ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Правове регулювання трудових відносин в умовах переходу України до ринкової економіки здійснюється в різноманітних суб’єктах господарювання, серед яких особливу роль відведено акціонерним товариствам.

Діюча нормативна база щодо функціонування акціонерних товариств вирішила тільки завдання регулювання цивілістичного аспекту їх діяльності. У той же час законодавство не враховує те, що акціонерні товариства є не тільки суб’єктами власності, а й роботодавцями, тобто суб’єктами трудового права, адже вони створюються не лише для одержання прибутку, а й для розвитку суспільного виробництва, в основі якого лежить спільна виробнича діяльність об’єднаних працівників. Отже, акціонерні товариства покликані сприяти розвитку суспільного виробництва, створювати робочі місця, збільшувати обсяг продукції.

Відсутність у трудовому праві України досліджень, присвячених аналізу трудо-правового статусу працюючих акціонерів, особливостей трудових відносин керівників акціонерних товариств призвело до того, що більшість працюючих акціонерів є номінальними власниками акцій, вплив яких на діяльність «своїх» товариств дуже сумнівний.

Внаслідок неврегульованості трудових відносин в акціонерних товариствах, праця їх працівників іноді стала регулюватися нормами цивільного права. Питання, пов’язані з регулюванням праці членів виконавчих органів, вирішуються в новому Цивільному кодексі України (далі – ЦК). Згідно зі ст. 9 ЦК положення цього кодексу застосовуються для врегулювання трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Таке запозичення норм цивільного права для регулювання трудових відносин призводить до колізій з нормами трудового права і, в першу чергу, зі ст. 3 Кодексу Законів про працю України (далі – КЗпП), яка проголосила принцип єдності в правовому регулюванні праці працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності, галузевої належності.

Практика застосування норм цивільного права призводить до явного зниження рівня тих гарантій, що передбачені законодавством про працю. Ситуація загостриться з прийняттям нового Трудового кодексу України, в проекті якого зазначені нові принципи правового регулювання найманої праці, які визначають відповідність досвіду Міжнародної Організації Праці, законодавства країн ЄС, а також міжнародним стандартам.

Нормальне функціонування акціонерних товариств надалі неможливо без правового врегулювання особливостей трудових і тісно пов’язаних із ними суспільних відносин працівників-акціонерів, працівників, які не мають акцій, членів виконавчих органів. Низький рівень культури взаємовідносин між членами органів управління та працівниками, акціонерами, конфлікти, що виникають, низька ділова етика багато в чому пояснюються недостатньою законодавчою врегульованістю численних ситуацій, пов’язаних із застосуванням праці в акціонерних товариствах.

Отже, вказані обставини потребують комплексного наукового дослідження, що й обумовило вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Тема дисертаційного дослідження узгоджена з цільовою комплексною програмою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого на 2001-2005 роки "Проблеми удосконалення юридичних гарантій реалізації трудових і соціальних прав в умовах ринкової економіки" (номер державної реєстрації 0186.0.070864).