ГРИНЬОВА ТЕТЯНА ІВАНІВНА ВПЛИВ ОЗДОРОВЧИХ ЗАНЯТЬ РІЗНИМИ ВИДАМИ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ НА ФОРМУВАННЯ ФІЗИЧНОГО СТАНУ ДІТЕЙ 10–13 РОКІВ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ГРИНЬОВА ТЕТЯНА ІВАНІВНА ВПЛИВ ОЗДОРОВЧИХ ЗАНЯТЬ РІЗНИМИ ВИДАМИ СПОРТИВНОГО ТУРИЗМУ НА ФОРМУВАННЯ ФІЗИЧНОГО СТАНУ ДІТЕЙ 10–13 РОКІВ
Альтернативное Название: ГРИНЕВА ТАТЬЯНА ИВАНОВНА ВЛИЯНИЕ ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫХ занятий различными видами СПОРТИВНОГО ТУРИЗМА НА ФОРМИРОВАНИЕ физического состояния детей 10-13 лет GRYNOVA TETYANA IVANOVNA INFLUENCE OF HEALTH ACTIVITIES BY DIFFERENT TYPES OF SPORTS TOURISM ON THE FORMAT
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, показано особистий внесок здобувача в роботу над дисертацією, окреслено сферу апробації та впровадження результатів наукових досліджень.
У першому розділі «Теоретичне обґрунтування використання різних видів туризму в спортивно-оздоровчій діяльності юних туристів» розглянуто питання впливу занять спортивним туризмом на організм людини. Показано, що туризм є важливим чинником у формуванні особистості дітей, їх вихованні, духовному, інтелектуальному і фізичному розвитку та вдосконаленні, підвищенні опору організму, оздоровленні дітей. Розкрито позитивні аспекти короткочасних занять різними видами туризму на показники фізичної підготовленості та функціональний стан дітей. Розглянуто особливості спортивних тренувань у різних видах туризму. Висвітлено основні закономірності розвитку рухових якостей, становлення систем і функцій організму дітей 10–13 років. Проаналізовано стан здоров’я учнівської молоді та причини його погіршення.
Розглянуті в літературі питання в основному стосуються молоді та дорослих, які брали участь у деяких туристських походах, тому є актуальним питання виявлення впливу систематичних тренувань у різних видах туризму на фізичний стан дітей 10–13 років.
У другому розділі «Методи та організація дослідження» представлено зміст використовуваних методів та основні аспекти організації наукового дослідження.
Серед педагогічних методів досліджень використовувались: педагогічні спостереження, анкетування, спеціальні педагогічні випробування (біг на 30 м; згинання і розгинання рук в упорі, лежачи на підлозі; нахил тулуба вперед з положення сидячи; човниковий біг 4х9 м; стрибок у довжину з місця; біг на 1000 м), педагогічний експеримент.
Морфофункціональні методи передбачали: вимірювання довжини й маси тіла, окружності грудної клітки (ОГК), життєвої ємності легень (ЖЄЛ), частоти серцевих скорочень (ЧСС), систолічного артеріального тиску (СТ), діастолічного артеріального тиску (ДТ); визначення індексів Кетле-2, Робінсона, Скібінського, Шаповалової, Руф’є та рівня фізичного здоров’я.
Матеріали досліджень піддавалися статистичній обробці, при цьому обчислювалися середнє арифметичне значення, стандартна похибка середнього арифметичного, оцінка вірогідності розходжень між параметрами вихідного та кінцевого результатів, а також між групами за t-критерієм Стьюдента з відповідним рівнем значущості. При математичній обробці матеріалів даного дослідження проводився факторний аналіз структури показників фізичного стану дітей під впливом трирічних занять спортивним туризмом за різними програмами.
Дослідження здійснювалося впродовж 2008–2014 рр. на базі Чугуївського районного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді Харківської області.
Всього в дослідженнях брали участь 232 дитини 10–13 років, з них 50 хлопців та 50 дівчат, учнів загальноосвітньої школи, які не займалися в спортивних секціях, по 18 хлопців та 15 дівчат у кожній з груп, що займалися пішохідним, велосипедним, водним туризмом, та тих, які займалися туризмом за авторською програмою «Туристське багатоборство».
