ІБРАХІМ СУФЯН СААД МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ НОРМИ ПРО ЗАХИСТ ТРУДОВИХ ПРАВ ЖІНОК ТА ЇХ ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ В АРАБСЬКИХ ДЕРЖАВАХ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ІБРАХІМ СУФЯН СААД МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ НОРМИ ПРО ЗАХИСТ ТРУДОВИХ ПРАВ ЖІНОК ТА ЇХ ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ В АРАБСЬКИХ ДЕРЖАВАХ
Альтернативное Название: Ибрахим СУФЯН СААД международно-правовые нормы о защите ТРУДОВЫХ ПРАВ ЖЕНЩИН И ИХ ИМПЛЕМЕНТАЦИЯ В арабских государств IBRAHIM SUFYAN SAAD INTERNATIONAL LAW ON THE PROTECTION OF WOMEN\'S LABOR RIGHTS AND THEIR IMPLEMENTATION IN THE ARAB STATES
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, стан розробки теми у науковій літературі, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, охарактеризовано використані методи, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, подані відомості про апробацію результатів дисертації, її обсяг та структуру.
У першому розділі - «Значення міжнародно-правового захисту трудових прав жінок» досліджуються основні наукові методологічні підходи, концепції та теорії щодо захисту трудових прав, мета особливого правового захисту прав жінок, надається загальна характеристика інституту міжнародного захисту прав жінок, вивчається історичний розвиток та необхідність міжнародно-правових норм про захист трудових прав жінок та аналізується діяльність міжнародних організацій у становленні міжнародно- правових норм про захист трудових прав жінок.
У підрозділі 1.1. «Загальна характеристика інституту міжнародного захисту прав жінок» проведено критичний аналіз численних теоретичних підходів до визначення інституту міжнародного захисту прав жінок. Визначено, що права жінок є невід'ємною частиною прав людини. Доведено, що у сучасному міжнародному праві склався окремий відповідний інститут. Міжнародний захист прав жінок - це сукупність договірних норм міжнародного права, що регулюють співробітництво держав з метою загальної поваги і дотримання, а також забезпечення та захисту прав жінок у всіх сферах життя. Визначено спеціальні принципи цього інституту. Проаналізовано механізми захисту прав жінок, що існують у міжнародній практиці: універсальні, регіональні та внутрішньодержавні.
Функції інституту міжнародного захисту прав жінок проявляються у різних організаційних формах (механізмах), зокрема через міжнародні органи, створені відповідно до угод про права людини та права жінок.
Метою особливого правового захисту осіб, які його вимагають, є регулювання правових, економічних стосунків цих осіб із суспільством, надання їм допомоги та підтримки у подоланні проблем, що виникли, та гідному самоутвердженні й повноцінному житті. Крім того, метою особливого правового захисту осіб, які його вимагають, має стати поступовий перехід від суто адміністративно-розподільчих до переважно економічних методів мобілізації та використання ресурсів соціальної сфери; переорієнтація системи соціально-правового захисту до надання допомоги працездатним в їх організації праці, залученні до виробництва; використання адресних соціальних програм для найбільш вразливих верств населення.
У підрозділі 1.2. «Історичний розвиток та необхідність міжнародно- правових норм про захист трудових прав жінок» було систематизовано дослідження проблеми. Проведено історичний огляд розвитку міжнародно- правових стандартів у сфері регулювання трудової діяльності жінок.
Важливість захисту трудових прав жінок доводиться хоча б часом прийняття перших міжнародно-правових актів у цій сфері. 26 вересня 1906 року було підписано Конвенцію про заборону праці жінок у нічний час, яка, по суті, стала першим міжнародним договором у сфері соціальних прав. А вже на першій сесії Міжнародної організації праці (далі - МОП) були прийняті Конвенція №3 Про працю жінок до і після пологів і Конвенція №4 Про працю жінок у нічний час.
Доведено, що незважаючи на наявність численних міжнародно- правових актів, на діяльність міжнародних організацій і т.п. ряд проблем, залишаються невирішеними через відсутність певних правових норм, а також через фактичне невиконання або неналежне виконання наявних. Подальше міжнародно-правове регулювання праці жінок багато в чому залежить від загального розуміння, що не можна зупинятися на досягнутому, і нові економічні реалії вимагають відповідного правового відображення, зокрема, у рамках міжнародного права.
У підрозділі 1.3. «Діяльність міжнародних організацій у становленні міжнародно-правових норм про захист трудових прав жінок» доводиться, що з перших днів свого існування ООН приділяла особливу увагу формуванню міжнародного механізму контролю за ефективним здійсненням загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина. В організаційній структурі ООН в даний час діють численні підрозділи, що наглядають за виконанням державами-учасницями ООН міжнародних договорів у сфері прав і свобод людини і громадянина, включаючи рівноправність жінок і чоловіків. В частині забезпечення трудових прав жінок найважливішим таким органом є Комісія зі становища жінок, яка є функціональною комісією Економічної і соціальної ради ООН. Аналізується її діяльність, в тому числі здобутки Всесвітніх конференцій зі становища жінок.
Відзначено особливо важливу роль у забезпеченні рівноправності за ознакою статі, захисту жінок від дискримінації у всіх сферах життя суспільства, у тому числі і в сфері трудових відносин, яку відіграє Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок.
У подальшому, з метою дотримання всесвітніх документів у галузі прав і свобод людини і громадянина, нагляду за ходом їх реалізації у державах- учасницях, які їх ратифікували, утвердилася практика створення відповідних комісій ООН, інших органів і спеціальних доповідачів.
Особлива увага зосереджується на діяльності МОП та Арабської організації праці (далі - АОП).
Зазначено, що індивідуальні звернення, петиції групи осіб розглядаються конвенційними органами ООН, що стоять на захисті політичних і громадянських прав, а в Європі у сфері захисту політичних і громадянських прав діє Європейський Суд з прав людини.
У другому розділі - «Зміст міжнародно-правових норм про захист трудових прав жінок» - зазначено основні підходи до запровадження норм про захист трудових прав жінок. Класифіковано основні види таких норм та порядок їх реалізації. Досліджено окремі питання захисту трудових прав жінок, а саме: заборона дискримінації, охорона материнства, безпека та охорона праці тощо.
У підрозділі 2.1. «Міжнародно-правова заборона дискримінації жінок у трудових відносинах» аналізуються основні доктринальні підходи до розуміння заборони дискимінації як такої загалом та жінок, зокрема. Доводиться, що в юриспруденції дискримінація визначається через нерівний доступ до права як засобу свободи рівнозначних суб'єктів. При цьому можна говорити про нерівність двох типів: нерівність прав, обумовлених
законодавством, і нерівність у доступі до рівних можливостей.
Здійснюється аналіз таких міжнародно-правових актів: Конвенція МОП № 100 Про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності від 29 червня 1951 року, Конвенція МОП № 111 про дискримінацію в галузі праці та занять від 25 червня 1958 року, Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979 року. Також проведено аналіз Декларації про ліквідацію дискримінації щодо жінок, прийнятої Генеральною
Асамблеєю у 1967 році.
Зосереджується увага на арабському регіоні. Проаналізовані відповідні положення таких арабських регіональних актів: Конвенція АОП №1 про трудові стандарти від січня 1966 року, Конвенція АОП №5 про працюючих жінок від березня 1976 року, Конвенція АОП №9 про орієнтацію і професійну підготовку від березня 1977 року.
