Становлення, сучасний стан та перспективи розвитку законодавства про дисципліну праці в Україні :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відносини між найманим працівником і роботодавцем були і залишаються вагомою складовою частиною суспільних відносин. Праця у будь-якій суспільно-економічній формації визначає можливість досягнення певного рівня достатку людини. Разом із цим, на кожному історичному етапі розвитку трудових відносин, виникає потреба у правовому регулюванні трудових обов’язків працівника відповідно до соціально-економічних та політичних умов, розвитку суспільства, що обумовлює існування такого інституту трудового права, як дисципліна праці.

Трудове право України є однією з провідних галузей у системі права, яка поряд з іншими галузями перебуває на стадії реформування. На сучасному етапі, у період інтенсивної підготовки до вступу України до ЄС, окрім внутрішніх факторів, необхідно враховувати вплив зовнішніх обставин у вигляді глобалізації економіки та уніфікації трудового законодавства. Становлення України як правової держави потребує перегляду попередніх підходів до розуміння суті та юридичної  природи дисципліни  праці, а також питань її організації на правовому рівні.

Просування України в напрямку ринкових перетворень обумовлює закріплення якісно нових підходів до визначення правового статусу учасників трудових відносин. Передусім, це стосується обсягу прав та обов’язків, які повинні мати і виконувати наймані працівники та роботодавці у трудових правовідносинах, а також можливості застосування до них юридичної відповідальності. Будь-яка суспільно корисна праця передбачає узгодженість дій  її учасників, що стає можливим тільки за наявності обґрунтованого та виваженого нормативно-правового забезпечення, у тому числі, сукупності елементів, з яких складається інститут дисципліни праці.

Безпосередньою  основною  метою функціонування правового інституту дисципліни праці на сучасному етапі ствердження і подальшого розвитку в  Україні ринкових відносин необхідно вважати забезпечення кожному працівникові можливості реалізації права на працю, адже впевненість працівника не тільки у своїй особистій, але і в дисципліні всього трудового колективу плідно впливає  на його активність і ініціативність, і як результат – на підвищення якості трудової діяльності суб'єктів трудових правовідносин.

Аналіз етапів економічного розвитку царської Росії, українських держав періоду визвольних змагань, СРСР і незалежної України дозволяє виявити окремі етапи, які характеризуються різними методами правового впливу на стан дисципліни праці. В умовах ринкової економіки  значним фактором розвитку виробництва є прискорення темпів вироблення продукції, досягнення світового рівня організації праці та чесна конкуренція. Однією з важливих ланок у досягненні поставленої задачі є забезпечення оптимального рівня дисципліни праці.

У контексті розробки нового Трудового кодексу України правове регулювання трудових відносин нагально потребує  критичного переосмислення інституту дисципліни праці з метою приведення у відповідність до нових потреб суспільного та економічного розвитку країни.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Державної наукової програми “Правові засади розбудови державності”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2001 р. № 1716 “Про затвердження переліку державних наукових і науково-технічних програм з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на 2002–2006 роки”, згідно з планами наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ (п.п. 1.3.1. Головних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ МВС України на період 2001–2005 р. р.), а також планами наукових досліджень кафедри трудового, екологічного та аграрного права.

Мета і задачі дослідження визначені з врахуванням актуальності й прикладного значення теми. Мета дослідження полягає у з’ясуванні загальних і особливих рис розвитку законодавства щодо дисципліни праці та його застосування на території сучасної України, виявленні закономірностей, визначенні перспектив його подальшого розвитку.  Дослідження здійснювалося на підставі порівняльно-правового аналізу нормативно-правової бази у галузі дисципліни праці кожного етапу історичного розвитку нашої держави, вивчення фактичних матеріалів, які публікувалися переважно у засобах масової інформації або спеціалізованих виданнях, а також опрацювання теоретико-практичних розробок вчених, які працювали в цьому напрямку.

