ПЕРЕПАДА ОЛЬГА МИХАЙЛІВНА СТРУКТУРА КОГНІТИВНИХ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ГІПЕРАКТИВНИМ РОЗЛАДОМ ТА ДИСЛЕКСІЄЮ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, проаналізовано ступінь розробленості проблеми, розкрито наукову новизну, теоретичне значення й практичну цінність роботи.
У першому розділі – «Сучасні проблеми діагностики окремих форм мінімальної мозкової дисфункції» здійснено медико-психологічний аналіз та систематизацію наукових даних з проблеми дослідження когнітивних порушень при гіперактивному розладі та дислексії.
Мінімальна мозкова дисфункція (ММД) розглядається як наслідок ранніх локальних ушкоджень головного мозку, що виражається в порушеннях таких когнітивних функцій, як мовлення, увага, пам'ять, сприйняття та моторика. Термін «ММД» в класифікаціях хвороб як країн, що використовують МКХ-10, так і країн, що застосовують DSM-IV не використовується з 1980 року (В. М. Студенікін, В. І. Шелковський, Л. Г. Хачатрян, Н. В. Андреєнко, 2008): цей термін було замінено на ГРУ/Г (AD/HD), а в 1994  на ГРДУ (ADHD). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) серед порушень, які відносять до ММД розглядають «Розлади психологічного розвитку» (F80-83), до якого відноситься дислексія та «Поведінкові та емоційні розлади дитячого та підліткового віку» (F-90-91) – до якого відносять гіперактивний розлад та розлади поведінки (М. М. Заваденко, 2005).
Аналіз проблеми дослідження, представлений у вітчизняній та зарубіжній науково-психологічній літературі, показує, що досі онтогенез психічних функцій у дітей з розладами шкільних навичок досліджувався однобічно: в дефектології розлади вивчались за віковими категоріями (Л. В. Лопатіна, 2004; О. М. Корнєв, 2006); психофізіологічні та психологічні характеристики дітей молодшого шкільного віку з труднощами в навчанні досліджували Т. Г. Самойліна, 2002, О. М. Корнєв, 2006; психологічні особливості інтелектуальних здібностей  Л. І. Переслені, Т. А. Фотекова, 1993, 2004. Лише незначна кількість робіт (О. М. Корнєв, 2006; В. С. Кисельова, 2010) описують особливості вищих психічних функцій у дітей з розладами шкільних навичок. За статистикою (Е. Меш, 2003, М. М. Заваденко, 2008) розлади шкільних навичок, до яких належить дислексія, зустрічається у 80% дітей з гіперактивним розладом. Різнобічні аспекти особливостей когнітивного розвитку дітей з гіперактивним розладом аналізуються в роботах Л. Б. Хасанової, 2004; J. Biederman, S. V. Faraone, 2005; Н. П. Карпуніної, 2008; A. Micco Jamie et al., 2009; М. Б. Яковлєвої, 2009; К. С. Правило, 2010.
Встановлено, що максимальна вираженість проявів мінімальної мозкової дисфункції співпадає з третім критичним періодом психомовного розвитку, який відноситься до віку 6-7 років та ускладнюється початком становлення навичок писемного мовлення (Л. С. Волкова, 2006). Доведено (І. І. Марценковська, 2009) кореляційний зв'язок між діагностованим у дитини одним з розладів шкільних навичок, рухових функцій чи мови з позитивною діагностикою гіперактивного розладу. Дослідженнями Л. М. Тібекиної, Н. С. Фефелкіної, 2007; І. С. Депутат, 2007 встановлено вплив гіперактивного розладу і дислексії на подальший розвиток операцій мислення дітей, зокрема на зниження рівня розвитку у них абстрактного мислення та інтелекту.