ЗДІЙСНЕННЯ АДВОКАТОМ ЗАХИСТУ У СТАДІЇ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПЕРЕГЛЯДУ РІШЕНЬ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Конституція України 1996 року проголосила Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, а людину — найвищою соціальною цінністю. Складовою втілення цих декларативних положень у життя є не лише проголошення державою, але й забезпечення захисту прав та інтересів особи у всіх сферах суспільного життя і, зокрема, у сфері кримінального судочинства

Стаття 2 Кримінально-процесуального кодексу України передбачає, що завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону для того, щоб кожного, хто вчинив злочин, було притягнуто до відповідальності і жодного невинного не було покарано.

Досягнення зазначених завдань передбачає встановлення істини у кожній кримінальній справі і винесення законного, обґрунтованого та справедливого вироку. Саме тому всі інститути кримінального процесу повинні будуватися таким чином, щоб створити найбільш надійні гарантії встановлення істини і забезпечення прав людини.

У системі стадій кримінального процесу важливе місце посідає апеляційне провадження з перевірки вироків, постанов і ухвал суду, яке водночас служить гарантією недопущення судових помилок, охорони прав та законних інтересів учасників процесу, сприяє виконанню завдань кримінального судочинства та зміцненню законності.

Питання апеляційного перегляду судових рішень є малодослідженим для науки кримінального процесу України, оскільки така форма оскарження на території незалежної України була введена лише в результаті проведення так званої «малої судової реформи» 2001 р. Касаційне провадження, що існувало до 2001 р., мало суттєві відмінності від запровадженого апеляційного, і тому напрацьована теорія кримінального процесу, судова та адвокатська практика не можуть застосовуватись у повному обсязі для вирішення завдань, поставлених перед новим кримінально-процесуальним інститутом.

У зв'язку з цим особливої актуальності набуває теоретична розробка питань, що пов'язані з дієвою охороною прав та інтересів учасників кримінального процесу, з реалізацією функції захисту, вдосконаленням правового статусу суб'єктів, які здійснюють її на стадії апеляційного перегляду рішень суду першої інстанції.

Саме дієвий і професійний захист зможе протистояти обвинуваченню і сприятиме реальному (а не декларативному) впровадженню в життя принципу змагальності сторін у всіх стадіях кримінального процесу та у стадії апеляційного перегляду рішень суду першої інстанції, зокрема.

Окремі аспекти діяльності суб'єктів кримінального процесу у стадії

апеляційного перегляду рішень суду першої інстанції висвітлювали науковці: О.С. Александров, Ю.П. Аленін, С.А. Альперт, Н.Ф. Бабченко, М.І. Бажанов, В.Д. Басай, В.П. Бахін, В.Д. Берназ, Л.О. Богословська, Т.В. Варфоломеєва, Ю.М. Грошевий, П.С. Елькінд, В.А. Журавель, Я.П. Зейкан, А.В. Іщенко, Н.І. Клименко, В.М. Коваль, Н.М. Ковтун, Ю.В. Коренєвський, О.Ю. Костюченко, В.С. Кузьмічов, Л.М. Ленський, В.К. Лисиченко, В.Г. Лукашевич, П.А. Лупінська, В.М. Маляренко, Є.Г. Мартинчик, М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, Г.П. Падва, В.А. Познанський, В.О. Попелюшко, А.Н. Разінкіна, О.П. Рижаков, Г.П. Саркисянц, О.Д. Святоцький, А.Н. Сергєев, М.І. Сірий, Ю.І. Стецовський, М.С. Строгович, В.В. Тіщенко, І.Я. Фойницький, А.Л. Ципкін, Т.В. Шевченко, В.П. Шибіко, О.Г. Шило, М.Є. Шумило та ін.