З огляду на поставлену мету дисертації визначено такі завдання дослідження:

- розробити переодізацію законодавства з дисципліни праці, починаючи з 1886 р. і закінчуючи сьогоденням;

- конкретизувати зміст правового інституту дисципліни праці, механізму його реалізації, способи забезпечення;

- виявити загальні тенденції розвитку законодавства про дисципліну праці залежно від суспільно-політичної ситуації та напрямку економічного розвитку країни;

- визначити зміст і особливості таких понять, як  дисципліна праці, службова дисципліна, заходи заохочення, дисциплінарний проступок, дисциплінарна відповідальність і дисциплінарні стягнення;

- розробити конкретні пропозиції до діючого законодавства України про дисципліну праці.

Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини в сфері регулювання дисципліни праці.

Предметом дисертаційного дослідження є етапи розвитку законодавства про дисципліну праці і правовий механізм її реалізації в сучасних умовах становлення та розвитку ринкової економіки в Україні.

Методи дослідження охоплюють сукупність загальних та спеціальних методів наукового дослідження. У роботі використовувався діалектичний загальнонауковий метод. Під час розв’язання поставлених завдань застосовувалися також спеціальні методи дослідження, такі як: порівняльно-правовий (підрозділи 1.1, 1.2), формально-логічний (підрозділи 2.1, 2.2), структурно-функціональний (підрозділи 2.2, 2.3), статистичний, системний.

 Порівняльно-правовий метод покладено в основу аналізу законодавства щодо дисципліни праці в Україні у різні історичні періоди, а також компаративного аналізу відповідних норм вітчизняного та європейського права. За допомогою методу формально-логічного аналізу юридичних актів виявлено зміну співвідношення змісту і форми законодавства про дисципліну праці, особливості окремих нормативно-правових актів. З позицій структурно-функціонального аналізу було досліджено нормативно-правові акти щодо дисципліни праці, відповідність їх норм реальним суспільним відносинам у цій сфері. Метод статистичного аналізу було використано під час роботи з офіційно-статистичними матеріалами щодо дисципліни праці. Системний аналіз було закладено в основу виділення різноманітних форм дисципліни праці.

Проблеми дисципліни праці були досліджені у працях багатьох вчених, зокрема: А.А. Абрамової, М.Г. Олександрова, О.І. Процевського, В.С. Андрєєва, О.Т. Барабаша, Б.К. Бегічева, К.М. Варшавського, А.В. Венедіктова, А. Герценштейна, П.Д. Камінської, В.М. Лебедева, А.Е. Пашерстника, Л.А. Сироватської та ін.  У дисертації використано доробок, зокрема методологічний, вітчизняних дослідників дисципліни праці: В.С. Венедіктова, М.І. Іншина, А.Р. Мацюка, М.І. Донченка, В.І. Прокопенка, Г.І. Чанишевої, Н.Б. Болотіної, Н.М. Хуторян, І.Д. Копайгори, П.І. Жигалкіна, П.Д. Пилипенка, О.В. Лавриненка та ін.

Емпіричну базу дослідження становлять: Конституція України, міжнародно-правові акти, КЗпП України та інші закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України, постанови, нормативні акти радянського періоду, нормативні акти інших країн та іноземна наукова література, присвячена цій тематиці.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних положень щодо особливостей правових засобів забезпечення дисципліни праці, а також в удосконаленні норм чинного законодавства про дисципліну праці. В результаті проведеного дослідження сформульовано такі наукові положення і висновки:

- вперше на основі історичного аналізу нормативно-правового матеріалу у сфері регулювання трудових правовідносин запропоновано періодизацію становлення і розвитку законодавства про дисципліну праці, виявлено особливості правового регулювання дисципліни праці на кожному етапі становлення та розвитку цього інституту трудового права;

