ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Початок ХХІ століття характеризується значними змінами в сучасному світовому співтоваристві, мегатенденцією розвитку якого є спрямованість на окрему особистість, її потреби, на захист її прав, свобод та інтересів як основи благополуччя та процвітання суспільства в цілому. Очевидно, що вирішення завдання, яке стоїть перед нашою країною щодо інтеграції в світове співтовариство, неможливо без врахування тенденцій розвитку останнього.

Конституція України в ст. 3, відповідно до Загальної декларації прав і свобод людини, закріпила положення, згідно якого людина, її життя і здоров¢я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Проведення державно-правових та соціально-економічних реформ впритул наблизило українське суспільство до необхідності вирішення цих проблем, до сприйняття особистості не тільки в якості об¢єкту, але й активного суб¢єкту захисту, рівноправного партнера у взаємовідносинах з державою. Але відсутність швидких позитивних результатів здійснення реформ спричинили наростання в суспільній свідомості тривожності перед економічною та соціальною нестабільністю, безробіттям, знизили авторитет влади та законослухняність населення, а перехід до ринкових відносин та втілення в життя суспільства економічних свобод призвело до його розшарування. Ці процеси також болюче озвалися на працівниках органів внутрішніх справ і торкнулися всіх сторін їх життєдіяльності: від ускладнення зовнішніх умов, в яких доводиться виконувати службові обов¢язки, коли абсолютно законні дії працівників органів внутрішніх справ зустрічають недовіру і навіть опір з боку значної кількості населення, до напруження в особистих та сімейно-побутових стосунках. Політичні та економічні потрясіння, негативна оцінка суспільством результатів діяльності органів внутрішніх справ, а також наростання кримінальної активності в країні та прояв у злочинності таких рис та особливостей, як агресивність, цинізм та жорстокість, поставили на перший план питання щодо забезпечення соціально-правового захисту працівників органів та підрозділів внутрішніх справ як представників держави, що виконують правоохоронні функції.

Починаючи з 1991 року при виконанні службових обов’язків загинуло 755 працівників, у тому числі безпосередньо при виконанні обов’язків по охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю – 264 працівника. За цей же період при виконанні службових обов’язків отримали поранення 4985 працівників, у тому числі безпосередньо при виконанні обов’язків по охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю – 3276 працівників.

З огляду на вищезазначене та враховуючи велику плинність кадрів, високий рівень звільнених за власним бажанням та з негативних мотивів, стан оперативної обстановки та прогностичну оцінку розвитку кримінальної ситуації в державі, а також високий рівень суїцидів серед працівників органів внутрішніх справ, виникла нагальна потреба у реформуванні законодавства та правозастосовчої практики з питань соціально-правового захисту працівників органів внутрішніх справ. Слід зазначити, що діюче національне законодавство з цього питання характеризується безсистемністю, нестабільністю, дублюванням окремих норм, наявністю суперечностей та великої кількості відсильних норм, а також незабезпеченістю економічним підґрунтям та механізмом реалізації окремих норм.

Зазначені проблеми підтверджують необхідність проведення дослідження з питань соціально-правового захисту працівників органів внутрішніх справ, бо це являється важливим чинником підвищення ефективності їх роботи та сприяє комплектуванню органів та підрозділів системи МВС України висококваліфікованими кадрами.

Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження проводилося відповідно до Пріоритетних напрямків наукових досліджень вищих навчальних закладів МВС України, визначених Наказом МВС України № 356 від 11 травня 2001 р. “Про затвердження Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 рр. (п.7.18.), Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000рр., затверджених рішенням Колегії МВС України № 4 КМ/2 від 28 лютого 1995р. (п.3.2.), Головних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ МВС України на 1996-2000рр. (п.4), а також планів наукових досліджень кафедри трудового, екологічного та аграрного права і науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України Національного університету внутрішніх справ.