ВАСИЛЕВСЬКА ОЛЕНА ІВАНІВНА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА ЗАСОБАМИ КАЗКОТЕРАПІЇ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано вибір наукової теми та її актуальність, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито методи, визначено наукову новизну, теоретичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів, надано інформацію про структуру й обсяг дисертаційної роботи.
У першому розділі «Науково-теоретичні аспекти дослідження проблеми психічного здоров’я молодшого школяра» представлено аналіз основних наукових концепцій і теорій зарубіжних та вітчизняних представників різних психологічних шкіл стосовно проблеми психічного здоров’я особистості. Проаналізовано характеристики та критерії оцінки психічного здоров’я, рівні та чинники, що його зумовлюють, принципи збереження, визначено особливості розвитку психічного здоров’я впродовж молодшого шкільного віку, розглянуто психологічні особливості казкотерапії в контексті роботи з учнями.
Проведений комплексний аналіз літератури свідчить про міждисциплінарний статус досліджуваної проблеми, яка знаходиться на стику філософії, соціології, психіатрії, психології та інших галузей знання. У психології проблема психічного здоров’я розглядається в рамках психодинамічного (З. Фрейд, К. Юнг, А. Адлер), феноменологічного (К. Роджер), екзистенціально-гуманістичного (А. Маслоу), соціокультурного (К. Хорні) підходів. Створено різнопланові моделі психічного здоров’я: медична (В. Сєднєв), психологічна (П. Лушин), біопсихосоціальна (Дж. Енджел), біопсихосоціодуховна (Г. Залевський) і порівнева (Б. Братусь).
Важливою аксіологічною характеристикою психічного здоров’я є його критерії, які визначаються відповідно до вікових особливостей особистості, але існують різні точки зору стосовно їх виокремлення. Серед критеріїв психічного здоров’я особливе значення надається ступеню інтегрованості, гармонійності особистості, а також таким складовим, як духовність, пріоритет гуманістичних цінностей (О. Калітеєвська, Б. Братусь). Використання холістичного (цілісного) підходу до вивчення людини означає, що психічне здоров’я, характеризуючи ставлення до світу, себе, власного життя, виступає фактором, який багато в чому визначає особистісний розвиток, створюючи підґрунтя для повноцінної життєдіяльності. Водночас відсутнє єдине, узгоджене визначення психічного здоров’я та понять, які з ним ототожнюють: психологічне, душевне та духовне здоров’я.
Узагальнення наукової літератури свідчить, що психічне здоров’я особистості є складним, багаторівневим, інтегративним феноменом, який сприяє її саморозвитку і самореалізації, гармонійному включенню людини в соціум (В. Ананьєв, Б. Братусь, П. Лушин, Н. Корольчук, Л. Терлецька, Є. Потапчук, Л. Юрьєва). Втім, залишається і дотепер не вирішеною одна з найактуальніших і найскладніших у психології проблем – норми психічного здоров’я, яка може бути розглянута як норма розвитку, індивідуальна норма (В. Слободчиков, Л. Собчик). Зміни у психічному здоров’ї відбуваються під дією певних умов і залежать від чинників, що зумовлюють його розвиток. Чинники поділяють на внутрішні (біологічні, психологічні) і зовнішні (соціальні, фізичні). Зовнішні чинники діють на особистість через її внутрішні можливості, насамперед, природні передумови (тип нервової діяльності, задатки), а також через усе те, чого людина набуває в процесі власного досвіду. Психічне здоров’я розглядається, з одного боку, як реалізація того, що закладено в людині від природи, з іншого – як прагнення до гуманістичних цінностей, розвитку та самореалізації (А. Маслоу, А. Франкл).