ЛОКАЛЬНЕ НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження.  Зміна економічного фундаменту  розвитку нашої країни, пов’язана з переходом до багатоукладної економіки, ставить на перше місце пріоритети виробничих інтересів, що мають перевагу в ринковому механізмі. Кризові явища такого переходу в Україні загострили соціальне напруження  не тільки в суспільстві в цілому, але й у сфері праці. Основним завданням правового регулювання трудових відносин у цих умовах стає досягнення гармонії між працею та капіталом. Сучасні реалії суспільного життя  вимагають такого оптимального регулювання трудових відносин, яке змогло б максимально захистити людину праці в умовах ринкової економіки, а також забезпечити поєднання інтересів працівника та виробництва на кожному підприємстві (в установі, організації). Ці обставини обумовили увагу до локального нормативно-правового регулювання, яке  спроможне охопити всю різноманітність соціально-трудових відносин, а також швидко та адекватно реагувати на швидкі  зміни, які відбуваються в економіці та соціально-політичному розвитку суспільства.

Актуальність теми дослідження обумовлена ще й тим, що низку наукових праць з даної тематики було виконано ще у радянські часи.  У правовому сенсі багато з них значно застаріли відносно чинної нормативно-правової бази.   Локальному правовому регулюванню трудових відносин приділяли увагу М.Г.Александров, Я.І.Безугла,  В.С.Венедиктов, Л.Я.Гінцбург, Г.С. Гончарова, В.Я.Гоц, В.Н.Денисов,  В.В.Жернаков, С.О.Іванов, Р.З.Лівшиц,  А.Р.Мацюк, А.Е.Пашерстник, О.С.Пашков, В.І.Прокопенко, О.І.Процевський, В.І.Смолярчук  та інші відомі вчені. Спеціальні  дослідження у сфері локального правового регулювання провели Л.І.Антонова, Б.А.Архипова,  Н.Д Гетьманцева, Г.І.Дубських,  Л.І.Ідеолович, С.С.Каринський,  І.Н.Каширін,  Е.О.Кльонов, Р.І.Кондратьєв,  Ф.М.Левіант, О.М.Ловчикова,  Л.І.Маханова,  М.В.Молодцов, Л.Я.Островський,  В.К.Самігулін, О.В.Смирнов, В.О.Тарасова, С.К.Юдельсон та інші.

Вивчення робіт цих авторів сприяло поглибленому осмисленню суті досліджуваного явища й формулюванню власних висновків. Проте, незважаючи  на  значну кількість досліджень, тема локального нормативно-правового регулювання трудових відносин не може вважатися вичерпаною, оскільки змінилися суспільно-економічні умови, змінилися акценти у співвідношенні державного й локального нормативно-правового регулювання у сфері праці. Розширення сфери останнього в умовах  ринкової економіки потребує подальшої розробки окремих аспектів даної проблеми. До теперішнього часу не визначені критерії законності локальних правових актів, що містять норми трудового права, не визначене  саме поняття локального нормативно-правового регулювання праці, не досліджено, у якому співвідношенні перебувають між собою колективний договір і нормативні акти роботодавця. Ці обставини обумовили необхідність проведення комплексного наукового дослідження проблем локального нормативно-правового регулювання праці  та актуалізували тему.

Вибір теми дослідження обумовлений підготовкою проекту Трудового кодексу України, недосконалістю чинних нормативно-правових актів і необхідністю усунення недоліків у  практиці локального нормативного правового регулювання праці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з п 1.1. Тематики пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 роки, затвердженої наказом МВС України від 30 червня 2002р. № 635, Тематикою пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002-2005 років, затвердженою наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635 (п.1), планами наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ (п. 1.3. Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр.), а також планами  наукових досліджень кафедри трудового, екологічного та аграрного права і науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України Харківського національного університету внутрішніх справ.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у виявленні та розв’язанні теоретичних і практичних проблем, пов’язаних з локальним нормативно-правовим регулюванням трудових відносин, формулюванні конкретних пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства.

