ДОБРОВІЛЬНА ВІДМОВА ПРИ СПІВУЧАСТІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослідження. Становлення України як самостійної держави потребує вирішення проблеми складної кримінальної ситуації. Особливу увагу привертає до себе велика кількість умисних злочинів. Боротьба з ними можлива не тільки засобами кримінально-правового примушування. Значне місце в вирішенні цієї задачі посідають заохочувальні норми. До них, зок-рема, відносяться і норми інституту добровільної відмови. В новому кримінальному кодексі ці но-рми знайшли свій подальший розвиток. З’явились нові норми про добровільну відмову при спів-участі (ст. 31 КК). Ці норми повинні стимулювати поведінку осіб в вигідному для суспільства на-прямку – до припинення злочину на ранніх стадіях його розвитку шляхом своєчасного повідом-лення про готування до злочину, відмови співучасників від безпосередньої участі у вчиненні зло-чину, надання необхідної допомоги правоохоронним органам. На практиці проблеми добровільної відмови співучасників викликають неабиякі труднощі. В теорії кримінального права проблема добровільної відмови при співучасті відноситься до най-більш складних. Значну увагу їй приділяли в своїх працях такі вчені як М.І.Бажанов, Ф.Г. Бурчак, Д.Є. Дядько, М.Д. Дурманов, П.Ф. Гришанін, П.І. Гришаєв, В.Д. Іванов, В.Ф. Караулов, М.І. Ковальов, Г.А. Кригер, А.Н. Круглевський, Н.Ф. Кузнєцова, Н. В. Лясс, С.П. Мокрінський, К.О. Панько, А.А. Піонтковський, О.Д. Сафронов, М.С. Таганцев, П.Ф. Тельнов, В.П. Тихий, І.С. Тишкевич, А.М. Трайнін, А. Чебишев-Дмитрієв, А.А. Тер-Акопов, М.Д. Шаргородський, М.О. Шнейдер та ін. Результати наукових досліджень з загальних питань добровільної відмови містять багато корисних теоретичних положень. Однак проблема добровільної відмови співучасників окремо не досліджувалась. Багато питань до цього часу є дискусійними. Відсутність одностайності серед вчених та невирішеність проблеми на законодавчому рівні привели до відсутності одноманітності в правозастосовчій практиці. В теорії кримінального права на сьогодення, наприклад, не вирішена проблема поняття добровільної відмови при співучасті, виділення її ознак. Особливості доброві-льної відмови співвиконавця, організатора, підбурювача та пособника потребують детального ви-вчення. В новому КК з’явились норми, які визначають ознаки вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією. Це обумовлює з’ясування питань добровільної відмови за вказаними формами співучасті. Вирішення цих та інших проблем добровільної відмови при співучасті повинно ґрунтуватись на загальних положеннях інституту добровільної відмови. Однак в цій сфері залишилось ще багато невирішених проблем, без огляду яких буде неповним висвітлення питань добровільної відмови при співучасті. Тому в дисертаційному дослідженні перші два розділи присвячені загальним проблемам інституту добровільної відмови. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відпо-відно до плану науково-дослідницької роботи кафедри кримінального права Національної юриди-чної академії України імені Ярослава Мудрого у межах державної Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки.