Роль міжнародних економічних організацій в правотворчому процесі

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. На сучасному етапі розвитку дедалі більшого значення набуває тенденція інституціоналізації міжнародних відносин, пов’язана з виникненням та становленням інституту міжнародної організації (МО). Вже створена і функціонує ціла система МО. Її складовою є міжнародні економічні організації (МЕО).

Важливим напрямом діяльності МЕО є їхня участь у міжнародній правотворчості. Правотворча функція міжнародних економічних організацій виявляється у створенні правових норм шляхом ухвалення власних правових актів та участі у правотворчому процесі держав через укладання міжнародних угод та розробку багатосторонніх конвенцій під егідою МЕО.

Сучасні міжнародні економічні організації мають широку компетенцію щодо створення правових норм. МЕО дедалі частіше наділяються квазізаконодавчими повноваженнями, що надає їм право створювати правові норми, обов’язкові для держав-членів, а в деяких випадках навіть для держав – не членів організації. МЕО, що мають наднаціональні повноваження, ухвалюють постанови, здатні безпосередньо породжувати юридичні наслідки для фізичних та юридичних осіб на території держав-членів. МЕО можуть наділятися квазісудовими повноваженнями й створювати квазіарбітражні експертні органи та постійно діючі суди для вирішення спорів. Але правотворчість МЕО не є безмежною. Її обсяг та види, як правило, визначені в установчій угоді.

Українська наука міжнародного права почала досліджувати проблеми діяльності міжнародних організацій від 40-х років минулого століття. У вивчення їх великий внесок зробили українські вчені – фахівці з міжнародного права та міжнародних економічних відносин О.Ф.Висоцький, В.Н.Денисов, В.І.Євінтов, В.Є.Мармазов, В.І.Муравйов, В.Ф.Опришко, О.М.Григоров, Л.Д.Тимченко, С.А.Войтович, А.С.Філіпенко, О.І.Шнирков, Т.М.Циганкова, О.О.Мережко, В.С.Будкін, І.В.Бураковський, М.В.Буроменський, В.А.Василенко, В.А.Вергун,  А.С.Гавердовський, Т.Ф.Гордєєва, Б.І.Кучер, В.І.Лукашенко, В.І.Мазуренко, А.П.Румянцева. Проте питання ролі та місця МЕО у правотворчому процесі висвітлювалися в українській літературі з міжнародного права та права міжнародних організацій лише частково. У зв’язку з розвитком процесів глобалізації міжнародних економічних відносин та поглибленням  економічної інтеграції зростає роль МЕО в їх регулюванні за допомогою правових актів. Інтенсифікація та ускладнення міжнародно-економічного співробітництва приводять до виникнення нових міжнародних економічних інституцій, членом яких прагне стати Україна. Отже, є потреба в комплексному дослідженні участі МЕО в міжнародній правотворчості, що визначає актуальність теми дисертації.

Серед зарубіжних фахівців правовими проблемами діяльності МЕО займалися такі вчені, як Дж.Абі-Сааб, М.П.Блищенко, Т.Гартлі, Г.М.Даниленко, П.Жюйар та Х.Беккре, Г.І.Ігнатенко, Д.Карро, В.Кернз, Ф.Кіргіс, Ю.М.Колосов, М.Кремона, О.С.Кривчикова, Н.Б.Крилов, В.І.Кузнецов, Д.Лазок, І.І.Лукашук, Ф.Моргенстерн, Г.І.Морозов, Т.Н.Нешатаєва, Ж.-Л.Сорон, А.Н.Талалаєв, А.Татам, Г.І.Тункін, Ж.Тускоз, Є.Т.Усенко, А.Фердрос, Є.Хінней, Г.Шермерс, О.О.Шибаєва, Дж.Шоу,       Х.-А.Шреплер.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дисертаційне дослідження виконане в рамках загальної теми “Інтеграція України у світовий та європейський правовий простір” (№ 01БФ048-01), яку розробляє кафедра міжнародного права Інституту міжнародних відносин і яка є частиною Комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розробка міжнародних, правових, політичних та економічних основ державності України” (№97128).