Поставлена мета обумовила вирішення наступних основних завдань:

визначити поняття локального нормативно-правового регулювання праці; виявити специфічні функції та принципи локального нормативно-правового регулювання;

визначити етапи генезису локального нормативно-правового регулювання праці;

визначити суб’єктів правовідносин,  пов’язаних із локальним нормативно-правовим регулюванням праці;

здійснити конкретизацію правової природи участі працівників у локальному нормативно-правовому регулюванні праці;

сформулювати авторське визначення  локального нормативно-правового акта роботодавця;

сформулювати вимоги щодо законності актів локальної нормотворчості;

здійснити порівняльний аналіз колективного договору і нормативно-правових актів роботодавця;

проаналізувати та узагальнити практику локального нормативно-правового регулювання праці на підприємствах (установах, організаціях) міста Донецька та Донецької області і на цій основі сформулювати пропозиції щодо удосконалення трудового законодавства у цій сфері;

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються під час розробки та прийняття локальних правових актів, які містять норми трудового права.

Предметом дослідження є локальні правові акти, що містять норми трудового права.

Методи дослідження. При написанні роботи використовувались загальнонаукові і спеціальні методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять основні положення діалектики як загального методу пізнання, а також спеціальні методи: історико-правовий, формально-логічний, системно-комплексний, порівняльно-правовий.

Діалектичний метод дозволив розглянути поставлені проблеми локального нормативно-правового регулювання в його розвитку. На основі застосування принципів діалектики була визначена залежність рівня розвитку  локального нормативно-правового регулювання трудових відносин від рівня соціально-політичного розвитку держави і суспільства.

За допомогою історико-правового методу досліджувались процеси становлення та розвитку локального нормативно-правового регулювання праці на різних етапах соціально-політичного розвитку країни.

Формально-логічний метод допоміг сформулювати висновки й рекомендації, які ґрунтуються на таких принципах логіки, як визначеність і послідовність суджень. Зокрема, формально-логічний метод дав можливість визначити поняття локального нормативно-правового регулювання праці, локального нормативно-правового акта роботодавця.

Системно-комплексний метод дозволив визначити локальне нормативно-правове регулювання як складову системи правового регулювання, а також виявити його специфічні функції та принципи.

Застосування порівняльно-правового методу дозволило проаналізувати  правові моделі здійснення представництва колективних інтересів працівників при встановленні умов праці порівняно з іноземними правовими аналогами. Використання порівняльно-правового методу забезпечувалося проведенням співвідношення та зіставленням колективного договору й локальних нормативно-правових актів роботодавця, аналізом норм Кодексу законів про працю і проекту Трудового кодексу України.

Основні висновки та  положення, що містяться в роботі, ґрунтуються на аналізі норм Конституції України, трудового законодавства, міжнародних нормативно-правових актів, наукової літератури та практики локального нормативно-правового регулювання праці.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що проведено комплексне дослідження наукових розробок, законодавства та практики локального нормативно-правового регулювання праці, на основі чого обґрунтовано нові наукові положення та визначено напрямки вдосконалення законодавства з даних питань. Наукова новизна дослідження конкретизується в таких положеннях.

Уперше:

сформульовано визначення локального нормативно-правового регулювання праці: локальне нормативно-правове регулювання праці  є діяльністю з правової регламентації деяких колективних трудових відносин, що здійснюється на певному підприємстві (в установі, організації) або в об’єднанні підприємств за допомогою локальних правових актів, що містять норми трудового права;

виділено основні етапи становлення й розвитку локального нормативно-правового регулювання праці: перший етап – дореволюційний (1835-1917 рр.), з яким пов’язані  перші ознаки зародження локального регулювання праці: з’являються перші  локальні акти: правила внутрішнього розпорядку та тарифні договори; наступний радянський етап (1917-1991 рр.) поділяється на кілька періодів, під час яких процес формування локального нормативно-правового регулювання призупинявся або набував подальшого розвитку  залежно від економічних, політичних та соціальних умов розвитку; позначилося зародження нових форм участі суспільних сил у правовому регулюванні трудових відносин: законодавчо було закріплене право профспілок укладати колективний договір, а також обов’язкова участь трудового колективу в обговоренні тексту Правил внутрішнього розпорядку; етап побудови демократичної правової держави (1991р. – по теперішній час) посилив процеси локального нормативно-правового регулювання праці та поставив завдання оновлення трудового законодавства;

доведено, що правовою основою здійснення роботодавцем локального нормативно-правового регулювання праці є повноваження, що  випливають із таких суб’єктивних прав, як право видавати локальні нормативно-правові акти та право укладати колективні договори;

визначена правова природа участі працівників у локальному нормативно-правовому регулюванні трудових відносин; доведено, що її правовою основою є право працівників на участь в управлінні колективною працею;

виділено  правові форми участі працівників у локальному нормативно-правовому регулюванні праці в залежності від змісту правових зв’язків: отримання згоди органів, що представляють колективні інтереси працівників з питань видання роботодавцем локальних нормативно-правових актів, участь у розробці, обговоренні та укладанні колективного договору; виділено  правові форми участі працівників у локальному нормативно-правовому регулюванні праці  залежно від характеру організації правових зв’язків: безпосередня (пряма) участь та опосередкована;

проведено співвідношення локальних правових актів, що містять норми трудового права,  яке зазначило пріоритетне положення колективного договору в ієрархічній залежності вказаних актів; доведено, що локальні нормативно-правові акти можуть видаватися не тільки у випадках, передбачених законом, а й колективним договором; зазначено, що тільки в тих випадках, коли колективний договір не укладався, нормативно-правові акти роботодавця можуть втручатися в  предметну сферу колективно-договірного  регулювання;

визначено критерії законності локальних правових актів, що містять норми трудового права: наявність нормотворчих повноважень, що встановлені законом, наявність повноважень, необхідних для реалізації нормотворчих прав або для представництва колективних інтересів працівників, дотримання об’єму нормотворчої компетенції, дотримання порядку видання (укладання) акта, недопущення погіршення становища працівників згідно з рівнем, передбаченим законодавством;

Удосконалено:

визначення поняття локального нормативно-правового акта роботодавця, яким є нормативно-правовий акт, що  видається роботодавцем у межах своїх повноважень, згідно з встановленим порядком, та  встановлює, змінює або  скасовує локальні норми трудового права.

Дістали подальшого розвитку:

положення, пов’язані з принципами та функціями локального нормативно-правового регулювання праці, а саме: встановлено, що крім загально-правових функцій локальне нормативно-правове регулювання  виконує такі специфічні функції, як конкретизація правових норм, заповнення прогалин у праві,  вплив на законотворчість завдяки практиці первинного регулювання; крім того, локальному нормативно-правовому регулюванню притаманні такі специфічні принципи, як недопущення погіршення становища працівників у порівнянні з законодавством та колективним договором, оптимальне поєднання з централізованим правовим регулюванням, принцип диспозитивності, а також принцип соціального партнерства.

Практичне значення одержаних результатів полягає у формулюванні висновків та пропозицій щодо визначення шляхів у вирішенні низки теоретичних і насамперед практичних проблем, які можуть бути враховані в процесі правотворчої, правозастосовчої, науково-дослідної  та навчальної діяльності.

У правотворчості висновки й рекомендації можуть бути використані в процесі реформування трудового законодавства, зокрема при підготовці нового Трудового кодексу України.

У правозастосовчій діяльності рекомендації, обговорені в дисертації, мають сприяти удосконаленню практики нормативно-правової регламентації праці на рівні підприємств (установ, організацій).

У науково-дослідній роботі теоретичні узагальнення, викладені у дисертації, можуть слугувати матеріалом для подальших досліджень і дискусій з проблем локального нормативно-правового регулювання праці.

У навчальному процесі результати дослідження можуть бути використані  при викладанні курсу  “Трудове право України”, а також при написанні підручників, навчальних посібників, підготовці методичних матеріалів. Положення дисертаційної роботи використовується авторкою при викладанні навчальної дисципліни  “Трудове право України” в Донецькому національному університеті МОН України (довідка від  07.09.06. №1645/23-37/05).

Апробація результатів дисертації. Основні наукові висновки пройшли апробацію за участю автора в таких конференціях: міжнародна науково-практична конференція “Другі осінні читання” (м. Хмельницький, 14-15 листопада 2003р.); міжнародна науково-практична конференція «Формування правової системи в Україні в сучасний період» м. Дніпропетровськ, 21-22 квітня 2005р.; наукова конференція викладацького складу економіко-правового факультету ДонНУ м. Донецька, березень 2005 р.; науково-практична конференція “Проблеми соціально-економічного розвитку регіону” м. Красноармійськ, квітень 2006 р.; міжнародна науково-практична конференція «Запорізькі правові читання» м. Запоріжжя, травень 2006 р.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 10 праць,  у тому числі 6 наукових статей у фахових виданнях.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження і складається із вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків і списку використаних джерел (що нараховує 173 найменування). Повний обсяг дисертації – 191  сторінка  тексту.