РЕПКО ЕЛЕНА ВАСИЛЬЕВНА МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ ПРИ ГЕПАТОДИСТРОФИИ И МОЧЕКИСЛОМ ДИАТЕЗЕ У КУР ЯИЧНЫХ КРОССОВ И ЕГО КОРРЕКЦИЯ

Краткое содержание

Експериментальна частина роботи виконана в 2009−2012 рр. на кафедрі терапії та клінічної діагностики ПФ НУБіП України «Кримський агротехнологічний університет» та птахофабриці АТОВ «Південна-Холдинг» (Сімферопольський район АР Крим).
Вибір напряму досліджень зумовлений недостатньою вивченістю метаболічного синдрому за сумісного перебігу гепатодистрофії і сечокислого діатезу. У зв’язку з цим дослідження були виконані в трьох напрямах. На першому етапі вивчали показники сироватки крові курей, які характеризують метаболічний синдром залежно від віку і періоду несучості. Для цього дослідили 80 проб крові курей 170, 242, 309 і 465-добового віку. На другому етапі вивчали патолого-морфологічні зміни за поєднаного перебігу гепатодистрофії та сечокислого діатезу (204 трупи). На третьому етапі розроблено, апробовано, експериментально і теоретично обґрунтовано методи корекції метаболічного синдрому за гепатодистрофії та сечокислого діатезу з використанням пробіотика Лактин-К, насіння розторопші плямистої і мультиензимного препарату Роксазим® G2G та їх комбінації (ПРФ). Всього досліджено 210 проб крові на початку, через 15 і 30 діб експерименту.
Об’єктами досліджень були кури-несучки кросу Хай Лайн (всього 1100 курей), підібраних за принципом груп-аналогів (порода, вік і маса тіла). Птахів досліджували клінічно за загальноприйнятою схемою, проводили лабораторний аналіз крові (всього 290 проб), патолого-анатомічний розтин трупів птиці та гістологічне дослідження печінки і нирок курей.
Матеріали і методи досліджень. У сироватці крові визначали вміст загального білка біуретовою реакцією, білкових фракцій – турбідиметричним методом, сечової кислоти – з фосфоровольфрамовим реактивом, креатиніну – за Яффе-Поппером, загального білірубіну – за методом Єндрашика і Грофа, глюкози – глюкозооксидазним методом, загального кальцію – з ортокрезолфталеїнкомплексоном, неорганічного фосфору – VIS варіант, загальних ліпідів – з сульфофосфованіліновим реактивом, загального холестеролу – ферментативним методом, β-ліпопротеїнів – за методом Бурштейна-Самая, загальних фосфоліпідів – відновленням фосфорномолібденової кислоти, триацилгліцеролів – методом Флетчера, активність лужної фосфатази – в реакції з нітрофенілфосфатом, гамма-глутамілтранспептидази (ГГТП) – реакцією з L-γ-глутаміл-4-нітроаніліном, аспартат- і аланінамінотрансфераз (АсАТ, АлАТ) − за методом Райтмана й Френкеля. Колоїдну стійкість білків сироватки крові визначали цинк-сульфатним тестом, запропонованим І.П. Кондрахіним.
Гістологічне дослідження печінки і нирок проводили на кафедрі патологічної анатомії Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського. Гістологічні препарати, забарвлені гематоксиліном і еозином, аналізували на світлооптичному рівні за збільшення мікроскопа х150−х1500 (Olympus CX 41). Фотографії зроблені з використанням фотоапарата Olympus C5050Z. Цифрові дані обробляли статистично, вираховували середню арифметичну (М) та її помилку (m), середнє квадратичне відхилення (δ) і коєфіцієнт кореляції (r).