ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ПРАВ ГРОМАДЯН

Краткое содержание

Актуальність теми. У сучасному демократичному суспільстві вибори є способом формування публічної влади – органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Саме через вибори відбувається делегування народом як єдиним джерелом влади в Україні владних повноважень на управління державними та суспільними справами обраними народом органам та службовим особам. Лише народу України належить право визначати тих людей, які від його імені будуть здійснювати владні повноваження на посадах: Президента України, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, міських, селищних, сільських голів. З огляду на це, виборчі права належать до фундаментальних прав громадян, гарантованих Конституцією України.

Від того, наскільки якісно діє механізм правового регулювання та правового захисту виборчих правовідносин, залежать результати виборів, а отже, і належна реалізація виборчих прав громадян України.

Виборчі процеси, проведені в Україні за останнє десятиліття, засвідчили тенденцію до збільшення кількості порушень виборчого законодавства, які мають злочинний характер. Злочинність у цій сфері набуває масштабності та системності. Через вчинення злочинів проти виборчих прав громадян здійснюється протиправний вплив на результати виборів – до органів влади та на виборні посади можуть потрапити особи, які фактично не були на них обрані, і, навпаки, можуть не потрапити кандидати, які отримали чи могли б отримати підтримку більшості виборців. Унаслідок цього окремі органи державної влади можуть виявитися фактично нелегітимними. І чим масштабнішим є характер таких видів злочинів, тим більша ймовірність незаконного заволодіння представницькими мандатами.

Свого піку такого виду злочини набули на виборах Президента України 2004 р. Саме масові порушення злочинного характеру виборчого законодавства призвели до скасування Верховним Судом України результатів повторного голосування на виборах 21 листопада 2004 р.

За даними Міністерства внутрішніх справ України (МВС) України, у 1995 р. кількість порушених кримінальних справ за злочини проти виборчих прав громадян (Кримінальний кодекс України 1960 р.) становила – 11; у 1996 р. – 7; у 1997 р. – 3; у 1998 р. – 23; у 1999 р. – 9; у 2000 р. – 7. У 2002 р. кількість таких злочинів, за Кримінальним кодексом України 2001 р., становила – 34, а у 2004 та у 2005 рр. – 130 та 1887 злочинів відповідно, і лише у 2006 р. кількість виявлених злочинів зменшилася до 105.

Органами прокуратури за фактами порушень виборчих прав громадян за підсумками проведення виборів Президента України 2004 р. порушено 1610 кримінальних справ.

Це зобов’язує відповідні державні органи вжити адекватних заходів щодо охорони виборчих прав громадян від злочинних посягань, передусім запобіжного характеру. Ефективне запобігання вказаним злочинам передбачає всебічний їх аналіз, усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню.

Проблеми злочинності у сфері виборчого процесу мають багато­аспектний характер, а тому є об’єктом досліджень вчених у галузі історії, соціології, філософії, політології, права, у тому числі конституційного, адміністративного, кримінального та кримінології. Найбільш важливими в науковому розумінні для автора під час роботи над дисертацією були теоретичні розробки провідних вітчизняних фахівців у галузі кримінального права та кримінології, зокрема: Ю. В. Бауліна, В. І. Борисова, В.О. Гацелюка, В. О. Глуш­кова, В. К. Грищука, О. М. Костенка, П. П. Ми­хайленка, В. О. Навроцького, А. В. Савченка, В. В. Сташиса, П. Л. Фріса, Є. В. Фесенка, В. І. Шакуна, С. С. Яценка. Питання, що стосуються регулювання сфери виборчих відносин, досліджували: П. П. Андрушко, О. Л. Барабаш, В. В. Голіна, І. М. Даньшин, О. М. Джужа, А. П. Закалюк, Ю. Б Ключковський, М. І. Ко­зюбра, О. В. Лавринович, С. Я. Лихова, Л. П. Медіна, М. І. Мельник, В. І. Осадчий, В. Є. Скомороха, М. І. Ставнійчук, В. П. Тихий, О. Ю. То­дика, М. І. Хавронюк та ін. Однак, незважаючи на загальний науковий інтерес до цієї теми, її спеціальне дослідження є новим напрямом кримінологічної науки.

Більшість існуючих наукових праць стосуються окремо питань відповідальності за порушення виборчих прав громадян й окремо питань забезпечення виборчого процесу. Комплексного дослідження питань запобігання злочинам проти виборчих прав громадян у вітчизняній науці не проводилося.

Аналіз кримінального законодавства, наукових джерел, статистичних матеріалів, правозастосовчої практики дає підстави стверджувати, що на сучасному етапі вирішення проблем запобігання злочинам проти виборчих прав громадян потребує якісно нових підходів до розуміння цього виду злочинності.

Вказані обставини свідчать про актуальність обраної теми дисертації, її теоретичну та практичну значимість.

---

Довідка про виявлені злочини проти виборчих прав громадян та осіб, які їх вчинили, за         2001–2007 рр.: інформація Департаменту інформаційних технологій МВС України. – К., 2007. – 12 с.

Мельник М. І. Кримінальна відповідальність за злочини проти виборчих прав громадян / М. І. Мельник. – К. : Атіка, 2005. – 144 с. – С. 15.