КОНСТИТУЦИОННО-ПРАВОВОЙ СТАТУС ПАРЛАМЕНТАРИЕВ УКРАИНЫ И ГРУЗИИ (СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Визначальну роль у процесі здійснення завдань і функцій держави, взаємодії між суспільством і державою, громадянами і владою в демократичних країнах відіграє парламент. Безпосередня і представницька демократія в Україні та в Грузії останніми роками зробила значний крок у своєму розвитку. В найбільш концентрованому вигляді досягнення демократії в цих країнах знаходить свій вияв у статусі народних депутатів України і статусі парламентарів Грузії.

Як у Конституції України, так і в Конституції Грузії на найвищому правовому рівні закріплено конституційно-правовий статус парламенту кожної з держав, виходячи з якого, і Верховна Рада України, і Парламент Грузії займають особливе становище серед органів державної влади як вищі органи державної влади, основною формою діяльності яких є законодавча діяльність.

Водночас усвідомлення того, що парламентаризм є найвищою формою прояву представницької демократії, проблеми становлення та вдосконалення зазначеного інституту вимагають поглибленого дослідження, яке можливе передусім шляхом порівняльного аналізу конституцій і законів України та Грузії. Сучасні умови розвитку обох держав — України та Грузії, реалізація конституційного принципу підпорядкування державної влади інтересам народу та її реалізація заради людини, суспільства та держави потребують передусім посилення ролі парламенту в процесі вирішення цих завдань, які багато в чому залежать від чіткого визначення конституційно-правового статусу народних депутатів України та членів Парламенту Грузії, який у порівняльно-правовому аспекті до останнього часу не був предметом наукового дослідження. У світлі цього завдання — реформування парламентської діяльності, вдосконалення статусу членів парламентів, дослідження питань парламентської дисципліни, депутатської недоторканності, дострокового припинення їх повноважень, є складовими демократичного розвитку суспільства і держави України та Грузії та є вельми актуальним для обох держав на сучасному етапі розвитку демократії.

Недостатня науково-теоретична розробленість такого інституту, як конституційно-правовий статус члена парламенту, важливість проблеми правового регулювання конституційно-правового статусу народного депутата України і члена Парламенту Грузії, зокрема, необхідність формулювання науково обґрунтованих рекомендацій по вдосконаленню законодавства обох країн визначають актуальність даної роботи і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Теоретичною базою дослідження загального правового статусу парламентарів є праці вчених у галузі теорії держави і права С.С. Алексєєва, Р.О. Халфіної, В.С. Нерсесянца.

Базою для дисертаційної роботи послугували наукові праці у галузі конституційного права провідних вчених України та Грузії: М.О. Баймуратова, А.З. Георгіци, Р.К. Давидова, З.В. Джинджолава,  А.П. Зайця, В.С. Журавського, І.В. Кампа, В.Ф. Кузнєцової, Л.Т. Кривенко, О.В. Мелкадзе, М.П. Орзіха, В.Ф. Погорілка, В.Я. Тація, Є.А. Тихонової, Ю.М. Тодики, В.В. Тордія, М.Ф. Селівона, О.Ф. Фрицького, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка, П.Г. Цнобіладзе.

В роботі також використані праці російських вчених, а саме Д.Н. Бахраха, М.В. Баглая, А.О. Безуглова, Н.О. Богданової, Н.В. Вітрука, О.В. Зинов’єва, М.О. Краснова, О.Є. Кутафіна, В.О. Лучіна, В.В. Маклакова, В.О. Сивова, Б.О. Страшуна, Ю.О. Тихомирова, В.Є. Чиркіна, А.Я. Ярматова та інші.

Дисертаційне дослідження також спирається на наукові праці іноземних дослідників, зокрема М. Амеллера, М. Прело, К. Хессе.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана як частина тематики досліджень відділу конституційного права і місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України з теми „Система органів державної влади України” (номер державної реєстрації 0101U001009).