Дослідження проводилося в чотири етапи:
На першому етапі (2008 р.) здійснювався аналіз науково-методичного матеріалу з теми дисертаційної роботи та практичної діяльності у спортивному туризмі. Проводився аналіз програм підготовки з різних видів туризму у центрах туризму і краєзнавства. Було визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методологію і програму досліджень, розроблено протоколи урахування показників фізичного стану дітей.
На другому етапі (2008–2010 рр.) досліджувався фізичний стан учнів загальноосвітньої школи та дітей, які займалися різними видами спортивного туризму. У дослідженнях взяли участь 199 дітей (104 хлопці та 95 дівчат)
10–13 років. Було сформовано 4 групи: група дітей, які не займалися в спортивних секціях (50 хлопців, 50 дівчат), група дітей, які займалися пішохідним туризмом (18 хлопців, 15 дівчат), група дітей, які займалися велосипедним туризмом (18 хлопців, 15 дівчат) та група дітей, які займалися водним туризмом (18 хлопців, 15 дівчат).
В усіх програмах передбачалося навантаження 216 годин на рік: по 2 заняття на тиждень, 3 години кожне. Підсумкові походи проводилися в канікулярний період поза сіткою годин.
При дослідженні фізичного стану в роботі не порівнюються показники фізичної підготовленості дітей, які не займаються в спортивних секціях з тими, які займаються туризмом, оскільки кількість їх навантаження різна (школа – секція) та в школах не рекомендують використовувати змагання на витривалість.
На третьому етапі (2010–2013 рр.) проведено анкетування щодо з’ясування мотивів для комплектування експериментальної групи щодо занять за авторською програмою «Туристське багатоборство».
Розроблено експериментальну програму, яка передбачає комплексне використання елементів з пішохідного, велосипедного і водного видів туризму, і впроваджувалась у навчально-тренувальний процес Чугуївського районного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді Харківської області. Програма розрахована на 216 годин за рік, тобто по 6 годин занять щотижня.
Проведено трирічний педагогічний експеримент із застосуванням розробленої програми «Туристське багатоборство» щодо виявлення впливу на формування фізичного стану дітей 10–13 років (18 хлопців, 15 дівчат).
Вихідні дослідження проводилися на початку вересня 2010 року, тобто на початку занять дітей в спортивних секціях. Усі подальші вимірювання проводилися в кінці 2010–2011, 2011–2012, 2012–2013 шкільних навчальних років. У гуртківців усі дослідження проводилися на тренуваннях у вихідний день в першій половині дня. Перед вимірюванням показників фізичної підготовленості проводилася стандартна підготовча частина з фізичної культури.
Усі вимірювання проводилися автором з допомогою вчителя фізичної культури, тренерів з різних видів туризму та медичних працівників.
Визначено факторну структуру складових фізичного стану дітей 10–13 років під впливом трирічних занять за різними програмами спортивного туризму.
На четвертому етапі (2013–2014 рр.) проводилося аналітичне, математичне й прикладне узагальнення результатів, систематизування показників усіх експериментів, формування висновків, оформлення дисертаційної роботи, автореферату та актів впровадження результатів досліджень.
У третьому розділі «Аналіз рівня складових фізичного стану дітей
10–13 років, які займаються різними видами спортивного туризму» на основі результатів тестування представлено дані фізичних якостей дітей під впливом трирічних занять за різними програмами зі спортивного туризму. Встановлено, що кожен вид туризму, залежно від своєї специфіки, по-різному впливає на розвиток рухових якостей. Так, тренування у пішохідному туризмі, у порівнянні з іншими видами туризму, не в повній мірі сприяють розвитку сили (p<0,05–0,001) та швидкісно-силових якостей (p<0,01–0,001), в той же час, вони ефективні для розвитку гнучкості. Заняття велосипедним туризмом не суттєво впливають на розвиток силових якостей (p<0,05–0,001) дітей 10–13 років, а водним туризмом на розвиток спритності (p<0,05), швидкісно-силових якостей (p<0,01–0,001) та витривалості (p<0,05) у порівнянні з іншими видами туризму, однак мають перевагу в розвитку силових здібностей дітей 10–13 років.
