ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ПРАЦІВНИКА :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Основною тенденцією розвитку трудового права України є становлення та зміцнення в ньому одного з найважливіших принципів - принципу поваги до прав людини у сфері праці. Сучасне трудове право приймає на себе охорону гідності особистості, недоторканості приватного життя, особистої та сімейної таємниці, а також інших нематеріальних благ найманого працівника. Норми трудового права покликані доповнити та поглибити захист особистих немайнових прав й інших нематеріальних благ, що здійснюється цивільним правом, з урахуванням особливостей трудових відносин, забезпечувати права та свободи людини у сфері праці і таким чином формувати статус «соціального громадянина».

Значний прогрес у розвитку інформаційних технологій у двадцятому столітті, а саме практично повсюдне запровадження інформаційно-комп'ютерних технологій і телекомунікаційних мереж, пов'язане з цим збільшення обсягів і напрямів використання персональних даних у різних сферах суспільного життя, їх передача новітніми комунікаційними засобами істотно поширили можливості роботодавців щодо збирання, зберігання і обробки інформації відносно окремих працівників, а також швидке отримання даних з інших джерел. В умовах широкого використання автоматизованих систем та їх технологій інформація про будь-якого працівника може стати тією чи іншою мірою відкритою і призвести до ущемлення його прав та законних інтересів, заподіяти працівникові матеріальну або моральну шкоду.

Комплексне дослідження проблеми правового регулювання відносин, що виникають у зв'язку з обробкою (збиранням, зберіганням, використанням, поширенням) персональних даних працівника, є необхідним для запровадження адекватного юридичного механізму в національну юридичну практику, що сприятиме ефективній реалізації положень ст. 3 та ст. 32 Конституції України.

Актуальність теми дослідження обумовлюється також недостатнім ступенем її наукової розробки. Питання захисту персональних даних фізичної особи досліджують вітчизняні вчені: А. Баранов, В. Брижко, Ю. Базанов, В. Галаган, О. Жуковська, А. Пазюк та ін. Водночас теоретичні та практичні питання правового регулювання відносин із захисту персональних даних працівників до цього часу залишалися поза увагою представників науки трудового права.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретичні та практичні питання теми дисертації досліджувалися у межах виконання планів науково-дослідної роботи кафедри трудового права та

права соціального забезпечення «Правове забезпечення праці та соціального захисту населення в умовах становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки в Україні» на 2001-2005 роки і «Правове регулювання трудових відносин і відносин у сфері соціального захисту в умовах ринкової економіки та його ефективність» на 2006-2010 роки, які є складовими відповідно планів науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії «Правові проблеми становлення і розвитку сучасної правової держави» на 2001-2005 роки (державний реєстраційний номер 0101V001195) і «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті» на 2006-2010 роки (державний реєстраційний номер 0106V004970).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка юридичного механізму захисту персональних даних працівника на підставі комплексного аналізу міжнародних актів, законодавства України, спеціальної літератури та матеріалів практики щодо забезпечення захисту персональних даних працівника.

Для досягнення поставленої мети в дослідженні поставлено такі задачі:

- визначити поняття та нормативний зміст персональних даних працівника, здійснити їх класифікацію;

- сформулювати поняття та загальні вимоги до обробки персональних даних працівника;

- визначити вимоги до збирання, зберігання, використання та передачі персональних даних працівника;

- довести необхідність прийняття локального нормативно-правового акту, який регламентував би процедуру обробки персональних даних працівника, та запропонувати його зміст;

- дослідити зміст прав працівника з метою забезпечення захисту персональних даних, які зберігаються у роботодавця;

- визначити місце норм про захист персональних даних працівника у системі трудового права України;

- розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення трудового законодавства України з урахуванням міжнародних стандартів, досвіду демократичних країн з метою забезпечення ефективного захисту персональних даних працівника.

Об'єктом дослідження є правовідносини у сфері захисту персональних даних працівника.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання правового регулювання відносин із захисту персональних даних працівника.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного

дослідження є низка загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, вибір яких обумовлено особливостями його об'єкта, предмета, мети і задач.

При дослідженні питань правових засобів захисту персональних даних застосовувався діалектичний метод наукового пізнання правових процесів та явищ, що виявилося, зокрема, у широкому використанні окремих парних категорій діалектики (форма і зміст, суть і явище, структура та елемент, причина й наслідок тощо). Застосування формально-логічного методу дозволило провести логічний, граматичний та морфологічний аналіз чинних правових норм. На підставі поєднання вказаного методу і методу моделювання у дисертації сформульовані конкретні пропозиції щодо вдосконалення національного трудового законодавства. Використання порівняльного методу дозволило дослідити відповідність національного законодавства міжнародним стандартам у цій сфері, а також проаналізувати зарубіжний досвід правового захисту персональних даних працівника. Історико-правовий метод застосовувався при дослідженні генезису юридичного механізму захисту персональних даних працівника. У дисертаційному дослідженні використовувався також системний підхід і системно-структурний метод, за допомогою яких було визначено складові юридичного механізму захисту персональних даних працівника та місце норм про захист персональних даних працівника у системі трудового права України.

Основні положення та висновки дисертації базуються на аналізі актів ООН, МОП, Ради Європи, Європейського Союзу, чинного законодавства України та законодавства країн із розвиненою ринковою економікою, постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи, держав колишнього Союзу РСР, досягнень загальної теорії права, міжнародного права, трудового права, цивільного права, інших галузей, матеріалах судової практики, відділів роботи з кадрами прокуратур м. Києва та Київської області.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у науці трудового права України спеціальним комплексним дослідженням правових засобів захисту персональних даних працівника.

Наукова новизна дослідження полягає в опрацюванні низки важливих теоретичних та практичних питань правового регулювання захисту персональних даних працівників та формулюванні пропозицій і рекомендацій щодо його удосконалення.

У межах здійсненого автором дослідження одержано такі результати, що мають наукову новизну:

- вперше в науці трудового права України сформульовано поняття

персональних даних працівника із застосуванням міжнародних стандартів, визначено нормативний зміст та здійснено класифікацію персональних даних працівника;

- вперше у вітчизняній науці трудового права досліджено історичні аспекти становлення і розвитку законодавства про персональні дані працівника; виявлено особливості розвитку національного законодавства у цій сфері за радянських часів та у період незалежності України;

- вперше в науці трудового права України визначено поняття та форми обробки персональних даних працівника, загальні вимоги при обробці цих даних;

- доведено необхідність розробки та запропоновано зміст локального нормативно-правового акту, який регламентував би процедуру обробки персональних даних працівника;

- сформульовано вимоги до збирання, зберігання, використання та передачі персональних даних працівника з урахуванням міжнародних трудових стандартів;

- вперше в науці трудового права України визначені права працівника щодо захисту персональних даних та досліджено їх зміст;

- вперше у вітчизняній науці трудового права розглянуто питання юридичної відповідальності за порушення норм, які регулюють обробку та захист персональних даних працівника;

- обґрунтовано пропозицію про об'єднання норм про захист персональних даних працівника в окремому правовому інституті в системі трудового права України в межах такого її структурного елементу як Індивідуальне трудове право;

- проаналізовано положення проектів Трудового кодексу України щодо персональних даних працівника, Закону України «Про захист персональних даних» та сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації щодо їхнього змісту.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати, отримані дисертанткою, можуть бути використані у законотворчій діяльності при роботі над проектами Трудового кодексу України, Закону України «Про захист персональних даних».

Висновки та пропозиції, що містяться у дисертації, можуть бути корисними у науково-дослідній роботі для подальшого дослідження теоретичних і практичних проблем правового регулювання відносин із захисту персональних даних працівників, а також у практиці застосування чинного законодавства.

Результати дослідження можуть бути також використані у навчальному процесі при викладанні нормативного курсу «Трудове право

України», а також спеціального курсу «Порівняльне трудове право», при підготовці робочих програм, підручників, навчальних посібників, практикумів із зазначених дисциплін.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, сформульовані у дисертаційному дослідженні, доповідалися та обговорювалися на засіданні науково-теоретичного семінару кафедри трудового права та права соціального забезпечення Одеської національної юридичної академії, на науково-практичних конференціях, семінарах, зокрема: 7-й (59-й) звітній науковій конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу ОНЮА, присвяченої четвертій річниці присвоєння Одеській національній юридичній академії статусу національної (м. Одеса, 22-23 квітня 2004 p.); 8-й (60-й) звітній науковій конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу ОНЮА, присвяченої п'ятій річниці присвоєння Одеській національній юридичній академії статусу національної (м. Одеса, 22-23 квітня 2005 p.); 9-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу ОНЮА (м. Одеса, 26 квітня 2006 p.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наукові засади управління і економіки освіти» (м. Переяслав — Хмельницький 20-21 квітня 2004 року); науково-практичному семінарі «Захист прав людини в Україні та Росії» (м. Переяслав — Хмельницький, 24 травня 2005 року).

Публікації. Основні положення, теоретичні висновки та практичні рекомендації, що містяться у дисертації, викладені автором у п'яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 200 сторінок, із яких основний зміст -179 сторінок.