлюбі моделі родини своїх батьків (М.В. Вовчик- Блакитна, А.Н. Волкова), до відтворення моделі відносин батьків у власній родині (З. Цельмер), копіювання досвіду батьківської сім’ї (В.І.Чередниченко).
Сім’я є для людини групою співвідношення, вона ідентифікується з нею, створює і зберігає прийняті в ній погляди, установки, звичаї, зразки поводження і спілкування (І. Клемантович). Дитина засвоює свою майбутню подружню роль, ототожнюючи (ідентифікуючи) себе з батьком тієї ж статті, тоді як образ батька протилежної статті є дуже важливим при виборі майбутнього партнера (вибір може відбуватися за різними критеріями - подібності чи протилежності) (З. Цельмер).
Таким чином, на підставі аналізу ряду досліджень ми дійшли висновку, що основним механізмом формування уявлень про сім’ю є процес ідентифікації.
Ідентифікація є придбання, чи засвоєння цінностей, ідеалів, ролей, моральних якостей значущого іншого (моделі), особливо батьків (Л. Гевиртц), у ній відтворюється залежне поводження у відсутності батьків, процес ідентифікації відбувається стихійно без цілеспрямованого навчання з боку батьків (Р.Сирс).