ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСОБІВ СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Особливе місце в системі трудових правовідносин займають відносини із стимулювання прогресивної трудової поведінки працівників. Якщо ще кілька десятиріч тому найхарактернішими особливостями працівників в нашій країні були делегування проблем своєї зайнятості державі, невпевненість у своїх силах та низька трудова мобільність, то сьогодні, у період стрімкого зростання національного виробництва за рахунок збільшення кількості підприємств, що знаходяться у приватній та колективній власності, формується новий тип робітника, відповідального за результати та перспективи своєї трудової діяльності. Саме від переважання такого типу працівників залежатиме подальший розвиток та національна безпека нашої держави: створення та практичне втілення інноваційних технологій, вибір оптимальних засобів та способів трудової діяльності, що тягнуть за собою підвищення продуктивності та якості праці, вимагають відповідального ставлення як до процесу праці, так і до її результатів.

Отже, вимоги сьогодення обумовлюють необхідність створення всіх необхідних, у тому числі правових засад формування нового типу працівника з високим рівнем мотивації до продуктивного та якісного виконання своїх трудових обов’язків. Найважливішу роль у цьому процесі відіграє правовий фактор, оскільки саме право встановлює та стимулює певний масштаб людських дій, забезпечує соціально-політичну та ідеологічну спрямованість управлінських впливів, підтримує високу організованість та дисципліну учасників виробничих процесів. І наука трудового права не може залишитися осторонь даного процесу: будь-які новації у трудових процесах лише тоді здобувають своє практичне втілення, коли підкріплюються відповідним науково-методологічним підґрунтям та врешті-решт знаходять своє віддзеркалення в нормах трудового законодавства. З огляду на це вирішення проблеми встановлення гармонійного поєднання інтересів працівника та роботодавця в новому трудовому законодавстві України, розвиток ринку праці в нашій державі та збільшення на ньому кількості висококваліфікованих фахівців роблять необхідним детальний розгляд правових засобів, за допомогою яких здійснюється вплив на мотивацію трудової поведінки працівників.

Проблеми стимулювання праці були досліджені в працях багатьох вчених, зокрема: Александрова М.Г., Андрєєва В.С., Болотіної Н.Б., Венедиктова В.С., Гончарової Г.С., Гоца В.Я., Гінзбурга Л.Я., Іванова С.О., Копайгори І.Д., Лавриненка О.В., Лазор Л.І., Лівшиця Р.З., Островського Л.Я., Пашерстника А.Є., Пашкова О.С., Пилипенка П.Д., Прокопенка В.І., Процевського О.І., Скобєлкіна В.М., Ставцевої О.І., Стависького П.Р., Сироватської Л.О., Хуторян Н.М., Чанишевої Г.І., та ін.

Завдяки тому, що норми трудового права є обов’язковими, вони мають значний вплив на мотивацію поведінки учасників трудових відносин. Однак ринкова економіка, створюючи передумови для підвищення мотивації трудової діяльності, автоматично її не забезпечує. Шлях до ефективного управління людиною пролягає через розуміння її потреб, мотиваційних настанов. Тільки знаючи, що спонукає людину до дії, які мотиви покладено в основу її діяльності, можна розробити ефективну систему форм і методів управління нею. Таким чином, використання найефективніших способів впливу на поведінку людини, її трудову активність набуває все більшого значення при розробці і реалізації нормативних актів в сфері праці.

Але, не зважаючи на важливість даної проблематики, в науці трудового права сьогодні ще не вироблено єдиного підходу до розуміння сутності, змісту та особливостей правових засобів стимулювання праці. У поєднанні із застарілістю норм чинного трудового законодавства в даній сфері та нагальною потребою формування цивілізованого ринку праці в Україні, обумовлює актуальність та важливість даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною державної наукової програми „Правові засади розбудови державності”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2001р. №1716 „ Про затвердження переліку державних наукових і науково-технічних програм з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на 2002-2006 роки”. Дисертація виконана згідно з планами наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ (п.п.1.3.1 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на період 2001-2005 рр.), а також планами наукових досліджень кафедри трудового, екологічного й аграрного права.