КОЛОМОЄЦЬ ГАЛИНА АНАТОЛІЇВНА ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ У ПРОЦЕСІ ВІЙСЬКОВО-СПОРТИВНИХ ІГОР

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження; розкрито теоретико-методологічні основи, методи дослідження; окреслено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; наведено дані про впровадження та апробацію результатів дослідження, особистий внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві; публікації автора, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі - «Теоретико-методичні засади патріотичного виховання старших підлітків» - на основі комплексного аналізу наукових джерел з проблеми дослідження розкрито теоретичні засади патріотичного виховання старших підлітків та уточнено сутність поняття: «патріотичне виховання старших підлітків у процесі військово-спортивних ігор»; розкрито змістове наповнення патріотичного та військово-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді; охарактеризовано військово-спортивні ігри, які довели свою ефективність та доцільність для впровадження їх у практику закладів загальної середньої та позашкільної освіти; обґрунтовано цінність військово-спортивних ігор у контексті патріотичного виховання; визначено вікові закономірності старших підлітків щодо патріотичного виховання у процесі військово-спортивних ігор.
Комплексний аналіз світоглядно-філософських та психолого- педагогічних витоків патріотизму дозволив з’ясувати, що розуміння даного феномену осмислюється крізь призму усвідомлення його як цінності для кожного громадянина та проявляється не лише в почутті любові до Батьківщини, а й, першочергово, в її дієвих проявах.
На підставі здійсненого теоретичного аналізу праць (І. Бех, К. Чорна, Р. Сойчук та ін.) уточнено сутність поняття «патріотичне виховання старших підлітків у процесі військово-спортивних ігор» як системної і цілеспрямованої діяльності, що передбачає формування у старших підлітків патріотичної свідомості, любові до Батьківщини, готовності до її захисту завдяки впровадженню в освітню практику закладів загальної середньої та позашкільної освіти ефективних форм та методів, які використовуються у військово-спортивних іграх.
На основі дослідження психолого-педагогічних джерел (І. Бех, В. Кремень, В. Огнев’юк, Р. Сойчук, Т. Гавлітіна, О. Жаровська, В. Кириченко, К. Чорна), обґрунтовано, що змістове наповнення патріотичного та військово-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді у процесі військово-спортивних ігор:
- ґрунтується на потужних історичних військових традиціях української держави, спирається на філософію та основні положення козацької педагогіки на основі цінностей моралі, честі та гідності захисника Вітчизни;
- спрямовується на формування у здобувачів освіти почуття патріотизму, любові до рідного краю, народу, його історії, культурних та історичних надбань і цінностей; готовності до захисту Вітчизни;
- здійснюється через залучення дітей та учнівської молоді до участі в житті суспільства, набуття досвіду патріотичної діяльності;
- спрямовується на розвиток фізичної підготовки та витривалості, формування мотивації до захисту держави і служби у Збройних силах України, популяризацію та престиж військової служби, військову професійну орієнтацію.
Доведено, що виховні впливи у процесі патріотичного виховання старших підлітків мають здійснюватися з урахуванням психофізіологічних особливостей дітей цього віку та спрямовуватись на розвиток у старших підлітків відповідальності, готовності до захисту Вітчизни та залучення їх до активної участі в житті суспільства.
На основі аналізу наукових джерел (О. Даценко, О. Кириченко, Ю. Красильник, Б. Мисак, М. Бака, Н. Касіч, О. Остапенко, А. Ребрина, В. Дерев’янко) та дослідженні виховних практик доведено, що використання військово-спортивних ігор на уроках фізичної культури та у позашкільній діяльності сприяє: формуванню уявлень здобувачів освіти про роль і значення фізичного розвитку, фізичної культури; розвитку фізичних якостей (сили, витривалості, гнучкості, активності, стійкості, спритності); формуванню морально-вольових якостей (рішучості, організованості, дисциплінованості, наполегливості, цілеспрямованості, сміливості); вихованню гармонійно розвиненої особистості, свідомого громадянина- патріота Батьківщини; формуванню почуття патріотизму, любові до Батьківщини; готовності бути захисниками України.