Проте в основі більшості праць вищезазначених науковців лежить, в основному, радянське законодавство, а предметом їх дослідження є перевірка вироків суду першої інстанції в касаційному порядку, що має ряд суттєвих відмінностей від апеляційного перегляду. Поряд із цим, значна частина вчених належить до російської правової школи, а, відповідно, зміст їх наукових поглядів і розробок обумовлений кримінально-процесуальним законодавством Російської Федерації, яке істотно відрізняється від вітчизняного, у тому числі стосовно кола вироків, ухвал і постанов, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Крім того, питання діяльності адвоката саме в стадії апеляційного перегляду в судах України і досі залишаються дискусійними, оскільки на даний час не існує єдиного комплексного дослідження щодо основних форм, напрямків і принципів реалізації адвокатом функції захисту у цій стадії кримінального процесу.

Тому на сьогодні, з огляду на запровадження апеляційного перегляду, проблемні питання здійснення захисту в цій стадії актуалізуються і вимагають здійснення комплексного дослідження, спрямованого на вдосконалення цього інституту в КПК України і врахування отриманих результатів при розробці відповідних змін і доповнень, а також при доопрацюванні проекту КПК України в комітетах Верховної Ради України.

Цим зумовлюється актуальність обраної теми дослідження і необхідність її комплексного аналізу, що стало можливим завдяки сучасному етапові розвитку теорії кримінально-процесуального права та напрацьованій судовій практиці участі адвокатів при провадженні судами України апеляційного перегляду рішень судів першої інстанції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження ґрунтується на основних положеннях Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10.05.2006 р. № 361/2006. Дисертація підготовлена в рамках науково-дослідної тематики кафедри кримінального права і процесу Юридичного інституту Прикарпатського

національного університету імені Василя Стефаника «Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності», затвердженої Вченою радою університету (протокол від 04.10.2000 р. №2). Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол від 04.03.2003 р. №6, уточнена 31.10.2006 р. - протокол № 3) і зареєстрована в Управлінні координації та планування наукових досліджень Академії правових наук України.

Мета і задачі дослідження. Основною метою дослідження є комплексний аналіз проблемних питань реалізації функції захисту адвокатом — захисником у стадії апеляційного перегляду рішень суду першої інстанції в кримінальному процесі, розроблення на цій основі пропозицій щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України, яке регламентує правовий статус захисника та умови реалізації ним своїх прав та обов'язків, а також вироблення практичних рекомендацій для адвокатів стосовно діяльності в стадії апеляційного перегляду в кримінальному процесі.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі задачі: 1) дослідити правову природу інституту апеляційного перегляду рішень суду першої інстанції; 2) визначити особливості тактики і методики захисту в апеляційній інстанції; 3) здійснити аналіз колізійних питань узгодження правової позиції захисника і підзахисного щодо апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції; 4) дослідити діяльність адвоката при підготовці до написання апеляційної скарги, зокрема щодо дотримання умов оскарження і виявлення та обґрунтування підстав апеляційного оскарження; 5) визначити випадки необхідності і можливості доповнення апеляційної скарги адвокатом, висловлення ним зауважень на апеляційні скарги інших учасників процесу; 6) запропонувати шляхи вирішення труднощів, які виникають у практичній діяльності захисників у стадії апеляційного перегляду рішень суду першої інстанції; 7) дослідити діяльність захисника у суді апеляційної інстанції, а саме: його участь при попередньому розгляді справи, надання пояснень адвокатом, участь у дослідженні доказів та дебатах сторін; 8) розробити пропозиції щодо вдосконалення норм кримінально-процесуального законодавства України, які регулюють питання здійснення захисту в суді апеляційної інстанції, а також порядок апеляційного перегляду рішень суду першої інстанції, що не вступили в законну силу.

Об'єктом дослідження є відносини, які виникають при здійсненні апеляційного оскарження та здійсненні захисту в кримінальних справах при апеляційному перегляді рішень суду першої інстанції.

Предметом дослідження є правові норми, які закріплюють правовий статус адвоката та визначають особливості здійснення ним захисту при апеляційному перегляді рішень суду першої інстанції, а також адвокатська та судова практика із цього питання.

Методологічну основу дисертації склала сукупність сучасних методів і прийомів пізнання об'єктивної дійсності, що поєднує як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання. Вихідним підґрунтям дослідження є діалектичний метод пізнання, відповідно до якого проблеми, що розглядаються в дисертації, представлені у вигляді єдності їх соціального змісту та юридичної форми. Із спеціальних методів дослідження в роботі застосовано логіко — семантичний метод (у підрозділах 1.1., 1.2. та 2.1. для визначення та поглиблення понятійного апарату «апеляційне провадження», «форма апеляційного перегляду», «умова апеляційного оскарження», «підстави апеляційного оскарження», «методика захисту в суді апеляційної інстанції», «тактика захисту»); системно-аналітичний метод (у підрозділах 2.1., 2.2., 2.3., 3.1. і 3.2. для системного аналізу норм Конституції України, КПК України, Закону України «Про адвокатуру»); статистичний (у підрозділах 2.2,, та 2.3. для виявлення ефективності практичного застосування норм КПК України, що регулює діяльність захисника у стадії апеляційного перегляду, та визначення доцільності запропонованих в дисертації змін як до чинного КПК України, так і до проекту КПК України); історико-правовий метод (у підрозділі 1.1. для дослідження історичних передумов запровадження апеляційного перегляду рішень суду першої інстанції в Україні); порівняльно-правовий метод (у підрозділах 1.1., 2.1., 2.2. та 2.3. у процесі порівняння норм КПК України, Закону України «Про адвокатуру» з відповідними положеннями проекту КПК України та кримінально-процесуальним законодавством Російської Федерації); логіко — нормативний метод (у підрозділах 2.2. та 2.3. для побудови проектів кримінально-процесуальних норм, що пропонуються як зміни до чинного КПК та проекту КПК, що стосуються участі захисника в суді апеляційної інстанції) та ін. З метою вивчення матеріалів кримінальних справ при аналізі документів застосовувався соціологічний метод (проаналізовано 175 кримінальних справ та окремі процесуальні документи). Використовувався також метод анкетування, за допомогою якого було опитано 130 суддів місцевих і апеляційних судів; 140 адвокатів. Дня опрацювання отриманих результатів анкетування зазначених категорій практичних працівників застосовувалися статистичні методи обробки даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших в Україні комплексних наукових досліджень щодо теоретичних та практичних завдань здійснення захисту у стадії апеляційного перегляду рішень суду першої інстанції. У межах дисертаційного дослідження одержано такі результати, що складають наукову новизну та виносяться на захист:

уперше:

на основі положень теорії криміналістики та кримінально-процесуального права визначено основні риси, які відрізняють методику захисту у суді апеляційної інстанції від методики захисту у суді першої інстанції, на підставі чого надано визначення поняття «методика захисту в суді апеляційної інстанції». Під методикою

захисту у суді апеляційної інстанції пропонується розуміти систему правил і прийомів роботи захисника, застосування яких ґрунтується на принципі законності, і які є обов'язковими до виконання адвокатом з метою найбільш успішного досягнення завдань захисту, обумовлених місцем апеляційного оскарження в кримінальному процесі України;

обґрунтовано необхідність чіткого визначення та закріплення в КПК України строку, протягом якого особа, що подала апеляцію, має право її доповнити, змінити або відкликати. Для покращання підготовки кримінальної справи до апеляційного розгляду запропоновано обмежити цей строк трьома добами до початку розгляду справи в апеляційному суді;

на підставі аналізу питань, які підлягають вирішенню при попередньому розгляді справи в суді апеляційної інстанції, обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення обов'язкової участі захисника на цьому етапі стадії апеляційного перегляду кримінальної справи. Запропоновано закріпити обов'язкову участь захисника при попередньому розгляді кримінальної справи в суді апеляційної інстанції, а за його відсутності - підсудного;

