ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРАВА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВИХ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Характерною рисою розвитку міжнародних відносин в сучасний період є інтернаціоналізація національних економік і встановлення контролю держав за їх економічними відносинами на двосторонній та багатосторонній основі. Важливе місце в цьому процесі належить універсальним та регіональним міжнародним організаціям, що здійснюють функції нормотворчості та координаційної діяльності в різних сферах міжнародних економічних та фінансових відносин.

Метою системи міжнародних економічних відносин, що склалася після Другої світової війни, стало узгодження суперечливих інтересів держав і вироблення спільних правил їх поведінки, закріплених у конкретних міжнародних угодах. У результаті виник комплекс спеціальних правових принципів, які становлять основу міжнародного економічного права. Останні відіграють дедалі зростаючу роль серед джерел міжнародного економічного права, виходячи з того, що в процесі застосування цих принципів держави можуть досягати поєднання правової забезпеченості з економічною ефективністю. Зазначений правовий підхід до розвитку міжнародних економічних відносин базується на ідеології лібералізму, віддзеркалюючи в міжнародному співтоваристві «глобалізацію» обміну.

В той же час, поряд з процесом глобалізації міжнародних економічних відносин, що здійснюється на основі вироблення універсальних правил поведінки держав, до яких відносяться й принципи міжнародного економічного права, існує тенденція до диверсифікації його норм, пов’язана з виходом у 1960 – 1970 рр. на світову арену країн, що розвиваються. Дана тенденція з’явилася як результат невдоволення з боку цих країн правилами регулювання існуючої системи міжнародних економічних відносин, пристосованої головним чином до економік розвинутих  країн. Країни, що розвиваються, все більше страждають від нерівності та відмінностей в економічній політиці держав, справедливо вимагаючи створення необхідних умов для подолання зазначеної нерівності між двома групами країн.

Проявом цієї диверсифікації в міжнародному економічному праві стало виникнення в ньому права на розвиток та інших прав країн, що розвиваються, що внесло певні корективи в традиційний каталог його спеціальних економічних принципів. Ці нові норми розглядаються в доктрині як інструменти створення «нового економічного порядку», спрямованого на ліквідацію «природної» або «історичної» нерівності в економічному розвитку цих країн шляхом подолання зазначеної «подвійності» норм міжнародного економічного права. Однак економічна та фінансова криза останніх років, що почалася в розвинутих країнах, настільки ускладнила створення справедливого для всіх міжнародного економічного порядку, що це може призвести до зворотнього процесу. Тим більше, що дедалі настійливіше як в доктрині, так і на практиці лунає критика самої ліберальної моделі розвитку держав і побудованої на її основі міжнародної економічної системи.

Крім того, у зв’язку з майже повним зникненням країн з «одержавленою економікою» їх наступниці, так звані країни з перехідною економікою, до яких відноситься й Україна, становлять окрему категорію і особливий статус яких майже не враховується в міжнародному економічному праві та його спеціальних принципах.

Виходячи із значущості вказаних принципів у міжнародному економічному праві, вважається актуальним дослідження комплексу питань, пов’язаних з визначенням їх природи та змісту і виділенням з них правил, які відповідають потребам суб’єктів економічних відносин у вигляді відповідних стандартів.

Вітчизняна наука міжнародного права почала досліджувати питання принципів міжнародного економічного права з другої половини ХХ ст. Ряд аспектів цієї проблематики розглядався в працях українських учених І. В. Бураковського, В. С. Будкіна, В. М. Вербенської, А. С. Гавердовського, А. З. Георгіци, О. М. Григорова, А. І. Дмитрієва, В. В. Копійки, В. Ю. Крушинського, О. І. Рогача, К. К. Сандровського, В. Р. Сіденка, Г. С. Фединяк, Л. С. Фединяк, А. С. Філіпенка, М. Ю. Черкеса, О. І. Шниркова та ін.

Вагомий внесок у дослідження принципів міжнародного економічного права зробили такі українські вчені-фахівці з міжнародного права, як Г. О. Анцилевич, М. О. Баймуратов, Г. Ю. Бувайлик, Н. М. Буренко, В. Г. Буткевич, В. А. Василенко, С. А. Войтович, І. І. Дахно, В. Н. Денисов, В. І. Євінтов, О.М. Жукорська, В. М. Корецький, Б. І. Кучер, І. І. Лукашук, А. Я. Мельник, О. О. Мережко, В. І. Муравйов, В. Ф. Опришко, О. В. Пирогов, О. О. Покрещук, В. Т. П’ятницький та ін.

Серед російських учених загальні питання міжнародного економічного права розглядали Н. Т. Блатова, І. П. Бліщенко, М. М. Богуславський, Г. К. Єфімов, Г. В. Ігнатенко, О. І. Йориш, Ю. М. Колосов, Е. С. Крівчікова, В. Н. Кудрявцев, А. П. Мовчан, Л. А. Моджорян, Т. М. Нешатаєва, О. І. Тіунов, Л. С. Явич та ін.

Певну увагу дослідженню окремих питань, що стосуються принципів міжнародного економічного права, приділяли такі вчені-міжнародники, як Б. М. Ашавський, Р. Л. Бобров, Г. М. Вельямінов, І. Н. Герчікова, І. І. Дюмулен, А. М. Купчішин, В. І. Лісовський, Д. Б. Льовін, Є. Т. Рулько, О. І. Тіунов, Г. І. Тункін, Є. Т. Усенко, М. О. Ушаков, І. С. Шабан, Л. М. Шестаков, О. О. Шибаєва, В. Г. Шкода, Шовкат Нур, В. М. Шумілов та ін.

Проте питання принципів міжнародного економічного права у вітчизняній літературі висвітлювалися переважно в загальносистемному аспекті та прив’язці до загального міжнародно-правового нормативного масиву.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять: праці вітчизняних та зарубіжних спеціалістів з міжнародного права, міжнародного економічного права, права міжнародних організацій та міжнародно-правові акти і установчі документи таких організацій, як Організація Об’єднаних Націй, Світова Організація Торгівлі (СОТ), Європейський Союз (ЄС) та ін.

Серед зарубіжних фахівців природу принципів міжнародного економічного права досліджували Б. Балашша, Я. Броунлі, К. Вольфке, Дж. Джексон, Р. Дженінгс, В. Дженкс, Ф. Джессеп, П. Жюар, Д. Каро, А. Карті, П. Кьоніг, Н. Лау, Дж. Мангон, В. Менг, К. Райт, А. Сергунін, Ф. Сміт, Станіслав Л. Ткаченко, В. Фрідман, Г. Шварценбергер та ін. Хоча в їх працях приділяється увага тим чи іншим аспектам тлумачення принципів міжнародного економічного права, велика мінливість міжнародних відносин постійно впливає на їх характеристики, ставлячи для науки міжнародного економічного права нові завдання, зокрема, виявлення специфіки стандартів, що діють в ньому, визначення  сфери дії так званого м’якого права, або встановлення зв’язку між дотриманням цих принципів з досягненням результату. Саме зростаюча теоретична і практична значущість цієї проблематики зумовлюють необхідність проведення системного аналізу еволюції принципів міжнародного економічного права в умовах глобалізації світових господарських відносин.

Емпіричну базу дослідження становлять доктринальні підходи до розвитку міжнародного економічного права, акти, що характеризують виникнення його принципів, практика їх застосування на двосторонньому та багатосторонньому (інституційному) рівнях, сучасна практика України як учасниці світових господарських відносин.