Правове регулювання пенсійного забезпечення працівників на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На міжнародному та конституційному рівні визнано та закріплено право трудящих на належні, безпечні, сприятливі та здорові умови праці. Вказане право здебільшого забезпечується шляхом різноманітних технічних, матеріальних та організаційних заходів на робочих місцях. Проте, усунути всі негативні фактори неможливо. Тому держава передбачає відповідні пільги та компенсації працівникам, що працюють на роботах із шкідливими та важкими умовами праці. Одним із заходів, спрямованих на компенсацію роботи у негативних для здоров’я умовах, є відповідне пенсійне забезпечення працівників, що працюють на роботах із шкідливими та важкими умовами.

Але сьогодні у правовому регулюванні пенсійного забезпечення зазначених працівників накопичено достатньо велику кількість проблем, що перешкоджають працівникам, які задіяні на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, ефективно реалізувати своє право на пенсію та отримати відповідну компенсацію від держави за працю в несприятливих для здоров’я умовах. Ситуація з пенсійним забезпеченням таких працівників ще більше ускладнюється у зв’язку із реформуванням пенсійної системи. Пенсійна реформа відобразилася та значно вплинула саме на працівників, що працюють на роботах із шкідливими та важкими умовами праці. По-перше, солідарна пенсійна система була переобтяжена різноманітними пільгами та виплатами, у зв’язку із чим не могла забезпечити виплату пенсій пенсіонерам. По-друге, забезпечення належних та безпечних умов праці покладається законодавством на підприємство, організацію, установу, де працює робітник, що переносить тягар відповідальності за умови праці в більшій мірі на адміністрацію відповідного підприємства. За таких умов при реформуванні пенсійної системи було вирішено пенсійне забезпечення працівників, що працюють на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, здійснювати через корпоративні та професійні недержавні фонди. Однак діяльність таких фондів ще достатньо не урегульована. В такій ситуації було вирішено до налагодження належного функціонування недержавних пенсійних фондів пенсійне забезпечення працівників, що працюють на роботах із шкідливими та важкими умовами праці здійснювати за чинним раніше законодавством. Отже, виникло багато питань стосовно того, яким саме нормативно-правовим актом регламентується, в якому порядку здійснюється призначення пенсій зазначеним працівникам.

Проблеми пенсійного забезпечення були досліджені в працях багатьох вчених, зокрема: В.С. Андрєєва, В.М. Андріїва, Я.І. Безуглої, Н.Б. Болотіної, В.Я. Бурака, В.С. Венедіктова, В.Я. Гоца, К.Н. Гусова, В.В. Жернакова, А.Д. Зайкіна, М.Л. Захарова, Р.І. Іванової, М.І. Іншина, Р.І. Кондратьєва, Р.З. Лівшиця,
О.Є. Мачульської, К.Ю. Мельника, П.Д. Пилипенка, С.М. Прилипка, В.О. Процевського, О.І. Процевського, С.М. Синчук, І.М. Сироти, Б.І. Сташківа, Б.С. Стичинського, В.К. Суботенка, В.А. Тарасової, Є.Г. Тучкової, Я. М. Фогеля, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишевої та ін. Проте, важливо звернути увагу, що, по-перше, в цій сфері залишається достатньо велика кількість дискусійних питань, по-друге, комплексне дослідження проблем пенсійного забезпечення працівників, задіяних на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, не проводилися в незалежній Україні.

Отже, наявність проблем у пенсійному забезпеченні працівників, задіяних на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, в умовах реформування пенсійної системи; проблемний характер застосування норм щодо пенсійного забезпечення зазначеної категорії працівників; недостатня правова урегульованість у даній сфері; відсутність досліджень з означеної теми – все це обумовлює актуальність та доцільність проведення дослідження щодо пенсійного забезпечення працівників, задіяних на роботах із шкідливими та важкими умовами праці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 1.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 років, затверджених наказом МВС України № 755 від 05.07.2004 р. та п. 1.3 Головних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр., а також планів наукових досліджень науково–дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України та кафедри трудового, екологічного та аграрного права Харківського національного університету внутрішніх справ.