У другому розділі - «Дослідження стану вихованості патріотизму старших підлітків» - визначено компоненти, критерії, показники та схарактеризовано рівні патріотичної вихованості старших підлітків; представлено методику, хід і результати констатувального етапу експерименту; проаналізовано особливості впровадження в освітню практику закладів загальної середньої та позашкільної освіти військово-спортивних ігор.
Аналіз наукових джерел (А. Артюшенко, І. Бех, О. Г орак,
О. Жаровська, К. Журба, Н. Касіч, О. Колодій, Р. Петронговський,
М. Шамклян та ін.) дозволив визначити чотирьохкомпонентну структуру патріотичної вихованості старших підлітків: когнітивний компонент (системність та цілісність уявлень старших підлітків про основні категорії і поняття патріотизму; здатність до їх інтеграції для здійснення діяльності; розуміння та усвідомленням важливості саморозвитку для сприяння зміцненню державності, знання своїх прав і обов’язків у контексті суспільства і держави, змісту і сенсу значущості патріотизму в житті особистості); емоційно-ціннісний компонент (сформованість ціннісних орієнтацій старших підлітків, позитивне ставлення та інтерес до патріотизму, сформованість установок на поведінку патріотичного спрямування); компонент довільного імпульсу (готовність старших підлітків до здійснення вчинку, виявлення духовної рішучості, подолання сумнівів, зосередженість на меті, здатність самостійно, усвідомлено приймати відповідальні рішення, долати перешкоди на шляху до поставленої мети, переходити від бажання духовної цінності до її практичної реалізації); поведінковий компонент (здатність приймати рішення і нести за них відповідальність, діяти на основі обраних цінностей, самостійно виконувати доручені завдання, досягати запланованої мети).
Виокремлені структурні компоненти вихованості патріотизму старших підлітків дали змогу визначити критерії та показники вихованості патріотизму старших підлітків:
- «знання про патріотизм» (знання сутності патріотизму та його складників - патріотичної свідомості, любові до Батьківщини, готовності до її захисту; усвідомлення патріотизму як почуття-цінності, яке характеризує ставлення особистості до народу, Батьківщини, держави та до самої себе; розуміння своєї ролі в житті держави);
- «бажання виявляти патріотизм» (позитивне ставлення до патріотизму, проявів патріотичної свідомості, любові до Батьківщини; сформованість установок на поведінку патріотичного спрямування; бажання проявляти себе у сфері практичної діяльності);
- «готовність проявляти патріотизм» (патріотичну свідомість, любов до Батьківщини, а також її захист; готовність вибудовувати стратегію поведінки на основі усвідомлення цінності патріотизму; готовність проявляти рішучість, наполегливість, зосередженість на меті, командну взаємодію);
- «уміння проявляти патріотизм у поведінці» (здатність виявляти патріотичну свідомість, любов до Батьківщини, активну безпосередню участь у творчій діяльності на благо Вітчизни та її захисту; вміння самостійно приймати рішення та наполегливість у їх реалізації, вміння працювати в колективі і для колективу, підпорядковувати особисті інтереси загальній меті, здатність брати відповідальність, виконувати доручені завдання та взяті на себе обов’язки; здатність до самоаналізу та саморегуляції поведінки у військово-спортивних іграх).
Уточнення компонентів, критеріїв та показників стало підґрунтям для визначення рівнів патріотичної вихованості патріотизму старших підлітків, а саме: ефективний, фрагментарний, суперечливий, інертний.
