Гордієнко Олена Анатоліївна Методика вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв\'язках з українською на уроках у 8-11 класах

Краткое содержание

Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, що включає 242 найменування, додатків, де подано уривки з творчих робіт, що виконувались учнями під час формувального експерименту, а також таблиця планування матеріалу обох літератур у процесі опрацювання монологічних тем та експериментального навчання. Загальний обсяг роботи – 207 сторінок, з них 178 основного тексту (в тому числі 10 таблиць, 5 діаграм, 2 схеми та 1 графік). Одна таблиця міститься у додатках.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання, сформульовано робочу гіпотезу, вказано методи та основні етапи дослідження, визначено його методологічні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення здобутих результатів.
У першому розділі – „Науково-методичні засади вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською на уроках у 8-11 класах“ – розкрито специфіку драми як роду літератури для визначення матеріалу порівняння та методичних шляхів взаємозв’язаного вивчення драматичних творів обох літератур з урахуванням здобутків компаративістики; обґрунтовано можливість і доцільність порівняльного вивчення творів драматичного та епічного родів літератури на рівні сюжету, теми, ідеї, образів. Подано аналіз проблеми міжпредметних зв’язків у педагогічній і психологічній науках. Розглядається також місце досліджуваної проблеми у методиці літератури, аналізуються програми, підручники з огляду на реалізацію міжлітературних зв’язків у шкільній практиці.
Аналізу специфіки драматичного роду літератури присвячені праці В. Халізева, В. Сахновського-Панкеєва, М. Полякова та інших літературознавців. Історія театрально-драматичного мистецтва розглядається у дослідженнях Г. Винокура, О. Скафтимова, О. Анікста та інших. Для розвитку теорії драми важливе значення мали погляди К. Станіславського, В. Мейєрхольда, Б. Шоу, Л. Курбаса, Б. Брехта, Лесі Українки, І. Франка та інших письменників і діячів сценічного мистецтва.
Система вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською враховує особливості драми як роду літератури, а саме: роль діалогу і монологу у драмі, характер драматичних сюжетів, зокрема, єдність дії, „зовнішня“ та „внутрішня“ дії, роль випадку, „відкритий“ фінал тощо. Усі ці особливості драми знаходять відображення у методиці компаративного аналізу драматичних творів зарубіжної і української літератур, у визначенні методичних шляхів такого аналізу.
У розділі вирішується завдання добору матеріалу для порівняння, визначаються основні аспекти вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у порівнянні з українською.
У дослідженні зазначається, що розвиток компаративістики як науки тісно пов’язаний з іменами М. Дашкевича, М. Драгоманова, І. Франка, О. Білецького, М. Храпченка, І. Неупокоєвої, В. Жирмунського, О. Бушміна, підкреслюється актуальність питань генетично-контактних зв’язків і типологічних відповідностей у різнонаціональних літературах.