САДОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ : САДОВСКИЙ АЛЕКСЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ ФОРМИРОВАНИЕ РЕКРЕАЦИОННОЙ КУЛЬТУРЫ СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ В ПРОЦЕССЕ ФИЗИЧЕСКОГО ВОСПИТАНИЯ SADOVSKY OLEKSIY OLEKSANDROVYCH FORMATION OF RECREATIONAL CULTURE OF STUDENT YOUTH IN THE PROCESS OF PHYSICAL EDUCATION

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано мету і завдання дисертації, розкрито наукову новизну і практичну значущість роботи, показано особистий внесок здобувача у спільно опублікованих працях, подано інформацію про апробацію основних положень, результатів роботи і впровадження їх у практику, визначено кількість публікацій.
У першому розділі «Науково-теоретичний аналіз проблеми формування рекреаційної культури студентської молоді в процесі активного дозвілля»
автором проаналізовано та узагальнено теоретичні і прикладні аспекти формування рекреаційної культури студентської молоді в процесі фізичного виховання, досвід зарубіжних та вітчизняних фахівців з питань формування потреби студентів у підвищенні рухової активності на дозвіллі, розглянуто взаємозв’язок фізкультурної освіти та рекреаційної культури. Теоретичний аналіз наукових даних з проблеми дослідження дозволив встановити, що наявна система фізичного виховання у вищих навчальних закладах хоча й ґрунтується на певних нормативно-правових, організаційних та методологічних засадах, однак в рамках реального педагогічного процесу є недостатньо ефективною та нездатною в повній мірі реалізувати покладені на неї функції (У. М. Катерина, 2015; Н. В. Москаленко, 2016; О. А. Томенко, 2015). Однією з причин ситуації, що склалася, дослідники вбачають ігнорування молоддю активних занять у вільний час через недостатній рівень їх рекреаційної культури (В. В. Білецька, 2015; Г. И. Висовень, 2016; Ю. О. Павлова, 2016; О. М. Степанова, 2004). Як стверджують автори (С. Г. Пішун, 2005; Г. С. Синенко, 2011; С. Д. Цюлюпа, 2004), саме у вищій школі необхідно залучати студентів не тільки до регламентованих розкладом занять, а й формувати в них культуру дозвілля. Існуючі підходи до формування фізичної культури студентів є неефективними, що обумовлює необхідність розробки і впровадження якісно нових сучасних теоретичних основ і практичних підходів до проблеми збільшення рухової активності молоді (Н. Л. Корж, 2015; Т. Ю. Круцевич, О. Ю. Марченко, 2009). Підвищення рівня рекреаційної культури студентів сприятиме організації різноманітних форм відпочинку та відновлення, створенню умов для повної самореалізації у сфері активного дозвілля (В. А. Горовой, 2013; А. П. Грохова, 2016). Результати здійсненого теоретичного аналізу засвідчують, що проблема формування рекреаційної культури студентської молоді в процесі фізичного виховання є недостатньо вивченою і потребує більш глибокого дослідження.
У другому розділі дисертації «Методи та організація дослідження» описано систему методів дослідження, етапність програми реалізації наукового дослідження, вихідні дані про досліджуваний контингент і базу експерименту. Теоретичний аналіз та узагальнення спеціальної науково-методичної літератури проводили з метою детального вивчення особливостей організації фізичного виховання студентської молоді, формування їх культури вільного часу, дозвілля. За допомогою аналізу документальних матеріалів проаналізовано значну частину законодавчих і нормативних документів України, саме тих, що регламентують розвиток оздоровчо- рекреаційної рухової активності. Метод педагогічного спостереження проводився за організацією фізичного виховання у ВНЗ з метою виявлення основних аспектів, які впливають на залучення молоді до оздоровчо-рекреаційної рухової активності. Педагогічний експеримент був проведений у вигляді констатувального і перетворювального. Оцінювали показники рухової активності, фізичного та психоемоційного стану студентів, мотивацію до занять з фізичного виховання, рівень сформованості знань та вмінь, рівень рекреаційної культури. Метод експертної оцінки застосовували у вигляді опитування групи експертів про необхідність та доцільність впровадження у діяльність вищих навчальних закладів технології формування рекреаційної культури студентської молоді. Отримані результати обробляли за допомогою методів математичної статистики. Дослідно- експериментальна робота проводилась протягом 2012-2016 років і охоплювала чотири етапи науково-педагогічного пошуку.
Перший етап (жовтень 2012 - червень 2013) був присвячений аналізу та систематизації даних спеціальної літератури з проблеми формування рекреаційної культури студентів. Здійснювали підготовку та організацію дослідження, визначали мету, завдання та складали програму дослідження, був підібраний контингент та адекватні методи дослідження.
На другому етапі (липень 2013 - серпень 2014) був проведений
констатувальний експеримент, метою якого було одержання нових теоретичних та експериментальних даних про рекреаційні потреби студентів, спрямованість і ефективність різних видів рекреаційних занять, особливості змісту рекреаційно- оздоровчих занять зі студентською молоддю, розроблення кількісної оцінки рівня рекреаційної культури студентів, обґрунтування критеріїв і показників сформованості рекреаційної культури студентів, визначення її рівнів.
У дослідженнях брали участь 102 студенти Київського національного лінгвістичного університету.
Третій етап (вересень 2014 - червень 2015) мав на меті обґрунтування, розробку та впровадження технології формування рекреаційної культури студентської молоді, опрацювання організаційно-методичних умов її реалізації. Проведено перетворювальний експеримент (тривалість - один навчальний рік, кількість студентів - 60 осіб), здійснено обробку отриманих даних за допомогою методів математичної статистики.
Четвертий етап (липень 2015 - листопад 2016) - проводився якісний аналіз результатів перетворювального педагогічного експерименту, виконувалось оформлення дисертаційної роботи, було сформульовано основні висновки за матеріалами проведеного дослідження, а також розроблено практичні рекомендації. Дисертаційну роботу було підготовлено до апробації та офіційного захисту.
У третьому розділі дисертації «Характеристика компонентів рекреаційної культури студентської молоді» представлено результати констатувального експерименту. З огляду на розмаїття підходів до визначення поняття «рекреаційна культура» нами були систематизовані наявні у фаховій літературі розробки. Узагальнення теоретичних положень щодо формулювання сучасного змісту поняття «рекреаційна культура» дозволило нам на основі доповнення наявних трактувань уточнити дефініцію: «Рекреаційна культура - сукупність засвоєних форм людської поведінки, надбаних знань і видів діяльності, орієнтованих на задоволення фізичних, духовних і соціальних потреб особи у вільний час на основі використання засобів оздоровчо-рекреаційної рухової активності» та подати підходи до її оцінки. У результаті теоретичного аналізу фахової літератури встановлено, що основними компонентами рекреаційної культури є показники фізичного та психоемоційного стану, рівень теоретичних знань, рухової активності, мотиваційні пріоритети студентської молоді. Визначені показники рекреаційної культури досліджувалися нами у констатувальному експерименті. Оцінка мотивації студентів до оздоровчо- рекреаційних занять показала, що рівень мотивації дівчат - середньо виражений (загальна сума 98,47 балів), а хлопців - провідний (загальна сума 107,74 балів). Пріоритетними мотивами до занять фізичними вправами хлопців є такі: задоволення від руху (8,56 балів); позитивні емоції (8,37 балів); спілкування (8,14 балів); самовдосконалення (7,86 балів); домінування (7,63 бали); ігри та розваги (7,58 балів). Серед дівчат: задоволення від руху (8,64 балів); позитивні емоції (7,88 балів); рухова активність (7,56 балів); самовдосконалення (7,37 балів); повинності (7,29 балів); звички (7,17 балів). Аналіз ступеня задоволеності студентів якістю організації процесу фізичного виховання свідчить, що більшість опитуваних студентів, як юнаків, так і дівчат, швидше не задоволені, ніж задоволені цим процесом. Серед тих, хто зовсім не задоволений, майже п’ята частина (19,5 %) юнаків та четверта частина дівчат (26,3 %). З урахуванням відповіді «швидше не задоволені» кількість таких респондентів перевищує 50 %, що свідчить про нагальну необхідність розробки заходів, спрямованих на вдосконалення процесу організації оздоровчо-рекреаційної діяльності у вищому навчальному закладі. Аналізуючи конкретні цінності юнаків і дівчат, слід зазначити практично однакове їх значення за такими показниками як здоров’я, активне діяльне життя, матеріально забезпечене життя, суспільне визнання, наявність вірних друзів. Серед пріоритетних абстрактних цінностей студенти, як юнаки, так і дівчата, виділяють любов, розвиток, впевненість у собі, пізнання. Варто відзначити, що істотні відмінності між юнаками та дівчатами визначаються у домінуванні таких абстрактних цінностей як свобода і щастя інших. Подібність у провідних мотивах і домінуючих життєвих цінностях у групах юнаків і дівчат може свідчити про відсутність яскраво вираженої тендерної поляризації в питаннях життєвого самовизначення студентської молоді. Нашими дослідженнями встановлено, що студенти не мають уявлення про ціннісну значущість рекреаційної культури, дозвіллєвої сфери, її потенціал і обмежуються лише тим, що вона може бути інструментом для покращення їх здоров’я.