на основі положень теорії кримінально-процесуального права зроблено висновок про необхідність розширення кола випадків обов'язкової участі захисника при розгляді кримінальної справи в суді апеляційної інстанції. До їх числа необхідно віднести не лише випадки, коли ставиться питання про погіршення становища підзахисного, але й коли участь захисника є обов'язковою при провадженні справи в суді першої інстанції. Розроблено пропозиції щодо внесення відповідних змін до КПК України;

отримали новий розвиток та вдосконалення:

положення про доцільність розширення можливостей захисника у збиранні відомостей про факти, їх фіксації та використання як додаткових матеріалів у кримінальній справі при її перегляді в апеляційному порядку. Зокрема, запропоновано надати захисникові право опитувати громадян за їх згодою, розроблено процедуру такого опитування, процесуальну форму його фіксації та передбачено відповідні зміни до КПК України;

висновок щодо необхідності виключення з КПК України та проекту КПК України положень, що передбачають право суду на власний розсуд викликати для встановлення у справі фактичних даних будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть установити необхідні у справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та в обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність» (ст. 66 КПК України і ст. 148 проекту КПК України), оскільки це перекладає обов'язок доказування на суд;

обґрунтування потреби ведення протоколу засідання суду апеляційної інстанції незалежно від того, чи проводиться судове слідство, як одного з важливих процесуальних засобів забезпечення прав і законних інтересів потерпілих від злочинів і підсудних у кримінальному судочинстві. У ньому повинен відображатися весь хід судового розгляду в суді апеляційної інстанції, тобто не тільки висновок прокурора у справі, пояснення сторін та їх клопотання, але також подання сторонами додаткових матеріалів;

висновок про можливість виходу суду апеляційної інстанції за межі апеляції, якщо цим не погіршується становище підсудного. До їх числа необхідно віднести випадки, коли розгляд апеляції дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, стосовно яких апеляції не надійшли чи надійшли, а також при перегляді в апеляційному порядку справи про злочин, вчинений у співучасті.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть використовуватись у подальших науково-теоретичних розробках, а також у практичній реалізації норм КПК України та Закону України «Про адвокатуру». Сформульовані за результатами здійсненого дослідження пропозиції можуть бути використані при підготовці проекту КПК України (Акт впровадження результатів дослідження у роботу Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України від 20.01.2006 р. № 06-19/15-69), а також при розробці актів тлумачення законодавства, зокрема глав 29-30 КПК України (наприклад, при підготовці Постанови Пленуму Верховного Суду України). У правозастосовній діяльності результати дослідження можуть бути використані у діяльності адвокатів при здійсненні ними захисту в стадії апеляційного перегляду рішень суду першої інстанції, а також суддів у даній стадії кримінального процесу.

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі викладачами кафедри кримінального права і процесу Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Акт впровадження результатів дослідження у навчальний процес від 27 грудня 2006 р.) і викладачами кафедри кримінального права і процесу Прикарпатського юридичного інституту Львівського юридичного інституту МВС України (Акт впровадження результатів дослідження у навчальний процес від 9 лютого 2007 p.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження і висновки, зроблені у ньому, доповідалися та обговорювалися на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях: «Осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 2004, 2005 pp.), «Содружество наук. Барановичи - 2005» (м. Барановичі, Республіка Білорусь, 2005 р.), «Менталитет славян и интеграционные процессы: история, современность, перспективы» (м. Гомель, Республіка Білорусь, 2005 р.), «Актуальні проблеми правознавства» (м. Харків, 2006 р.), «Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні» (м. Острог, 2005 p.), «Правове життя: сучасний стан і

перспективи розвитку» (м. Луцьк, 2005 p.), «Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні» (м. Івано-Франківськ, 2005, 2006 pp.), «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 2005 p.), «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 2005 p.), «Реформування законодавства з питань протидії злочинності в контексті євроінтеграційних прагнень України» (м. Запоріжжя, 2006 p.). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального права і процесу Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 17 наукових працях, 5 із яких - у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань, затвердженого ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та 4 додатків. Загальний обсяг роботи складає 194 сторінки, з яких текст дисертації - 172 сторінки, список використаних джерел (250) - 22 сторінки.