До ефективного рівня патріотичної вихованості належать старші підлітки, у яких наявні системні знання про сутність патріотизму та його прояви; вони глибоко усвідомлюють значення патріотизму у житті конкретної людини, а також важливість саморозвитку, своєї ролі в житті держави. Учні ефективного рівня проявляють стійкий інтерес до української історії та культури, знають свої права та обов’язки; поняття патріотизму, свободи, гідності є для них цінностями. Старші підлітки відчувають гордість за досягнення своєї країни, до патріотизму ставляться з позитивною налаштованістю, готові з інтересом включатися в патріотично спрямовану діяльність, працювати на благо суспільства і держави. У них сформована готовність до вчинку, здатність проявляти рішучість, наполегливість у подоланні перешкод та досягненні результату. Старші підлітки, які належать до ефективного рівня, проявляють почуття любові і пошани до Батьківщини, беруть безпосередню участь у діяльності, спрямованій на благо Вітчизни та її захист; при прийнятті рішень покладаються на себе, досвід інших; готові брати відповідальність та обов’язки, проявляти лідерські якості та підпорядковуватися правилам, які діють в команді / колективі; здатні аналізувати свої дії та коригувати поведінку, вміють працювати в команді та підпорядковувати власні інтереси для досягнення спільного результату. Активно приймають участь у патріотично спрямованій діяльності, виявляють ініціативу у самовдосконаленні.
Фрагментарний рівень патріотичної вихованості характеризується наявністю у старших підлітків знань та уявлень про патріотизм, його значення в житті людини, проте не завжди ці знання системні, знання своїх прав і обов’язків вибіркове. Патріотизм усвідомлюється як цінність в житті людини, наявна зацікавленість до активної діяльності; у старших підлітків є бажання проявити себе, проте уявлення про роль особистості в житті держави та суспільства обмежені. Для підлітків цього рівня притаманна наявність ціннісних орієнтацій щодо патріотизму і його основних категорій, проте іноді спостерігається вибіркове ставлення до досліджуваного феномену. У старших підлітків наявні установки на поведінку патріотичного спрямування, водночас бажання проявляти себе у сфері практичної діяльності залежать від особистої зацікавленості.
Прагнення брати участь в різних формах патріотичної діяльності проявляється час від часу, спостерігається ситуативна готовність до вчинку, на перехід від бажання до дії впливають внутрішні сумніви, які ставлять під ризик реалізацію мети. Більшою мірою старші підлітки готові брати участь у діяльності, спрямованій на благо Вітчизни та її захист, проте при прийнятті рішень воліють скласти з себе відповідальність, при виконанні доручень іноді потребують контролю з боку дорослих, при командній взаємодії індивідуальні інтереси, як правило, підпорядковують інтересам команди / колективу, намагаються працювати на спільний результат.
Суперечливий рівень патріотичної вихованості визначається
несформованістю у старших підлітків ціннісного ставлення до Батьківщини, проявляється у амбівалентному ставленні до патріотизму, уявлення про основні поняття і категорії суперечливі та неповні. Патріотизм не усвідомлюється як цінність, через яку особистість може реалізувати своє ставлення до Батьківщини. Можуть проявляти інтерес до української історії та культури, знають значення атрибутів держави. Ставлення до себе як людини, яка може впливати на життя суспільства і держави базується на неадекватній самооцінці, відповідно оцінка своєї ролі в житті держави невиправдано завищена або занижена. Установки на поведінку патріотичного спрямування ситуативні, залежні від зовнішніх обставин та суджень. Відносна сформованість бажання діяти, спонука перейти від прагнення до реальних дій як правило має нестійкі прояви і частіше залишається нереалізованою, прояви рішучості та наполегливості ситуативні. Старші підлітки цього рівня мають поверхові знання щодо побудови ефективної командної взаємодії, характеризуються неоднозначним ставленням до включення в колективну діяльність (беруть участь лише за умови особистої зацікавленості), намаганням уникати спільних заходів; незацікавленістю в досягненні спільного результату; не готовністю підпорядковувати свої інтереси інтересам колективу. Взаємодія та спілкування з колективом базуються на пріоритеті власних інтересів.
Інертний рівень патріотичної вихованості притаманний тим старшим підліткам, які демонструють розмите уявлення про сутність патріотизму, у них відсутнє розуміння його цінності для людини, суспільства і держави. Спостерігається наявність хибних уявлень про прояви патріотизму, є труднощі в оцінці своєї участі у житті суспільства. Ставлення до патріотизму та його проявів байдуже або негативне, спостерігається несформованість установок на поведінку патріотичного спрямування, відсутність бажання проявляти себе у сфері практичної діяльності на благо держави і суспільства. Спостерігається несформована готовність до патріотичного вчинку, залежність від зовнішніх оцінок, наявність внутрішніх сумнівів, які не дають можливість перейти від бажання діяти до реальних справ, відсутність рішучості, наполегливості, самостійності. Визначаються несформованістю досвіду спільної діяльності та взаємодії. Характерним є пасивність і байдужість, небажання брати участь у спільній діяльності, уникання відповідальності, переважання індивідуальних інтересів над інтересами колективу, невміння працювати в команді, небажання брати відповідальність, при виконанні доручень потребують постійного контролю, мають низьку здатність до саморегуляції поведінки. Як правило, відсутня соціальна активність, низька вмотивованість відстоювання власних переконань, є пасивними учасниками діяльності патріотичного спрямування, схильні до комформності, пасивного, пристосовницького прийняття готових стандартів у поведінці.
У констатувальному етапі експерименту брали участь 308 учнів 7-9-х класів (13-15 років) закладів загальної середньої та позашкільної освіти Київської, Сумської, Одеської, Тернопільської, Хмельницької областей. Було визначено експериментальну (152 старших підлітки) та контрольну групи (156 старших підлітків).
З метою виявлення рівнів патріотичної вихованості старших підлітків у процесі військово-спортивних ігор було використано такий діагностичний інструментарій: методи кваліфікаційного аналізу, педагогічного
спостереження, узагальнення незалежних характеристик, анкетування, тестування, дискусії, незавершених речень, творчих завдань, інтерв’ю, бесіди, тест життєстійкості С. Мадді, контент-аналіз отриманих результатів й інші.
Результати констатувального етапу дослідження засвідчили, що у більшості старших підлітків виявлено суперечливий рівень патріотичної вихованості - 47,7 % учасників ЕГ та 47,1% КГ; 23,0% старших підлітків ЕГ та 23,6 % КГ виявили фрагментарний рівень; 18,6% учнів ЕГ та 18,1% КГ - інертний рівень патріотичної вихованості; ефективний рівень патріотичної вихованості продемонстрували лише 10,7 % респондентів ЕГ та 11,2% КГ.
Аналіз узагальнених результатів констатувального етапу дослідження дозволив зробити такі висновки:
- доведено, що в освітньому процесі ЗЗСО та ЗПО важливо сконцентрувати увагу на наступних аспектах, а саме: оволодіння старшими підлітками системою знань про сутність патріотизму та його проявів, розуміння значення патріотизму з житті людини, суспільства, держави, усвідомлення своєї ролі та значення для розвитку держави; формування цілісної системи ціннісних орієнтацій, позитивного ставлення до патріотизму, його проявів; розвиток готовності до вчинку; надання можливості старшим підліткам проявити себе через активну участь у суспільно значущій діяльності;
- встановлено, що виховний потенціал військово-спортивних ігор недостатньо використовується на уроках фізичної культури, під час проведення виховних заходів, на заняттях гуртків тощо;
- виявлено, що перевага суперечливого рівня сформованості патріотизму свідчить про недостатню ефективність наявних форм патріотичного виховання;
- з’ясовано важливість використання ефективних сучасних форм та методів роботи з старшими підлітками, зокрема у процесі військово- спортивних ігор.
Таким чином, узагальнені дані констатувального етапу
експериментального дослідження засвідчили недостатній рівень патріотичної вихованості старших підлітків та дозволили зробити висновок про необхідність розробки комплексу організаційно педагогічних умов виховання патріотизму старших підлітків у процесі військово-спортивних ігор.
У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності організаційно-педагогічних умов і методики патріотичного виховання старших підлітків у процесі військово-спортивних ігор» - представлено теоретично обґрунтовані та практично апробовані організаційно-педагогічні умови патріотичного виховання старших підлітків у процесі військово - спортивних ігор, описано формувальний етап дослідно-експериментальної роботи, представлено основні результати дослідно-експериментальної роботи.
Дослідження наукових джерел з проблематики патріотичного виховання, вікової специфіки старших підлітків, особливостей використання військово-спортивних ігор та їх виховного потенціалу, аналіз експериментальних матеріалів, одержаних у ході констатувального етапу дисертаційного дослідження дозволили визначити організаційно-педагогічні умови патріотичного виховання старших підлітків у процесі військово- спортивних ігор: використання виховного потенціалу військово-спортивних ігор в освітньому процесі ЗЗСО, ЗПО; змістово-методичне забезпечення патріотичного виховання старших підлітків у процесі військово-спортивних ігор; організація методичної роботи з педагогами щодо патріотичного виховання у процесі військово-спортивних ігор.
При розробленні програми формувального етапу експерименту ми керувалися: принципами виховання (суб’єкт-суб’єктної взаємодії; науковості і доступності; соціальної відповідності; життєвої смислотворчої
самодіяльності; гармонійного розвитку особистості; соціальної
відповідальності; самоактивності і саморегуляції; цілісності; національної спрямованості; збереження історичної і соціальної пам’яті; гнучкості та мобільності); принципами організації ігрової діяльності (взаємозв’язку ігрової та неігрової діяльності; підтримки ігрової атмосфери; колективності; змагання; активності та динамічності; зацікавленості; результативності; принципом задачно-ситуативної насиченості).
Впровадження першої умови - «Використання виховного потенціалу військово-спортивних ігор в освітньому процесі ЗЗСО, ЗПО» - передбачало: розкриття виховного потенціалу військово-спортивних ігор та можливостей їх використання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти; створення методичної бази військово-спортивних ігор, оптимальних до використання в освітньому процесі ЗЗСО, ЗПО; використання виховного потенціалу військово-спортивних ігор в ЗЗСО через їх інтеграцію в освітній процес на уроках фізичної культури; використання виховного потенціалу військово-спортивних ігор у позашкільній діяльності ЗЗСО, ЗПО (зокрема, в організації роботи гуртка, факультативу, курсу за вибором).
Відповідно до кожного з аспектів організаційно-педагогічної умови було здійснено роботу щодо їх змістово-методичного забезпечення.
З метою розкриття виховного потенціалу військово-спортивних ігор та можливостей їх використання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти було проаналізовано психолого-педагогічну літературу та підготовлено інформаційно-методичні матеріали для педагогів щодо: розуміння сутності військово-спортивних ігор як ігор патріотичного спрямування; розкриття можливостей військово-спортивних ігор; формування у старших підлітків у процесі військово-спортивних ігор патріотичної вихованості, почуття національної і людської гідності, особистої відповідальності щодо захисту Вітчизни, розвиток розумових і фізичних якостей, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни.
Створення методичної бази військово-спортивних ігор, оптимальних до використання в освітньому процесі ЗЗСО, ЗПО передбачало підбір арсеналу військово-спортивних ігор, з’ясування їх мети і особливостей організації. Зокрема, нами було запропоновано для використання в освітньому процесі ЗЗСО, ЗПО такі ігри: Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»); Всеукраїнський (Міжнародний) збір-змагання юних рятувальників «Школа безпеки»; Міжнародна історико-патріотична, військово-спортивна гра «Checkpoint»; Всеукраїнський фізкультурно-патріотичний фестиваль школярів України «Козацький гарт»; Всеукраїнська гра-випробування «Котигорошко»; Всеукраїнські дитячі спортивні ігри «Старти надій»; Військово-спортивні змагання «Нумо, хлопці-козаки!»; Військове семиборство; Національна дитячо-юнацька військово-спортивна гра «Хортинг-патріот».