Аналіз морфофункціональних показників та показників фізичного здоров’я свідчить про більш високі результати в групах туристів у порівнянні з групами дітей, які не займалися в спортивних секціях. Показники довжини тіла достовірно (p>0,05) не відрізнялися у 10–13 річних дітей різних груп за досліджуваний період, що свідчить про зміни цього показника лише згідно з віковими нормами.
Слід зазначити, що показники маси тіла визначено вищими у хлопців 13 років, які не займалися в спортивних секціях, ніж у хлопців, які займалися пішохідним (t=3,45; p<0,01) та велосипедним (t=2,10; p<0,05) видами туризму. Між групами дівчат 13 років статистично достовірна різниця була визначена лише між тими, які не відвідували спортивні секції та тими, які займалися велосипедним туризмом (t=2,31; р<0,05).
У показниках ОГК між групами хлопців 13 років, які займалися пішохідним та велосипедним видами туризму, виявлено вищі результати у порівнянні з групою хлопців, які не займалися в спортивних секціях (p<0,05). Між групами дівчат цього ж віку достовірної різниці визначено не було (p>0,05).
Показники ЖЄЛ у кінці експерименту були достовірно вищими в усіх групах туристів по відношенню до хлопців і дівчат, які не займалися в спортивних секціях (р<0,01–0,001). Визначено, що заняття водним туризмом впливають на розвиток цього показника не в такій мірі як пішохідний (р<0,01) у дівчат та велосипедний туризм у хлопців і дівчат (р<0,05).
У кінці експерименту також був визначений позитивний вплив занять різними видами туризму на показник ЧСС по відношенню до груп дітей, які не займалися в спортивних секціях (р<0,001). Серед груп туристів найбільший вплив на цей показник мав велосипедний туризм. У групах дітей, які займалися велосипедним туризмом показник ЧСС визначений кращим по відношенню до хлопців туристів-пішохідників на 2,8 уд.∙хв-1 (t=4,87; р<0,001) та туристів-водників – на 3,8 уд.∙хв-1 (t=5,73; р<0,001) і дівчат туристок-водниць – на 1,6 уд.∙хв-1 (t=2,79; р<0,05).
Між групами хлопців 13 років, які не займалися в спортивних секціях та тими, які займалися різними видами туризму визначено статистично достовірні відмінності (р<0,05–0,001) між показниками систолічного та діастолічного артеріального тиску на користь останніх. В групах дівчат достовірну різницю (р<0,05) визначено у показниках СТ по відношенню до тих, які займалися пішохідним туризмом.
Таким чином, можемо зазначити, що заняття різними видами спортивного туризму позитивно вплинули на стан здоров’я дітей у порівнянні з дітьми, які не відвідували спортивні секції (р<0,001).
Аналіз будови тіла дітей 10–13 років, які три роки займалися різними видами туризму, показав, що спортивні тренування в туризмі суттєво не впливають на будову тіла. За час експерименту в усіх групах збільшується кількість дітей з торакальним та м’язовим типом будови тіла і зменшення кількості дітей, у яких визначено астеноїдний, абдомінальний та дигестивний типи будови тіла.
У четвертому розділі «Дослідження впливу різних видів спортивного туризму та експериментальної програми «Туристське багатоборство»
на фізичний стан дітей 10–13 років» на основі узагальнення результатів констатуючого експерименту та проведеного анкетування щодо зацікавленості дітей до занять різними видами спортивного туризму окремо та поєднання їх в одній програмі було сформовано експериментальні групи. До експериментальної програми «Туристське багатоборство» ввійшли розділи з техніко-тактичної (112 годин) та спеціальної фізичної підготовки (28 годин) з пішохідного, велосипедного та водного видів туризму, яка була основною при проведенні формуючого педагогічного експерименту. Також введено розділи з загальної фізичної підготовки (32 години), орієнтування на місцевості (31 година), організації та проведення походів (6 годин) та краєзнавчої підготовки (3 години). В експериментальній програмі була зменшена кількість годин, відведених на теоретичну та краєзнавчу підготовку, знання з яких гуртківці отримували під час практичних занять.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины