ВИДАЧА ОСІБ В АСПЕКТІ СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ТА НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Криміногенна ситуація, яка сьогодні склалася у світі, перетворилася на соціальне лихо, що створює загрозу розвитку рівноправних суверенних держав. Заходи, здійснювані лише на національному рівні, недостатньо ефективні для поліпшення ситуації. Обмеженість юрисдикційних повноважень правоохоронних та судових органів окремих держав є об’єктивним чинником їх неспроможності подолати феномен злочинності власними зусиллями. Найстарішим правовим інститутом, із застосуванням якого держави здійснюють взаємну правову допомогу, є видача осіб, але традиційні підходи до застосування екстрадиційних норм на сьогоднішній день потребують перегляду.

Різні аспекти екстрадиції досліджувалися провідними правознавцями Росії, СРСР, ряду іноземних держав. Певну увагу даній проблемі приділено українськими вченими. Раніше міждержавне співробітництво розглядалося крізь призму ідеології, але сьогодення вимагає об’єктивного висвітлення цієї проблематики.

Незважаючи на необхідність розв’язання теоретичних і практичних проблем, пов’язаних з екстрадицією, ця тема в науці міжнародного права розроблена недостатньо. Не приділялося належної уваги розмежуванню понять видачі і передачі осіб, не визначеним залишається ставлення до викрадення осіб, відсутня єдина правова процедура екстрадиції, правоохоронні органи відчувають крайню потребу в систематизації норм у даній сфері правового регулювання.

Врахування висновків даної дисертації надасть змогу наблизити законодавство України до міжнародних стандартів. Остаточне визначення і розмежування ключових понять, уніфікація процесуальних вимог, висунення пропозицій щодо удосконалення законодавства допоможуть сформулювати норми та уникнути помилок при їх імплементації.

Актуальність теми також зумовлюється необхідністю виконання міжнародних зобов’язань України відносно забезпечення гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у відповідності з планами пріоритетної проблематики фундаментальних і прикладних досліджень Національного університету внутрішніх справ, а також з планами наукових досліджень кафедри конституційного та міжнародного права. Напрямки дисертаційної роботи також відповідають основним положенням Державної програми боротьби із злочинністю, затвердженої Постановою Верховної Ради України № 3325-XII від 25.06.1993 р., Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996 – 2000 роки, затвердженої Указом Президента України № 837/96 від 17.09.1996 р., та Міждержавної програми спільних заходів боротьби із злочинністю на період з 2000 до 2003 року, затвердженої Рішенням Ради голів держав СНД від 25.01.2000 р., загальним напрямам реформування правоохоронних органів України.