МЕЛЬНИКОВА НАДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ПРЯМИМИ І ЗВОРОТНИМИ МАТЕРІАЛЬНИМИ ПОТОКАМИ В ЛОГІСТИЧНІЙ СИСТЕМІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету і завдання, а також об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі – «Теоретичні аспекти управління прямими і зворотними матеріальними потоками промислового підприємства» – розкрито сутність і трактування терміна «зворотна логістика; проаналізовано моделі управління прямими і зворотними матеріальними потоками; сформовано систему показників оцінки прямого і зворотного матеріальних потоків промислового підприємства; розроблено концептуальні положення щодо формування моделей управління прямими і зворотними матеріальними потоками в логістичній системі.
Актуальними для України і недостатньо розробленими є наукові дослідження у сфері зворотної логістики. Одним з найбільш поширених і повних визначень зворотної логістики є визначення запропоноване Виконавчою Радою з зворотної логістики (Reverse Logistics Executive Council), згідно з яким до зворотної логістики відносяться процеси планування, управління і контролю за сировиною, окремими частинами або запасами готової продукції і пов’язаної з ними інформацією від пункту споживання до пункту походження з метою їх повторного використання, переробки чи знищення. Таке визначення пов’язує воєдино питання економічної ефективності виробничої діяльності та екологічної безпеки, сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств.
Сутність концепції зворотної логістики розкривається через управління прямими і зворотними матеріальними потоками. У процесі функціонування промислових підприємств окрім основного матеріального потоку, пов’язаного з випуском готової продукції, існує і непрямий (зворотний) потік, об’єктами якого можуть бути вторинна сировина, промислові відходи, бракована продукція тощо.
Прямий матеріальний потік – рух матеріалів і товарів, який починається транспортуванням від постачальників сировини, матеріалів, напівфабрикатів і закінчується післяпродажним обслуговуванням споживачів товарів.
Зворотний матеріальний потік – рух повернених, пошкоджених, прострочених та використаних товарів, відходів виробництва і споживання, який починається від точки їх утворення до точки утилізації або переробки з метою зменшення відходів виробництва і витрат від повернення товарів.