ПРАВОВИЙ СТАТУС МІЖНАРОДНОГО КОМІТЕТУ ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сьогодні людство має унікальну можливість оцінити прогрес, досягнутий у збереженні міжнародного миру та безпеки у другій половині ХХ ст., і намітити основні цілі та завдання на майбутнє. Вирішальна роль у процесі підтримки миру та безпеки, без сумнівів, буде й надалі належати Організації Об'єднаних Націй та її державам-членам. Однак вже досить давно стало зрозуміло, що досягнення „вічного миру”, для забезпечення підтримання якого було створено цю та ряд інших міжнародних організацій, є неможливим на даному етапі розвитку людства. Саме тому після Другої світової війни відбувся суттєвий розвиток міжнародного гуманітарного права, що діє під час збройних конфліктів (МГП).

Збройні конфлікти досить часто супроводжуються розірванням дипломатичних, консульських та інших офіційних відносин між державами-учасниками конфлікту, зупиненням застосування загальних норм міжнародного права мирного періоду, запровадженням спеціального правового режиму, що характеризується значним обмеженням прав і свобод громадян тощо. Саме в таких умовах застосовується МГП, яке покликане захищати жертв війни. Особлива сфера застосування МГП породила необхідність створити спеціальні механізми, котрі дозволяли б ефективно реалізовувати норми цієї галузі права, а також контролювати їх дотримання, оскільки зрозуміло, що відповідні механізми, розроблені для мирного часу, не можуть застосовуватися в цих умовах. Одним із механізмів, покликаних сприяти ефективній реалізації норм МГП, є ширше залучення до цього процесу інститутів громадянського суспільства, зокрема громадських організацій. Проте, з метою недопущення можливості контролю чи впливу на такі організації держав, до них було висунено низку особливих вимог. Так у МГП з’явилося поняття „неупереджена гуманітарна організація”. Будучи нейтральними і незалежними від сторін збройних конфліктів та не розглядаючи питання jus аd bellum, вони сприяють реалізації норм МГП, здійснюють контроль за дотриманням положень міжнародних договорів та виконують роль посередника з метою забезпечення максимального захисту всіх жертв війни.

Серед існуючих неупереджених гуманітарних організацій особливе місце займає Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ). Створений ще у другій половині ХІХ ст., він не тільки став першою організацією такого виду, але і виступив з ініціативою врегулювати питання захисту жертв війни, що загалом привело до створення МГП у його сучасному розумінні.

Враховуючи значний внесок МКЧХ у захист жертв війни, держави-учасниці Женевських конвенцій 1949 року, а згодом й інших міжнародних угод, виділили його з-поміж інших гуманітарних організацій, надавши ряд особливих прав. Таким чином, на сьогодні правовий статус МКЧХ суттєво відрізняється від статусу інших неупереджених гуманітарних організацій.

До цього часу проблема регулювання правового статусу МКЧХ в міжнародному праві залишається малодослідженою. Першими вітчизняними дослідженнями правового статусу МКЧХ, стали роботи П. М. Богаєвського, написані на початку минулого століття. В радянський та пострадянський період окремі аспекти цієї проблеми розглядалася в працях А. Б Ніколаєва, С. А. Подшибякіна, О. В. Тарасова, В. М. Репецького, М. Ю. Черкеса. Ряд питань з проблематики правового статусу міжнародних міжурядових та неурядових організацій розглядалися у працях таких вчених: А. Х. Абашидзе, І. П. Бліщенко, В. Г. Буткевич, М. В. Буроменський, В. Н. Денисов, Е. С. Кривчикова, М. Б. Крилов, Т. І. Левицький, І. І. Лукашук, І. Б. Малкіна, Л. А. Моджорян, Г. І. Морозов, В. І. Муравйов, А. С. Мацко, Т. М. Нешатаєва, В. Ф. Опришко, О. О. Покрещук, Д. А. Урсін, Л. Д. Тимченко, Г. І. Тункін, О. О. Шибаєва та ряду інших.

Більш детальну увагу вивченню питання правового статусу МКЧХ у міжнародному праві приділено західними вченими. Серед них слід відмітити праці Ф. Абпланальпа, А. Був’є, Ф. Бюньона, Х. Гасера, М. Губера, Е. Давіда, Я. Келленбергера, Ж. Пікте, І. Сандо, М. Сассолі, К. Свінарскі, К. Скубішевскі, Д. Фостера, Х. Хауга та інших.

Проте, комплексного дослідження правового статусу МКЧХ на сьогоднішній день немає. З огляду на це виникла нагальна потреба у дослідженні правового статусу МКЧХ у міжнародному праві, його юридичної природи, підстав діяльності та міжнародної правосуб’єктності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках планових наукових досліджень кафедри міжнародного права Львівського національного університету імені Івана Франка в контексті теми „Міжнародно-правовий захист прав людини: теорія сучасність, перспективи” (реєстраційний № 01050004926).