У підрозділі 2.2. «Міжнародно-правові норми про охорону
материнства та осіб з сімейними обов’язками» аргументується, що охорона материнства у сфері праці є важливим елементом рівності можливостей та охорони здоров'я. Вона дозволяє жінкам успішно поєднувати ролі матері і трудівниці. Аналізуються відповідні міжнародно-правові акти про охорону материнства та осіб з сімейними обов’язками, зокрема, відповідні положення таких актів МОП: Конвенція №3 про працю жінок до і після пологів 1919 року, Конвенція №103 про охорону материнства (переглянута) 1952 року, Конвенція МОП №183 про перегляд конвенції (переглянутої) 1952 року Про охорону материнства 2000 року, Конвенція №102 про мінімальні норми соціального забезпечення 1952 року, Конвенція №171 про нічну працю 1990 року, Конвенція №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, Конвенція №168 про сприяння зайнятості та захист від безробіття 1988 року, Конвенція №111 про дискримінацію в галузі праці та занять 1958 року, Конвенція №132 (переглянута) про оплачувані відпустки 1970 року, Конвенція №175 про роботу на умовах неповного робочого часу 1994 року, Конвенція №181 про приватні агентства зайнятості 1997 року, Конвенція №97 про працівників-мігрантів 1949 року, Конвенція №149 про зайнятість і умови праці та життя сестринського персоналу 1977 року, Конвенція №184 про безпеку та гігієну праці у сільському господарстві 2001 року, Конвенція про працю у морському судноплавстві 2006 року, Конвенція № 189 про домашніх працівників 2011 року.
У підрозділі 2.3. «Міжнародно-правове регулювання охорони праці жінок» наголошено на тому, що у сучасному світі через ігнорування або недостатню увагу до специфічних особливостей жіночої робочої сили, жінки часто відчувають неприпустимі перевантаження. Представляється беззаперечним факт, що захист трудящих жінок як особливої (з точки зору як репродуктивної ролі, так і фізіологічних особливостей) категорії працівників неможливий без створення відповідних умов безпеки та гігієни праці, тим більше що в останні роки частка жіночої зайнятості у промисловості і в сфері обслуговування значно зросла.
Досліджуються положення відповідних міжнародно-правових актів щодо запровадження безпечних умов праці для жінок. В частині обмеження жіночої праці у нічний час аналізуються положення Конвенції МОП №4 про працю жінок у нічний час від 29 жовтня 1919 року та Конвенції МОП №171 про нічну працю від 26 червня 1990року. Конвенція МОП №171 зобов'язує роботодавців вживати заходів (переведення на роботу у денний час, надання допомоги з соціального забезпечення, продовження відпустки у зв’язку з вагітностю та пологами та інші), що забезпечують наявність альтернативної роботи для жінок, які працюють й інакше були б змушені виконувати роботу у нічний час
Також доведено існування у міжнародному праві принципу недопущення жінок до важких фізичних робіт, який міститься, наприклад, у Конвенції МОП №13 про використання свинцевого білила у малярній справі від 25 жовтня 1921року та Конвенції МОП № 45 про застосування праці жінок на підземних роботах у будь-яких шахтах від 21 червня 1935 року.
Окремо аналізуються акти, що приймаються МОП з метою врегулювання відносин з охорони праці жінок, що здійснюють певну трудову діяльність, наприклад Конвенція МОП №127 про максимальний вантаж, допустимий для перенесення одним працівником 1967 року.
Вказується на практично повну відсутність міжнародно-правового регулювання запобіганню насильству на робочому місці. Аналізується Декларації ООН про викорінення насильства щодо жінок 1993 року. Вказано, що сексуальне домагання конкретно заборонено лише у Конвенції МОП №169 про корінні народи і народи, що ведуть племінний спосіб життя у незалежних країнах 1989 року.
Вивчається досвід здійснення гендерного аудиту в рамках МОП, як один з можливих шляхів забезпечення належної охорони праці жінок.
У третьому розділі - «Імплементація міжнародно-правових норм про захист трудових прав жінок в арабських державах» досліджується механізм втілення відповідних міжнародно-правових норм на арабському регіональному рівні. Проводиться оцінка ефективності такого механізму, надаються рекомендації щодо вдосконалення шляхів та методів реалізації державної політики відповідних країн.