- обґрунтовано, що дисципліну праці слід розглядати в чотирьох аспектах: як один з основних принципів трудового права, як інститут трудового права, як один з елементів трудових відносин, як фактичну поведінку учасників трудового процесу;

-  вперше подано авторське визначення поняття «дисципліна праці», – це заснована на принципах моралі система нормативно-правових актів, що регулює порядок належного виконання суб’єктами трудових правовідносин своїх трудових обов’язків за допомогою методів заохочення та примусу;

- удосконалено поняття «службова дисципліна», під яким розуміється сукупність загальних та спеціальних нормативно-правових розпоряджень,  що регулюють порядок належного виконання державними службовцями службово-трудових функцій і встановлюють заходи заохочення та дисциплінарної відповідальності цієї категорії працівників;

- обґрунтовано і вперше запропоновано класифікацію нормативно-правових актів, що регулюють сферу дисципліни праці;

- обґрунтовано та розкрито зміст правового механізму реалізації законодавства про дисципліну праці, сформульовано поняття механізму реалізації законодавства про дисципліну праці;

- удосконалено поняття системи заходів заохочення працівників, розкрито зміст морального та матеріального стимулювання як домінуючих методів впливу на стан дисципліни праці в умовах ринкової економіки;

- сформульовано поняття та досліджено особливості дисциплінарної відповідальності як елементу дисципліни праці за загальним законодавством;

- досліджено спеціальне законодавство про дисципліну праці з метою виявлення спільних рис та відмінностей щодо застосування дисциплінарної відповідальності до деяких категорій працівників;

- внесено пропозиції до чинного трудового законодавства та проекту Трудового кодексу України з деталізацією розділу “Дисципліна праці” за такими напрямками: встановлення правил внутрішнього трудового розпорядку, який координує процес праці шляхом закріплення загальних і спеціальних трудових обов'язків, правил поведінки працівника; визначення порядку стимулювання дисципліни праці працівника; визначення дисциплінарної відповідальності працівників з конкретизацією розмірів санкцій матеріального характеру та порядку притягнення до неї.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені у дисертації висновки і пропозиції можуть використовуватися:

а) в галузі науково-дослідної роботи – для подальшого опрацювання загальних і спеціальних питань дисципліни праці за трудовим законодавством України;

б) у правотворчості – від час розробки проекту Трудового кодексу України та інших законодавчих і підзаконних актів України, покликаних регулювати трудові відносини, зокрема відносини у галузі застосування правових засобів стимулювання дисципліни праці;

в) у правозастосуванні – рекомендації, які обґрунтовані в дисертації мають за мету вдосконалення практики застосування правових засобів забезпечення належного рівня дисциплінарни праці;

г) у навчальному процесі – під час підготовки відповідних розділів підручників і навчальних посібників з трудового права України, у викладанні навчальної дисципліни “Трудове право”, у науково-дослідній роботі студентів, слухачів та курсантів. Висновки та пропозиції дисертації також можуть бути використані для удосконалення навчальних програм перспективного і поточного характеру, навчальних та тематичних планів із дисципліни “Трудове право”.

Апробація результатів дисертації. Дисертацію підготовлено і обговорено на кафедрі трудового, екологічного та аграрного права Харківського національного університету внутрішніх справ, а також на кафедрі правознавства Криворізького економічного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. Основні положення дисертації оприлюднені на науково-практичних конференціях: “Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю” (Кривий Ріг, 30 березня 2005 р.); “Форми соціально-правового захисту працівників у службово-трудових відносинах” (Суми, 2–4 червня 2005 р.); “Право в системі соціальних норм” (Чернівці, 14 червня 2005 р.); “Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (Жовті Води, 10–11 листопада 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у семи наукових статтях,  чотири з яких розміщені у фахових наукових журналах.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, до складу яких входить десять підрозділів, висновків та списку використаної літератури. Повний обсяг дисертації становить 182 сторінки, з них основного тексту – 166 сторінок. Список використаних джерел складається з 217 найменувань.