ГАСАНОВ МАГОМЕД МАГОМЕДОВИЧ ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ПРИНЦИПІВ ІСЛАМСЬКОГО БАНКІНГУ ЯК НАПРЯМ НИЗЬКОРИЗИКОВОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ТРАДИЦІЙНИХ БАНКІВСЬКИХ СИСТЕМ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та основні задачі дослідження, його об’єкт і предмет, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих автором результатів, наведено відомості про їхню апробацію та публікацію.
У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження ісламського банкінгу» досліджено методологічні основи розвитку ісламського банкінгу у контексті парадигми розвитку світової фінансової системи, виявлено принципи формування та визначено основні моделі ісламського банкінгу, визначено методичні підходи до оцінки рівня стабільності та фінансової стійкості банківського сектору в ісламській доктрині низькоризикового функціонування.
Ґрунтуючись на сучасних дослідженнях парадигми розвитку світового фінансового ринку (Ф.Аллен, П.Баклі, Ш.-Дж. Вей, Р.Голдсміт, П.Кенен, П.Кругман, В.Левківський, С.Лунд, З.Луцишин, Ю.Макогон, З.Михайлів, Л.Ніал, В.Новицький, Т.Орєхова, Є.Панченко, Б.Пітер, А.Поручник, Е.Прасад, К.Рогофф, Л.Руденко-Сударєва, Є.Савельєв, Дж.Сорос, Дж.Стігліц, Н.Стукало, Дж.Хансон, С.Циганов та ін.), визначено, що структуру сучасної ісламської фінансової системи формують банки та різноманітні інституції, які надають фінансові послуги і опосередковують операції між постачальниками і споживачами різних послуг, а саме: депозитарні інститути (фінансові компанії, ощадно-кредитні асоціації та кредитні спілки), договірні інститути взаємних заощаджень (страхові компанії і пенсійні фонди), інвестиційні посередники (взаємні фонди), інфраструктура тощо.
Враховуючи аналіз теоретико-методологічних підходів до визначення особливостей розвитку ісламського банкінгу (М.Алі, Ф.Аллен, М.Амін, М.Арів, С.Ахамад, Т.Бек, Н.Гарас, С.Гончаренко, Т.Захер, М.Забаір, С.Ібрахім, А.Міракхор, А.Мірза, Н.Резнікова, М.Рубцова, П.Трунін, М.Хан, М.Хасан, К.Хусейн, М.Шафік та ін.), виділено основні принципи формування ісламської банківської системи, а саме: принципи заборонного характеру (заборона відсоткових операцій (ріба), операції в умовах невизначеності (гарар), фінансування окремих секторів економіки) та принципи, що визначають умови здійснення банківських операцій (умови розподілу ризику отримання прибутку та збитків між клієнтом та банком, умови проведення банківських операцій на основі реальних активів).
Визначено, що діяльність ісламських банків засновано на парадигмі розподілу прибутків і витрат (PLS-парадигма) при пасивному (мудараба) і активному (мушарака) партнерстві, таким чином, активи та зобов’язання ісламських банків є інтегрованими як частка прибутків і збитків позичальників з банками, які, в свою чергу, розподіляють частки прибутків і збитків з вкладниками. Запропоновано розглядати ісламський банкінг як сукупність прийомів фінансового менеджменту, побудованих на засадах парадигми розподілу прибутків та витрат відповідно законам Шаріату, що передбачає забезпечення стабільної прибутковості депозитів за умов високого рівня фідуціарних ризиків та максимізацію повернення вкладів у ісламську банківську систему через низькоризикованість інвестування.
Компаративний аналіз фінансових послуг та продуктів традиційного та ісламського банкінгу довів, що принципова відмінність між ними полягає у розподілі доданої вартості кожного продукту, що впливає на методи управління, концентрацію фінансування, вибір конкретних послуг, основними з яких у системі ісламського банкінгу систематизовано: продукти, що ґрунтуються на відносинах партнерства (розподілі прибутку та збитків (мадараба, мушарака)); продукти, що засновані на участі в операціях (мурабаха, іджара, істісна та ін.); продукти, що пов’язані із оплатою комісій банку (вакала).