ДАНЬКО КАТЕРИНА СТАНІСЛАВІВНА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ БАГАТОКВАРТИРНИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ



Название:
ДАНЬКО КАТЕРИНА СТАНІСЛАВІВНА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ БАГАТОКВАРТИРНИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ
Альтернативное Название: ДАНЬКО КАТЕРИНА СТАНИСЛАВОВНАЯ МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ АРХИТЕКТУРНО-ПЛАНИРОВКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНЫХ МНОГОКВАРТИРНЫХ ЖИЛЫХ ДОМОВ
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено зв’язок роботи з науковими програмами, сформульовано мету, задачі і методи дослідження, визначено наукові результати дослідження, їх наукову новизну та практичну цінність і впровадження результатів в практику проектування енергоефективних багатоквартирних житлових будинків.
У першому розділі «Сучасні тенденцій підвищення енергоефективності багатоквартирного житла» визначено суттєве зростання ролі енергоефективності в житловому багатоквартирному будівництві з необхідністю врахування особливостей оточуючого історичного архітектурного середовища. В роботі прийнято визначення «енергоефективні житлові будинки», тобто, будинки з економічно доцільним рівнем споживання енергії, що відповідає найнижчим витратам (у тому числі експлуатаційним та ліквідаційним) протягом нормативних строків його експлуатації. Енерговитрати таких будинків, згідно Закону України «Про енергетичну ефективність будівель», є меншими за нормативні при забезпеченні належних умов проживання.
Основою для проектування енергоефективних багатоквартирних будинків є нормативно-законодавча база, яка включає понад 250 діючих в Україні нормативно- правових документів. Деякі з них потребують вдосконалення та гармонізації для забезпечення більшої ефективності використання при проектуванні енергоефективних будинків.
Процес розвитку формування енергоефективних будинків у світі пройшов довгий шлях еволюції:
- 1 етап (ІІІ ст. до н.е.- І пол. ХХ ст.) - виникнення і становлення багатоквартирного житла, де енергоефективність не була провідною характеристикою;
- 2 етап (І пол. ХХ ст.- 1990 рр.) - масове проектування житлових будинків в умовах економії ресурсів. Початок експериментального проектування енергоефективних будинків;
- 3 етап (кінець 90-х - теперішній час) масове та індивідуальне проектування житлових будинків, в яких енергоефективність є одним з ключових факторів.
Аналіз етапів еволюції енергоефективного житла вказує на прискорення темпів розвитку енергоефективності та дозволяє прогнозувати якісні та кількісні зміни у розвитку архітектури житлових будинків в найближчому майбутньому (з перспективою на 30 років). Ці зміни будуть пов’язані, крім економічних, з екологічними показниками та енергоефективністю.
Дослідження сучасного стану житлового фонду в історичних містах України (проаналізовані характерні типи житлових будинків, серед яких обрано і детально вивчено 100 типових) та проведення класифікації такого житла за призначенням, кількістю квартир, поверховістю, видом позаквартирних комунікацій, орієнтацією дало змогу виявити специфічні характеристики кожного з типів житлових будинків, визначити зв'язок даних характеристик будинків з їх енергоефективністю.
З’ясовано, що найпоширенішими є середньо та багатоповерхові секційні, а також коридорні житлові будинки, які, за проведеним аналізом кількісних залежностей між параметрами будинків та їх енергоефективністю при зміні значень допустимих параметрів форми (наближення форми до компактної), мають найбільший потенціал підвищення енергоефективності. Для даних типів будинків доцільне укрупнення їх об’єму, створення житлових груп, цілісне формування кварталів, досягнення гнучкості, варіабельності структур, екологічність, універсальність, художня виразність.
На основі аналізу характерних типів енергоефективних житлових будинків, зведених в Європі, було обрано 50 типових будинків. На їх прикладах виявлені основні характеристики реалізованого енергоефективного житла. Це раціоналізація використання енергії, забезпечення належного рівня енергоефективності будівель відповідно до нормативно-правової бази, врахування особливостей архітектурно- планувальної, об'ємно-просторової, композиційно-стилістичної організації, наявність технічної бази з ефективними конструкціями, технологіями та матеріалами.
За результатами аналізу світового досвіду проектування енергоефективних будівель сформована узагальнена класифікація енергоефективних будинків, серед яких найкращі показники енергетичної ефективності мають будинки з нульовим енергоспоживанням (NZEB) або з надлишковою енергією (Energy+), які отримують енергією від альтернативних джерел та «Пасивні будинки», з показником енерговитрат на опалення не більше 15 кВт*год/м2*рік, який забезпечується архітектурно-планувальними, конструктивними та інженерними заходами. Такий досвід є позитивним для підвищення енергоефективності житла в Україні шляхом покращення архітектурно-планувальних, об'ємно-просторових, конструктивних та інженерних рішень будинків.
Процес проектування енергоефективного житла має розгалужену структуру та складається із: виявлення рівнів реалізації об'єкта та типів забудови, розробки концепції енергоефективного будинку, вибору методів та прийомів підвищення енергоефективності, конструктивної схеми.
Розвиток та удосконалення архітектурно-планувальних методів формування енергоефективного житла дозволяє ефективно вирішувати задачі проектування нових будинків, реконструкції існуючих, в тому числі в історично сформованій забудові.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины