ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ЗЛОЧИННІСТЮ (кримінологічний аспект)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Історичним призначенням держави згідно з Конституцією України  є всебічне забезпечення прав і свобод людини, захист її життя і здоров’я, честі, гідності й недоторканності як найвищих соціальних цінностей (ст. 3).  Звідси випливає одна з найважливіших функцій держави у сфері боротьби зі злочинністю - правоохоронна функція. Вона багатогранна і досліджується  суспільними та юридичними науками, зокрема кримінологією. Серед важливих і недостатньо досліджених напрямків у кримінології є державний контроль за злочинністю як складова частина соціального контролю в загальній теорії боротьби зі злочинністю. Цю проблему порушували різні дослідники –фахівці різних галузей знань. Однак її різнопланове освітлення в кожній конкретній галузі науки не дало можливості створити загальну теорію протистояння злочинності. Держава у своїй діяльності в боротьбі зі злочинністю не тільки здійснює заходи по боротьбі з нею, а й у деяких випадках може створювати негативні криміногенні чинники і тим чи іншим шляхом сприяти виникненню окремих (нових) видів злочинів. Тому для раціонального й ефективного контролю за злочинністю потрібна загальна теорія (теоретична модель) впливу державної влади на злочинність.

За радянських часів такою теорією вважали кримінальну політику, яку  в різні історичні періоди визначала правляча комуністична партія. Існує велика кількість літератури на тему радянської кримінальної, кримінально-процесуальної, виправно-трудової, нарешті, кримінологічної політики. У 20-30-ті роки в СРСР працювали науково-дослідні інститути кримінальної політики. Але об'єктивний науковий пошук замінювали виправдовуванням вкрай ідеологізованої теорії і практики репресивної політики авторитарного режиму. Власне, наукової теорії боротьби зі злочинністю в СРСР, по суті, не було, бо відверте проголошення партійності як основного принципу юриспруденції та політики виключало їхню науковість.

У наш час вивчення досліджень періоду радянської кримінальної політики мають головним чином історичну цінність. Однак варто назвати деякі спеціальні  дослідження в Україні, у яких були спроби вийти за межі тієї політики. Це монографії А.Е.Жалінського, В.С.Зеленецького,                     В.І. Шакуна.

 Серед російських авторів досліджень теми слід назвати роботи      В.М. Когана, С.В.Бородіна, В.В. Лунєєва, А.І.Харитонова, які широко використовувалися дисертантом і неодноразово згадуються в тексті, хоча вони              й мають  дещо іншу наукову спрямованість і не спираються на сучасну криміногенну ситуацію в незалежній Україні.