У підрозділі 3.1. «Особливості імплементації міжнародно-правових зобов’язань в національне законодавство арабських держав» відзначається, що країни арабського регіону мають свої особливості щодо запровадження відповідних нормативно-правових актів міжнародних організацій. Аналіз особливостей цього процесу здійснюється на прикладі Республіки Ірак.
Умови укладання договорів у Іраку прописуються положеннями Конституції та спеціальними законами, найбільш важливим з яких для цілей цього дослідження є Закон «Про міжнародні договори» №111 від 1979 року. Здійснюється аналіз цих актів.
Вказано, що Конституція Іраку визнає неприпустимість прийняття закону, що суперечить Основному Закону, відповідно до загальних принципів конституційного права, визнаючи її верховенство над законом. Визначено конституційні та адміністративні повноваження на підписання міжнародних договорів. Продемонстровано різницю між виконавчими та офіційними договорами. Визначено функції законодавчої та виконавчої влади щодо міжнародних договорів. Проаналізовано питання наявності
зобов’язань в умовах незакінченої ратифікації.
У підрозділі 3.2. «Закріплення принципу недискримінації жінок у трудових відносинах в арабських державах» досліджується безпосередньо правове розуміння принципу недискримінації та рівного поводження в галузі праці, який в тій чи іншій мірі закріплений на теренах арабських країн. Перш за все, визначається рівень ратифікації арабськими державами міжнародно- правових актів у цій сфері. Визначається, що цей рівень є вкрай різним щодо різних конвенцій (від лише 1 до 20 ратифікацій з 21 держави).
Вивчаються питання забезпечення рівності чоловіків і жінок у праві на працю, розвиток професійних навичок, щодо зарплати у разі виконання праці рівної цінності. Аналізуються такі арабські регіональні міжнародно-правові акти: Конституція АОП 1965 року, Арабський статут прав людини 2004 року, Конвенція АОП №5 про працюючих жінок 1976 року, Конвенція АОП №9 про орієнтацію і професійну підготовку 1977 року, Конвенція АОП №10 про оплачувані учбові відпустки 1979 року.
Аналізується національне трудове законодавство Держави Кувейт, Об'єднаних Арабських Еміратів, Султанату Оман, Сирії, Єгипту, Палестини, Ємену, Сирійської Арабської Республіки, Саудівської Аравії, Йорданії, Іраку в частині його відповідності міжнародно-правовим нормам про заборону дискримінації жінок у трудових відносинах.
Визначено спосіб, яким гарантується право на розвиток професійних навичок арабських жінок. Вказується, що в арабських державах створені різноматні організаційні структури, пов'язані з професійною підготовкою і розвитком людських ресурсів.
У підрозділі 3.3 «Особливості імплементації міжнародно-правових норм про охорону материнства та охорону праці жінок в арабських державах» визначається рівень ратифікації арабськими державами міжнародно-правових норм про охорону материнства та охорону праці жінок. Цей рівень є надзвичайно низьким. Наприклад, жодна арабська держава не ратифікувала Конвенцію МОП №183 про перегляд конвенції (переглянутої) 1952 року про охорону материнства. Не набагато вищим при цьому є і рівень ратифікацій Конвенції АОП №5 про працюючих жінок 1976 року та Конвенції АОП №7 про безпеку та охорону праці 1977 року.
Аналіз відповідності положень актів МОП та АОП у цій сфері дозволяє стверджувати, що зміст регіональних актів загалом відповідає універсальним актам. Проблема полягає саме у низькому рівні ратифікацій цих актів арабськими державами, які не готові брати на себе міжнародно-правові зобов’язання.
Проводиться аналіз національного трудового законодавства арабських держав у частині охорони материнства та праці жінок. Законодавчі положення багато в чому відтворюють положення міжнародно-правових актів. Але про належний рівень імплементації лише шляхом законодавчого закріплення говорити не доводиться.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины