СУМІСНИЦТВО ТА СУМІЩЕННЯ ПРОФЕСІЙ (ПОСАД) В ТРУДОВОМУ ПРАВІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

            Актуальність теми дослідження.  З моменту проголошення незалежності української держави відбулися суттєві політичні та соціально-економічні зміни, що обумовили реформування національного законодавства. Відмова від примусової праці,  розширення трудових прав працівників, розвиток різних форм власності, різноманітність організаційно-правових форм господарювання – це ті чинники, що вплинули на розвиток регулювання трудових правовідносин.

В умовах переходу до ринкової економіки та розвитку форм власності все більшого значення набуває ефективне використання трудових ресурсів, яке поряд із задоволенням потреб економіки у робочій силі із врахуванням її кількості та якості, забезпеченням гідного рівня життя працюючого населення, задоволенням професійних потреб працівників, включаючи потреби у професійній освіті та підтриманні кваліфікації, соціальній підтримці у разі втрати роботи, є складовою ефективної зайнятості. Забезпечення ефективної зайнятості в умовах сьогодення є пріоритетним напрямком соціальної політики держави. Від того, наскільки раціонально використовуються та розподіляються трудові ресурси, значною мірою залежить рівень економічного розвитку держави та матеріального стану людей. Впровадження саме таких форм організації праці, як сумісництво та суміщення професій (посад), є одним із способів ефективного використання трудових ресурсів.

Незважаючи  на актуальність проблеми правового регулювання сумісництва та суміщення професій (посад) в умовах становлення ринкової економіки не отримали в Україні належної наукової розробки. Вже проведені наукові дослідження ґрунтуються на нормах законодавства, сформованого ще за часів СРСР і не враховують тих змін, що відбулися останнім часом у суспільній організації праці.

            У галузі трудового права проблемам сумісництва та суміщення професій (посад) присвячено ряд статей, окремі розділи у монографіях, дисертаціях. Проблеми правового регулювання сумісництва та суміщення професій (посад), укладення та припинення трудового договору про роботу за сумісництвом та суміщенням професій (посад) висвітлювались у працях: Барабаша О.Т., Білоусової А.С., Болотіної Н.Б., Венедиктова В.С., Венедиктової В.В.,         Веренич Н.В., Гінцбурга Л.Я., Глозмана В.А., Гончарової Г.С., Жернакова В.В., Зуба І.В.,    Іванова С.О., Лавріненка О.В., Лівшиця Р.З., Молодцова М.В., Нікитинського В.І.,       Орловського Ю.П., Панкіна М.О., Пашкова О.С., Петрова А.Я., Пилипенка П.Д., Прокопенка В.І., Процевського О.І., Ротаня В.Г., Смирнова О.В., Сойфера В.Г., Ставцевої А.І., Стичинського Б.С., Толкунової В.М., Троніної Л.М., Чанишевої Г.І. та інших. Однак багато з цих робіт виконано за інших соціально-економічних умов, а дослідження останніх років ще не враховують повною мірою змін, що відбуваються в суспільстві.

            Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження здійснене відповідно до положень програми Кабінету Міністрів України „Назустріч людям”, пріоритетних напрямків розвитку науки та техніки на період до    2006 року, встановлених Законом України „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”  від 11 липня 2001 року, планів наукових досліджень кафедри цивільно-правових дисциплін і трудового права Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди в рамках державної наукової програми „Правові засади розбудови державності”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2001 року №1716 „Про затвердження переліку державних наукових і науково-технічних програм із пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки на 2002-2006 роки”. Тема  дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди 19 грудня 2003 року (протокол №7).

            Мета і задачі дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є виявлення ролі сумісництва та суміщення професій (посад) у розвитку й ефективному використанні трудового потенціалу, визначення понять сумісництва та суміщення професій (посад), їх ознак, відмінностей від суміжних правових явищ, особливостей праці за умов сумісництва і суміщення професій (посад), а також розробка на цій основі пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства про працю України та рекомендацій щодо застосування зазначених форм організації праці.

     Для досягнення мети дослідження були поставлені такі задачі:

1. Визначити роль, значення та тенденції розвитку сумісництва та суміщення професій (посад).
2. Виробити нові концептуальні підходи до визначення понять „сумісництво” та „суміщення професій (посад)”.
3. Виявити критерії відмежування сумісництва та суміщення професій (посад) від суміжних правових явищ (виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, тимчасове заступництво, надурочні роботи, переведення).
4. Розкрити зміст трудової функції при сумісництві та суміщенні професій (посад).
5. Визначити особливості укладення та припинення трудових договорів з умовою роботи за сумісництвом та суміщенням професій (посад).
6.  Внести пропозиції щодо вдосконалення  законодавства про працю України.

            Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації працівником здатності до продуктивної праці шляхом сумісництва та суміщення професій (посад).

            Предметом дослідження є система нормативно-правових актів, що регулюють сумісництво та суміщення професій (посад), судова та інша правозастосовна практика, пов’язана із сумісництвом і суміщенням професій (посад), а також наукові розробки вчених-юристів.

Методи дослідження. Методологічна основа дослідження складається з базових науково-теоретичних положень, прийнятих у юридичній науці в цілому і в науці трудового права зокрема.  Дисертаційне дослідження ґрунтується на методах і прийомах наукового пізнання, основу яких складає загальнонауковий діалектичний метод.

     У процесі дослідження були використані й інші методи наукового пізнання, а саме: історико-правовий метод - для дослідження історії розвитку правового регулювання сумісництва та суміщення професій (посад), визначення перспективи їх подальшого розвитку; логіко-семантичний - для дослідження та поглиблення понятійного апарату, що стосується теми дослідження; системно-структурний метод - для дослідження сумісництва та суміщення професій (посад) як правових явищ, визначення їх загальних ознак та специфічних рис; нормативно-порівняльного аналізу – при вивченні досвіду нормативно-правового регулювання сумісництва та суміщення професій (посад) в державах з ринковою економікою.

     Основні положення та висновки, викладені в роботі, ґрунтуються на аналізі чинного законодавства про працю України, особливостей його застосування, досягнень загальної теорії права, трудового права, інших галузей юридичної науки України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційному дослідженні вперше проводиться комплексне дослідження роботи за сумісництвом і суміщенням професій (посад) в умовах ринкової економіки.

     На основі сучасної методології та методів дослідження, використовуючи досягнення юридичної науки, ґрунтуючись на положеннях Конституції України, міжнародних нормативних актів, чинного законодавства, вивчення стану та проблем практики в дисертації:

-          знайшло подальшого розвитку положення про те, що сумісництво та суміщення професій (посад) є особливими правовими формами організації праці, що спрямовані, насамперед, на ефективне використання трудових ресурсів і більш якісне виконання трудових функцій;

-          визначено соціальне значення сумісництва та суміщення професій (посад), яке полягає у підвищенні змістовності праці, зростанні професійної майстерності, збільшенні можливостей для самореалізації працівника.

-          визначено економічне значення сумісництва та суміщення професій (посад) як для роботодавця, так і для працівника. Для роботодавця впровадження означених форм організації праці – це, насамперед, можливість покращення організації праці за рахунок більш ефективного використання трудових ресурсів та підвищення продуктивності праці; для працівника – можливість отримання додаткових джерел доходів.

-          запропоновано авторське визначення сумісництва як виконання працівником, крім своєї основної, передбаченої при укладенні трудового договору (контракту), іншої роботи на умовах трудового договору на тому ж або на іншому підприємстві, в установі, організації, або у фізичної особи, у вільний від основної роботи час;

-          запропоновано авторське визначення суміщення професій (посад) як виконання працівником на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд із основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах того ж робочого часу з доплатою в розмірах, передбачених у колективному договорі;

-          обґрунтовано розмежування сумісництва та суміщення професій від суміжних правових явищ таких, як виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, тимчасове заступництво, надурочні роботи, переведення тощо;

-           обґрунтовано висновок про необхідність більш детальної законодавчої регламентації сумісництва та суміщення професій (посад);  запропоновано внесення цих положень до проекту Трудового кодексу України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані положення, висновки та пропозиції можуть бути враховані і використані у процесі правозастосовчої діяльності, правотворчої діяльності компетентних органів щодо реформування трудового законодавства України, зокрема при розробці проекту Трудового кодексу України та відповідних нормативно-правових актів.

     Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі в юридичних навчальних закладах при викладенні курсу „Трудове право України”, при підготовці навчальної, довідкової і методичної  літератури та у науково-дослідній роботі студентів, а також при розробці науково-практичних коментарів і методичних рекомендацій.

Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана та обговорена на кафедрі цивільно-правових дисциплін та трудового права Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (2007р.).

     Результати проведеного дослідження доповідались автором на науково-практичній конференції „Форми соціально-правового захисту працівників у службово-трудових відносинах” (м. Суми, 2005р.), „Трудове право в контексті європейської інтеграції” (м. Харків, 2006р.), а також у рамках проведення круглого столу „Проблеми правового забезпечення праці та соціального захисту населення України в сучасних умовах” (м. Чернігів, 2006р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені в п’яти статтях  у наукових юридичних фахових виданнях та у тезах трьох  виступів на науково-практичних конференціях та у рамках проведення круглого столу.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які містять п’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 188 сторінок. Обсяг списку використаних джерел – 14 сторінок (184 найменування).