Для реалізації аспекту використання виховного потенціалу військово- спортивних ігор в ЗЗСО, який здійснювався через їх інтеграцію в освітній процес на уроках фізичної культури, було розроблено варіативний модуль «Військово-спортивні ігри» до навчальної програми з фізичної культури для закладів загальної середньої освіти (5-9 класи).
З метою забезпечення аспекту використання виховного потенціалу військово-спортивних ігор в позашкільній діяльності ЗЗСО, ЗПО (зокрема, в організації роботи гуртків) було розроблено навчальну програму факультативу, курсу за вибором, гуртка «Патріотичні військово-спортивні ігри» (у співавторстві).
Впровадження другої умови - «Змістово-методичне забезпечення виховання патріотизму старших підлітків в процесі військово-спортивних ігор» - мало на меті: уточнення форм і методів роботи для збагачення уявлень старших підлітків про сутність і зміст основних понять і категорій патріотизму та патріотичного виховання; підбір педагогічного інструментарію для формування позитивного ставлення старших підлітків до патріотизму та його проявів, діяльності патріотичного спрямування; формування знань, умінь, та навичок, які характеризують громадянина- патріота та необхідні для захисту Батьківщини через залучення старших підлітків до участі в іграх та заходах військово-патріотичного спортивного спрямування.
Уточнення форм і методів роботи для збагачення уявлень старших підлітків про сутність і зміст основних понять і категорій патріотизму та патріотичного виховання забезпечувалось завдяки аналізу та відбору ефективних сучасних форм роботи (інтерактивна (проблемна) лекція, дискусії, інтелектуальна гра-вікторина, квести, творчо-мистецькі звіти, змагання, години спілкування, перегляд і обговорення документальних та художніх фільмів), які сприяли патріотичному вихованню старших підлітків.
Підбір педагогічного інструментарію для формування позитивного ставлення старших підлітків до патріотизму та його проявів, діяльності патріотичного спрямування здійснювався з метою формування усвідомленої мотивації до соціально значущих видів діяльності, служіння інтересам Батьківщини та суспільства; розвитку потреби в соціально значимій діяльності, спрямованій на благо суспільства; актуалізації розуміння важливості здорового способу життя, фізичного вдосконалення.
Формування знань, умінь, та навичок, які характеризують громадянина-патріота та є необхідними для захисту Батьківщини, відбувалося через участь старших підлітків у всеукраїнських та регіональних заходах, зокрема: у регіональних зборах-змаганнях юних рятувальників («Школа безпеки»); військово-спортивній грі «Хортинг-Патріот»; Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура») (участь у міському, об’єднаної територіальної громади, обласному та всеукраїнському рівнях).
Впровадження третьої умови - «Організація методичної роботи з педагогами щодо виховання патріотизму засобами військово-спортивних ігор» - передбачало: забезпечення процесу патріотичного виховання нормативно-правовим супроводом; забезпечення педагогів інформаційно- методичними матеріалами щодо особливостей організації та проведення військово-спортивних ігор; ознайомлення педагогів з результатами констатувального етапу дослідження та визначеними рівнями патріотичної вихованості старших підлітків, надання методичних рекомендацій щодо різних форм роботи відповідно до визначених рівнів; розширення знань педагогів щодо особливостей патріотичного виховання; формування практичних вмінь і навичок для його здійснення у процесі військово- спортивних ігор.
Для забезпечення процесу патріотичного виховання нормативно- правовим супроводом робота з педагогами передбачала огляд та аналіз нормативної бази патріотичного виховання. Для використання в освітньому процесі було створено інформаційну добірку нормативних документів.
