МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВА ЛЮДИНИ НА ПРИВАТНІСТЬ ПЕРСОНІФІКОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Значний прогрес у розвитку засобів автоматизованої обробки даних у двадцятому столітті і пов’язане з ним збільшення обсягів і напрямків використання персоніфікованої інформації у різних сферах суспільного життя, її передача через кордони новітніми комунікаційними засобами викликає необхідність належного правового регулювання відносин з використання персоніфікованої інформації як для забезпечення прав і свобод людини, так і ефективної реалізації правомірних інтересів інших осіб і держави. На даний момент часу гостро відчувається потреба в науковому узагальнені чинних норм міжнародного і національного права, здобутків правової думки у цій галузі з метою визначення основних елементів і особливостей міжнародно-правового захисту права людини на приватність персоніфікованої інформації.

Комплексне дослідження проблеми міжнародно-правового регулювання відносин, що виникають у зв’язку з обробкою (збиранням, зберіганням, використанням, поширенням) персоніфікованої інформації, є необхідним також для запровадження адекватного правового механізму в правову систему України, який гарантував би правомірне поводження з персоніфікованою інформацією, без чого неможливо забезпечити ефективну реалізацію гарантованого статтею 31 Конституції України права громадян на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також проголошеного у статті 32 Конституції України права на невтручання у приватне і сімейне життя.

З іншого боку, невідповідність національних правових положень у цій галузі міжнародно-правовим стандартам загрожує застосуванням обмежень на передачу персоніфікованої інформації громадян інших країн до України, а це матиме негативні політичні й економічні наслідки для держави і вітчизняних суб’єктів господарювання, створюватиме перешкоди для міжнародного співробітництва у багатьох сферах (зокрема, в питаннях боротьби із злочинністю), де відбувається міжнародний обмін персоніфікованою інформацією.

Актуальність теми дослідження обумовлюється також недостатнім ступенем її наукової розробки в доктрині міжнародного права. В українській науці доволі активно розвивається теорія міжнародно-правового захисту прав людини, досліджуються питання реформування правової системи України у відповідності з міжнародно-правовими стандартами, зокрема, в працях  М.М. Антонович, М.В. Буроменського, В.Г. Буткевича, В.Н. Денисова, А.І. Дмитрієва, А.С. Довгерта, В.К. Забігайла, Л.Г. Заблоцької, О.В. Задорожнього, А.С. Мацка, В.І. Муравйова, П.М. Рабиновича, Л.Д. Тимченка, Ю.М. Тодики, С.В. Шевчука, Ю.С. Шемшученка.

Однак специфічним питанням міжнародно-правового захисту права людини на приватність персоніфікованої інформації приділяється незначна увага. В кращому випадку розглядаються окремі аспекти проблеми (у працях О.А. Баранова, Ю.К. Бабанова, В.М. Брижка, Т.А. Костецької, О.О. Мережка, К.Б. Полінкевич, В.О. Серьогіна та інших). В західній правовій науці над згаданими питаннями працювали Ф. Агре, К. Беннетт, Л.Д. Брендейс, Д. Боркін, С.Д. Воррен, С.Г. Дейвіс, Р. Кларк, В. Котші, М.Д. Кьорбі, Майер-Шонбергер, В.Л. Проссер, Ч.Д. Рааб, М. Ротенберг, Д.Х. Флехерті та інші. Російські дослідники присвятили цій проблематиці декілька наукових розробок, найбільш помітними з яких є праці І.М. Гостева, В.П. Іванського, Ю.М. Колосова, В.А. Копилова, Б.В.Кристального, І.С. Мелюхіна, М.Є. Петросяна, Н.Н. Разумовича, В.І. Ярочкіна.

Відсутність ґрунтовних досліджень окреслених питань в українській науці міжнародного права ускладнює процес пошуку адекватної моделі національного механізму регулювання відносин з використання персоніфікованої інформації, узгодженої з міжнародно-правовими стандартами, яка гарантувала би ефективний захист прав і свобод громадян України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане в рамках наукового проекту Комплексної державної програми науково-дослідницької роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова державності України 1996-2005 рр.”, планової наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розробка міжнародних правових, політичних та економічних основ розбудови Української Держави” № 97128, а також наукової теми відділення міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Міжнародно-правові основи зміцнення державності України” № 97132.