ВЕСТФАЛЬСЬКИЙ МИР 1648 РОКУ І СУЧАСНЕ МІЖНАРОДНЕ ПРАВО :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Вже 58 років світове співтовариство живе в умовах міжнародного правового порядку, встановленого шляхом підписання у червні 1945 р. Статуту універсального міжнародного утворення — Організації Об'єднаних Націй. ООН передувала не дуже вдала спроба створення у 1919 р. світового правопорядку в рамках Ліги Націй. Встановленню європейського правопорядку після наполеонівських війн був присвячений Віденський конгрес 1815 р., що закріпив територіальний розподіл у Європі. Однак, корені першої спроби створення міжнародного правового порядку сягають у Вестфальський мир 1648 р., який вперше в історії людства створив якісно нову конфігурацію міжнародного права, зупинив кровопролитну Тридцятилітню війну 1618–1648 рр. у Європі та забезпечив баланс сил на континенті.

Феномен Вестфальського миру, складовими якого є Оснабрюцький та Мюнстерський договори 1648 р., більш ніж 350 років вивчається юристами Західної Європи. Інтерес до наукового вивчення вказаних договорів виявляли насамперед історики німецького права, які вважали їх складовою історії правової системи Священної Римської імперії німецької нації. Європейські юристи-між­народники XVII–XIX століть розглядали Оснабрюцький та Мюнстерський договори 1648 р. не лише як нормативну основу міжнародної правосуб'єктності територіальних німецьких утворень, а і як фундамент європейського правопорядку, створеного Вестфальським миром. Серед юристів того часу, наукові дослідження котрих розкривають міжнародно-правове значення Вестфальського миру 1648 р., слід відзначити таких вчених, як З. Брі, Е. де Ваттель, Е.К. Вестфаль, К.В. Гертнер, А.В. Геффтер, Й.Л. Клюбер, М.К. Лондорп, Г.Ф. фон Мартенс, Й.Я. Мозер, Й.Ш. Пюттер, К.Г. фон Ремер, Р. Сменд, Г. Шмолер, Й.К.В. фон Штек та інших.

Незважаючи на віддаленість у часі, Вестфальський мир залишається у центрі уваги зарубіжних юристів-міжнародників ХХ ст., серед яких знаходимо і такі відомі імена, як В.Александров, Е.-В.Бекенферде, В.Бекер, К.Бранді, Г.Бухштаб, П.Вагнер, Г.Вазер, Г.Веберг, Г.Везенберг, К.Гаттен­хауер, В.Г.Греве, Е.Кауфманн, Г.Кваббе, К.-Г.Лінгенс, К.Лінк, Ш.У.Піпер, Б.Пірот, А.Рандельцхофер, Е.Трапп, Г.Трипель, А.Фердрос, Г.Хольцхауер, В.Шлезінгер, Х.Штайгер, К.Штрупп та інші.

Актуальність теми дисертації визначається недостатнім рівнем її дослідженості в доктрині української та радянської (до 1991 р.) науки міжнародного права. Вважалося, що Вестфальський мир 1648 р. не мав прямого впливу на події у Росії XVII ст. Після 1917 р. почалася розбудова соціалістичного міжнародного права. Тому тексти Оснабрюцького та Мюнстерського договорів 1648 р. українською та російською мовами не перекладались, а юридична матерія зазначених міжнародно-правових документів ґрунтовно не вивчалась. Хоча ми і знаходимо більшою або меншою мірою визнання значення Вестфальського миру в процесі становлення міжнародного права в широко відомих і визнаних підручниках таких російських вчених ХІХ ст. — початку ХХ ст., як В.П. Даневський, О.О. Ейхельман, П.Є. Казанський, Л.О. Камаровський, Д.І. Каченовський, Н.М. Коркунов, Ф.Ф. Мартенс, А.М. Стоянов, В.А. Уля­ницький тощо.

Визнаючи той факт, що сучасна конфігурація міжнародного права бере свої витоки у Вестфальському мирі 1648 р., автори сучасної вітчизняної наукової юридичної літератури лише згадують Оснабрюцький та Мюн­стерський мирні договори 1648 р. як історико-правове явище, без їх спеціального аналізу. Це праці М.О. Баймуратова, В.Г. Буткевича, В.А. Васи­ленка, А.З. Георгіци, В.Н. Денисова, А.С. Мацка, В.І. Муравйова, Л.Д. Тимченка тощо.

Аналогічні підходи до аналізу Вестфальського миру 1648 р. у розділах історії міжнародного права у відповідних підручниках використовують такі російські вчені, як Ю.Я. Баскін, К.Я. Бекяшев, Н.Т. Блатова, Г.В. Ігна­тенко, Ф.І. Кожевников, В.І. Лісовський, І.І. Лукашук, Л.А. Моджорян, В.Я. Суворова, О.І. Тіунов, Г.І. Тункін, Д.І. Фельдман та інші.

Незадовільний стан розробки проблеми впливу Вестфальського миру 1648 року на систему сучасного міжнародного права зумовлює актуальність обраної автором теми дисертації та впливає на вибір об'єкта і предмета дослід­ження.