Забезпечення педагогів інформаційно-методичними матеріалами щодо особливостей організації та проведення військово-спортивних ігор відбувалося через ознайомлення педагогів з: умовами організації та проведення військово-спортивних ігор (особливості роботи організаційного комітету, план основних заходів з підготовки та проведення, медичне забезпечення та ін.).
Розширення знань педагогів щодо особливостей патріотичного виховання; формування практичних вмінь і навичок для його здійснення у процесі військово-спортивних ігор реалізовувалось завдяки створенню програми курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників «Патріотичне виховання у навчальних закладах України» (у співавторстві). Змістово-методичне забезпечення патріотичного виховання програми містить блок про всеукраїнські військово-спортивні ігри як важливий інструмент виховання свідомих, патріотично налаштованих, активних громадян- патріотів. Також були використані завдання для самоосвітньої роботи педагогів, як-то: визначити шляхи використання в допризовній ПІДГОТОВЦІ юнаків досвіду ГО «Джура», «Хортинг», «Школа безпеки», Української скаутської організації «Пласт» тощо; визначити поняття виховного ідеалу гри «Джура»; описати ефективні форми та методи військово-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді та ін.
Патріотичне виховання старших підлітків у процесі військово- спортивних ігор передбачає їх впровадження в освітню діяльність закладів загальної середньої та позашкільної освіти. Для досягнення поставлених завдань дослідження нами було розроблено програмно-методичне забезпечення процесу патріотичного виховання старших підлітків у ЗЗСО та ЗПО. Розгортання формувального етапу експерименту відбувалося у двох площинах:
- використання військово-спортивних ігор на уроках фізичної культури через варіативний модуль «Військово-спортивні ігри» (3 роки навчання) навчальної програми «Фізична культура. 5-9 класи» (затверджена наказом МОН від 23.10.2017 № 1407);
- використання виховного потенціалу військово-спортивних ігор в позашкільній діяльності ЗЗСО, ЗПО через навчальну програму факультативу, курсу за вибором, гуртка «Патріотичні військово-спортивні ігри» (схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України від 16.07.2015 № 14.1/12-Г-875).
Для реалізації завдань дослідження було використано такі методи патріотичного виховання старших підлітків у процесі військово-спортивних ігор:
- формування свідомості особистості: збагачення уявлень старших підлітків про сутність і зміст таких понять і категорій, як «Батьківщина»,
«патріот», «патріотизм», «патріотична вихованість», «патріотичне виховання», «служіння Батьківщині», «захист Вітчизни», «військово- спортивні ігри»; бесіди, інтерактивні лекції, дискусії, вікторини, інтелектуальні змагання, які сприяли розширенню знань про Батьківщину, її історію, культуру, звичаї, традиції, героїчні звершення, досягнення, проблеми; розумінню старшими підлітками ролі, місця і значення України в світовій цивілізації, самобутності та унікальності нашого суспільства і держави, які мають свій шлях в історії людства;
- формування досвіду суспільної поведінки і діяльності: створення ситуацій успіху, які сприяють усвідомленню старшими підлітками власної значимості, важливості самовдосконалення, розумінню своєї ролі в житті суспільства і держави, здатності до самостійної діяльності та можливості отримання змін в результаті прийняття власних рішень; створення ситуацій вибору, які формують готовність старших підлітків до вибору стратегії поведінки, активної життєвої позиції, поглядів, дають можливість проявити себе, покладаючись на свій досвід, знання та вміння продемонструвати свою позицію; аналіз історій і ситуацій для групових обговорень і обміну думками, налагодження командної взаємодії, згуртування колективу;
- стимулювання поведінки і діяльності вихованців: самоаналіз та самооцінювання старшими підлітками своєї поведінки; схвалення проявів відповідальності, рішучості, здатності до активної включеності у діяльність патріотичного спрямування.