СТЕПАНЕНКО ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ ЗАКОНОМІРНОСТІ БУДОВИ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ АНАТОМІЧНОЇ МІНЛИВОСТІ МОЗОЧКА ЛЮДИНИ



Название:
СТЕПАНЕНКО ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ ЗАКОНОМІРНОСТІ БУДОВИ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ АНАТОМІЧНОЇ МІНЛИВОСТІ МОЗОЧКА ЛЮДИНИ
Альтернативное Название: Степаненко АЛЕКСАНДР ЮРЬЕВИЧ ЗАКОНОМЕРНОСТИ СТРОЕНИЯ И ИНДИВИДУАЛЬНОЙ анатомической изменчивости МОЗЖЕЧКА ЧЕЛОВЕКА STEPANENKO OLEKSANDR YURIYOVYCH REGULARITIES OF STRUCTURE AND INDIVIDUAL ANATOMICAL VARIABILITY OF THE HUMAN CEREBRAL
Тип: Автореферат
Краткое содержание: Матеріал і методи. Дослідження проведені на 312 об’єктах – трупах людей обох статей (187 чоловіків і 125 жінок), померлих від причин, не пов’язаних з патологією мозку, у віці 20–99 років. Дослідження секційного матеріалу проведено на базі Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи. Дослідження проводились відповідно до договору про співпрацю між кафедрою гістології, цитології та ембріології Харківського національного медичного університету і Харківським обласним бюро судово-медичної експертизи. Відповідність проведених досліджень законодавчим, правовим та етичним нормам і вимогам при виконанні наукових морфологічних досліджень (Кулініченко В.Л., Мішалов В.Д., Чайковський Ю.Б. та співавт., 2007; Мішалов В.Д., Твердохліб І.В., Юрченко В.Т., 2016; Мішалов В.Д. та співавт., 2018) підтверджено висновком комісії ХНМУ з етики та біоетики (протокол № 6 від 03.06.17). Соматометричні, краніометричні дослідження і морфометрія мозочка, а також отримання морфологічного матеріалу для подальшого дослідження проводились у ході судово-медичного дослідження трупа у присутності лікаря – судово-медичного експерта відповідно до «Інструкції про проведення судово-медичної експертизи». У ході первинного дослідження заповнювали бланк обліку морфологічного матеріалу й морфометричних досліджень. Відповідні записи робились експертом у протоколі розтину.
Розподіл об’єктів дослідження за віком (за класифікацією ВООЗ) наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Розподіл морфологічного матеріалу за статтю і віком
Вік Чоловіки Жінки
Юнацький (20–24 роки) 10 2
Молодий (25–44 роки) 37 10
Середній (45–59 років) 60 23
Похилий (60–74 роки) 55 35
Старечий (75–89 років) 23 49
Довгожителі (більше 90 років) 0 6

Методики морфометричних досліджень. Для визначення соматометричних параметрів використовували відповідний набір інструментів, які пройшли метрологічну експертизу (лінійка-зростомір, товстотний циркуль). Довжину тіла і поперечний діаметр грудної клітки вимірювали за стандартною методикою, прийнятою в судово-медичній експертизі. Крім того, циркулем вимірювали поздовжній і поперечний розміри черепа.
Для визначення соматотипу розраховували індекс Ріса–Айзенка (ІРА) за формулою ІРА = (довжина тіла × 100) / (поперечний діаметр грудної клітки × 6) (Никитюк Б.А., Чтецов В.П., 1983). У чоловіків гіперстенічному соматотипу відповідає ІРА менш ніж 96,2, нормостенічному – 96,2÷104,8 і астенічному – більш ніж 104,8. У жінок гіперстенічному соматотипу відповідає ІРА менш ніж 95,9, нормостенічному – 95,9÷104,3 і астенічному – більш ніж 104,3.
Краніометрія. Поздовжній розмір черепа визначали від середини надперенісся (glabella) до виступаючої точки зовнішнього потиличого виступу (opistocranion); поперечний розмір вимірювали між двома найбільш віддаленими від серединної площини точками тім’яних горбів (eurion). Краніотип визначали за величиною поперечно-поздовжнього, або черепного індексу (ЧІ): ЧІ = (ширина черепа) / (довжина черепа) ×100 (Сперанский В.С., Зайченко А.И., 1980). У дослідженні використано класифікацію краніотипів за Мартіном, згідно з якою доліхокранам відповідає величина черепного індексу менш ніж 75,0, мезокранам – від 75,0 до 79,9; власне брахікранам – від 80,0 до 84,9, гіпербрахікранам – від 85 до 89,9 і ультрабрахікранам – від 90 і вище.
Органометрія. Масу мозочка визначали після його виділення з порожнини черепа, розсічення ніжок мозочка та відокремлення від стовбура мозку зважуванням на електронних вагах ProsKit СВ–Н (межа вимірювання – 500 г, точність вимірювання – 0,01 г). Лінійні розміри мозочка вимірювали штангенциркулем ProsKit з механічною й електронною шкалою з точністю до 0,01 мм. Ширину мозочка визначали між найбільш віддаленими між собою точками півкуль мозочка. Довжину мозочка вимірювали від точок, найбільш виступаючих назад, що належать нижнім півмісяцевим часточкам, до точок, найбільш виступаючих уперед, що належать квадратним часточкам. Висоту мозочка визначали як величину відстані між найбільш верхньою точкою черв’яка (вершиною) і площиною, що з’єднує найбільш нижні точки півкуль.
Для подальшого дослідження мозочок протягом місяця фіксували у 10 % розчині формаліну. Для дослідження форми й зовнішньої будови, структури поверхневого судинного русла (ПСР) мозочки фотографували за допомогою дзеркального цифрового фотоапарата Nikon 3100 на різних проекціях. Для дослідження структури білої речовини (БР) черв’як мозочка розсікали точно по центральній сагітальній площині. Вид мозочка на розрізі фотографували, далі проводили аналіз оцифрованих зображень.
Методика розрахунку фрактального індексу для дослідження поверхневого судинного русла і білої речовини мозочка. У даному дослідженні застосовано порівняно новий для нейроморфологічних досліджень морфометричний метод – метод фрактального аналізу (ФА) (Zhang L. et al., 2006). Для дослідження структури поверхневого судинного русла (ПСР) мозочка метод ФА використано вперше. Для дослідження структури БР метод ФА вперше застосовано у центральній сагітальній проекції. Запропоновано методику розрахунку фрактального індексу (ФІ) для дослідження структури поверхневого судинного русла мозочка і структури БР черв’яка мозочка на серединному сагітальному перерізі.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины