Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук :

Краткое содержание

Актуальність теми. В умовах ринкових відносин конкуренція охоплює всі сторони діяльності суб’єктів господарювання та соціальної сфери. Але на різних етапах розвитку виробництва складались різні форми та методи конкуренції. Сучасний розвиток виробництва характеризується якісно іншими виробничими потужностями, значно вищою за рівнем освіти і кваліфікації робочою силою. Змінюються і форми та системи конкуренції як на зовнішніх, так і на внутрішніх ринках. Від жорсткої боротьби між власниками, менеджментом і найманими робітниками простежується перехід до партнерства, співробітництва. Форми конкуренції розширюються, збагачуються, що потребує адекватних механізмів конкуренції в умовах зрілих ринкових відносин.

У загальній постановці, як зазначають економісти, економічний механізм – це система взаємозв’язків економічних явищ, що виникають у певних умовах під впливом початкового імпульсу, а його складовими елементами водночас виступають і вихідне явище, і завершальні явища, і весь процес, що відбувається в інтервалах між ними. Конкуренція не є суто економічним явищем. Забезпечуючи ефективність виробництва, вона позитивно впливає на соціальне становище одних груп чи верств населення і працівників, негативно – на інші. Тому конкуренцію необхідно розглядати як соціально-економічну категорію, а її механізми – як соціально-економічні.

В економічній літературі увага приділяється переважно економічним аспектам управління та конкуренції. Недостатньо досліджено соціальні аспекти управління взагалі, конкуренції – особливо. Тому дослідження соціально-економічних механізмів забезпечення конкурентоспроможності на різних рівнях виробництва та обґрунтування напрямів їх удосконалення є актуальною проблемою розвитку теорії та практики конкуренції на сучасному етапі розвитку суспільства, його економіки.

У наукових дослідженнях, публікаціях багато уваги надається проблемам конкурентоспроможності, конкуренції на різних ринках відносно різних суб’єктів ринкових відносин, як і механізмам економічного та соціального розвитку. При цьому відсутній комплексний підхід до проблеми з точки зору процесів та наслідків економічних і соціальних явищ, впливу конкуренції на соціальне становище працюючих як головної виробничої сили, населення як основи суспільства, громад, середовища відтворення виробників.

Усе це потребує комплексного дослідження теоретичних проблем співвідношення соціальних та економічних аспектів конкуренції, її механізмів, розробки практичних шляхів їх удосконалення, що у сукупності визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалося в межах тем, передбачених планами науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України: “Розробка механізму господарювання підприємств у трансформаційній економіці” (номер держреєстрації 0104U003430, 2003-2006 рр.), у якій обґрунтовано та розроблено теоретичні та практичні завдання соціально-економічного управління, соціально-економічні аспекти конкуренції та її механізми; “Шляхи капіталізації і методи регулювання господарської діяльності підприємств базових галузей промисловості” (номер держреєстрації 0106U009514, 2006-2009 рр.), у рамках якої розроблено пропозиції щодо вдосконалення механізмів капіталізації як важливого чинника підвищення конкурентоспроможності виробництва. Під науковим керівництвом та за безпосередньою участю дисертанта виконано дванадцять договірних бюджетних робіт із Міністерством фінансів України, госпдоговірні роботи з підприємствами Запорізької та Донецької областей, у яких розроблено та вирішено завдання співвідношення, взаємозв’язків механізмів формування і використання бюджетних (державних і місцевих) коштів та вплив на вдосконалення соціально-економічних механізмів забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів ринкових відносин.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методологічних основ і практичних рекомендацій щодо комплексного вирішення проблеми забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів ринку шляхом формування ефективних соціально-економічних механізмів конкурентоспроможності та управління такими механізмами в умовах ринкових відносин.

Для реалізації поставленої мети вирішено такі завдання:

розглянуто теоретичні основи категорій “механізми”, “економічні механізми”, “соціально-економічні механізми” та викладено авторський підхід до них;

досліджено діалектичний взаємозв’язок конкуренції та монополізму у їх єдності та протилежності з позицій класичної та інституціональної економічних теорій;

обґрунтовано пріоритети соціальних факторів виробництва у забезпеченні конкурентоспроможності суб’єктів ринкових відносин;

визначено роль великого, середнього й малого бізнесу у формуванні соціально-економічних умов підвищення конкурентоспроможності виробництва;

обґрунтовано необхідність використання для оцінки конкурентоспроможності підприємств як прибутку (сьогоденна оцінка), так і капіталізації та ринкової вартості суб’єкта господарювання (стратегічна мета);

досліджено можливість формування ринкових товарно-грошових відносин у трудових колективах та обґрунтовано конкретні форми їх реалізації;

доведено необхідність і доцільність переходу від соціального захисту працездатного населення з боку державних та місцевих органів управління до соціальної відповідальності суб’єктів ринкових відносин як між собою, так і відносно працівників та населення;

обґрунтовано необхідність використання теорії трансакційних витрат щодо вдосконалення соціально-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності виробництва;

розроблено концепцію реформування місцевих бюджетів, що забезпечує підвищення конкурентоспроможності промислового виробництва;

обґрунтовано застосування трансфертного методу балансування місцевих бюджетів з метою інноваційного розвитку підприємств і територій;

досліджено якість життя населення як фактор забезпечення конкурентоспроможності економіки держави, підприємства та обґрунтовано шляхи його підвищення;

обґрунтовано та розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення соціально-економічних механізмів забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів ринкових відносин.

Об’єктом дослідження є процеси забезпечення управління конкурентоспроможністю виробництва.

Предмет дослідження – теоретичні, методологічні основи та практичні аспекти забезпечення конкурентоспроможності виробництва в умовах ринкових відносин.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дослідження стали положення сучасної економічної теорії, економічні закони, закономірності суспільного розвитку та розвитку виробництва, концепції, дослідження вітчизняних і зарубіжних учених з проблем конкурентоспроможності та механізмів економічного розвитку виробництва у діалектичному поєднанні теорії ринкового саморозвитку виробництва та підприємництва з державною регуляторною політикою та діяльністю.

У дисертаційній роботі використано загальноприйняті та специфічні методи наукового дослідження: абстрактно-логічний, системного аналізу, статистично-економічний, які дозволили оцінити наявні протиріччя у визначенні співвідношення конкуренції та монополізму, ролі економічних та соціальних факторів забезпечення конкурентоспроможності підприємств та виробництва, виявити тенденції та причинно-наслідкові зв’язки, оцінити ступінь залежності конкурентоспроможності від економічних та соціальних процесів на підприємствах, у виробничих колективах, територіальних громадах, суспільстві.

Фактологічну основу дослідження становлять дані Держкомстату України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України, офіційні матеріали органів регіонального управління, Донецького та Запорізького обласних статуправлінь, результати досліджень Інституту економіки промисловості НАН України та Запорізького інституту економіки і інформаційних технологій, власних досліджень дисертанта, на основі яких визначено необхідність удосконалення соціально-економічних механізмів управління конкурентоспроможністю промислового виробництва, виявлено конкретні напрями, шляхи вирішення цієї проблеми та надано конкретні рекомендації щодо механізмів їх реалізації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у методологічному поглибленні концептуальних основ та обґрунтуванні науково-мето­дичних рекомендацій з удосконалення теорії конкурентоспроможності виробництва шляхом використання та вдосконалення механізмів соціально-економічного забезпечення цих процесів.

Основні результати, що мають наукову новизну, полягають у такому:

уперше:

визначено сутність та структуру соціально-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів ринкових відносин та доведено пріоритетність соціальної складової у формуванні конкурентоспроможності та в процесі конкуренції;

доведено, що в умовах ринкових відносин мета підприємства не може бути повною мірою трансформована у цілі його підрозділів (вона “розпадається”, деталізується, уточнюється). Товарно-грошові відносини зовнішнього ринку не можуть бути перенесені на рівень відносин внутрішніх (цехових, віддільницьких). Центри прибутку, центри відповідальності не можуть бути переведені на повні госпрозрахункові (комерційні) відносини. Тому на цьому рівні доцільно використовувати не ринкові, а трансфертні ціни, в основу яких покладено нормативні витрати даного підрозділу;

доведено діалектичний взаємозв’язок між рівнем (якістю) життя населення та станом розвитку малого бізнесу (малого підприємництва). Конкурентоспроможність національної економіки залежить від конкурентоспроможності кожного суб’єкта ринкових відносин даної країни, їх взаємодії між собою, відповідальності. Правомірною і доцільною є співпраця великого бізнесу та малих підприємств. Рівень розвитку малого бізнесу прямо залежить від якості та рівня життя населення, розвитку державних та громадських інститутів та інституцій, ефективність яких разом з іншими показниками характеризується також і рівнем трансакційних витрат;

розроблено концептуальні основи реформування місцевих бюджетів з урахуванням впливу факторів фінансово-бюджетного регулювання на створення і розвиток конкурентного середовища промислового виробництва, що передбачає використання бюджетів місцевого самоврядування як ефективного інструменту соціально-економічного розвитку регіонів;

розроблено модель переходу до системи земельних платежів у процесі застосування рентних механізмів забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств, що передбачає відповідність ставок земельних платежів рентній прибутковості суб'єктів господарювання та потребує цільового використання земельних угідь.

удосконалено:

дефініції категорій “механізм”, “економічний механізм”, “соціально-економічний механізм”, підкреслено особливу роль та значення соціальної складової у визначенні механізмів. Визначено, що соціально-економічними механізмами є сукупність соціальних інститутів та інституцій громадянського суспільства, економічних, правових інструментів та важелів, сучасних інноваційних технологій та виробництв, спрямованих на всебічний розвиток людини як суб’єкта виробництва і суспільства. Метою соціального розвитку є реалізація цінностей людини, створення умов для її саморозвитку та реалізації, а економіка є інструментом реалізації цієї мети.

методологічні підходи до визначення малого, середнього та великого бізнесу, обґрунтовано доцільність їх співпраці в інноваційній сфері незалежно від форм власності та розмірів підприємств на основі спільних соціальних та економічних інтересів;

методичні підходи до оцінки ефективності діяльності підприємств та їх конкурентоспроможності на основі динаміки прибутковості та капіталізації, що полягає у доведенні положення про підвищення рівня капіталізації вітчизняного ринку та підприємств шляхом створення нових та перебудови діючих економічних інститутів та інституцій, розвитку конкурентних ринків, зниження адміністративних бар’єрів, наявності незалежних і компетентних судів, дієвого захисту прав власності, реальної оцінки рівня капіталізації та ринкової вартості підприємств;

механізм використання місцевих позик як визначального інструменту формування інвестиційних джерел розвитку конкурентоспроможного виробництва, що сприяє посиленню ролі місцевого самоврядування на фінансовому ринку та визначенню макроекономічних, інституціональних, регулятивних, фінансово-кредитних умов забезпечення зростання обсягів випуску і реалізації конкурентоспроможної продукції;

на основі застосування трансфертного методу переваги діючої методики балансування місцевих бюджетів, що полягають у забезпеченні об'єктивності, прозорості, передбачуваності міжбюджетних відносин. Виявлено недоліки існуючого формульного підходу до визначення і розподілу міжбюджетних трансфертів, усунення яких сприятиме забезпеченню більш повної об’єктивності та достовірності інформації про соціально-економічну діяльність та конкурентні переваги виробництва в регіонах.

дістали подальшого розвитку:

методи оцінки ефективності та конкурентоспроможності суб’єктів ринкових відносин із використанням якісних показників рівня їх соціального розвитку та якості життя населення;

методичні підходи до розрахунку доходів місцевих бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету. Це надає можливість більш повного урахування особливостей розвитку адміністративно-територіальних одиниць та їх фінансового внеску у державний бюджет;

теоретичні положення доцільності та необхідності переходу від соціального захисту населення до соціальної відповідальності суб’єктів ринкових відносин між собою та відносно населення, його працездатної частини, працездатних індивідів.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення соціально-економічних механізмів забезпечення конкурентоспроможності і виробництва використано Міністерством економіки України (довідка № 77-37/231 від 21.11.2008 р.), Міністерством фінансів України (довідка № 31-21050-01-15/23571 від 12.11.2008 р.), Запорізькою обласною державною адміністрацією (довідка № 08-27/2660 від 29.09.2008 р.), Дніпровським регіональним центром інноваційного розвитку (довідка № 08-151 від 27.11.2008 р.), Закритим акціонерним товариством з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” (довідка № 1008/ЗППа від 29.09.2008 р.). Результати досліджень також використано в навчальному процесі ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України (довідка № 01/20-2171 від 17.12.2008 р.) та Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій при викладанні дисциплін “Стратегія управління”, “Управління конкурентоспроможністю”, “Фінансовий аналіз” (довідка №246/08 від 29.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Автору належать наукові ідеї роботи, теоретичні розробки та узагальнення, рекомендації, практичне впровадження результатів наукових досліджень. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні результати роботи доповідались і були схвалені на багатьох наукових та науково-практичних конференціях, симпозіумах та семінарах. Основні з них: міжнародні науково-практичні конференції: “Проблемы экономики и совершенствования подготовки экономических кадров в условиях перехода к рынку” (м. Запоріжжя, 1995 р.); “Проблеми реформування економіки України в умовах транзиції” (м. Харків, 1998 р.); “Проблемы современной экономики и инстуциональная экономика” (м. Донецьк, 2007 р.); “Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий” (м. Донецьк, 2006 р.); “Город, регион, государство: экономико-правовые проблемы градоведения” (м. Донецьк, 2007 р.); “Проблеми соціально-економічного розвитку промисловості в сучасних умовах” (м. Донецьк-Краматорськ, 2008 р.); всеукраїнські науково-практичні конференції: “Фінансово-економічні та інституціональні проблеми розвитку промислових підприємств” (м. Краматорськ, 2007 р.); “Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту” (м. Львів, 2007 р.); “Конкурентоспроможність: проблеми науки та практики” (м. Харків, 2007 р.; 2008 р.); “Фінансові ринки та інститути” (м. Харків, 2007 р.); міжнародні та всеукраїнські семінари й симпозіуми: “Современные аспекты финансового планирования на предприятии” (м. Севастополь, 2007 р.); “Проблеми конкурентоспроможності економіки в умовах євроінтеграції: регіональні аспекти” (м. Запоріжжя, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 32 наукові праці, із них 2 монографії (одна індивідуальна), 21 стаття у фахових наукових виданнях, 6 матеріалів та тез науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій – 37,93 д.а., з них особисто автору належить 34,51 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (413 найменувань). Загальний обсяг дисертації – 399 сторінок, робота містить 42 таблиці, 41 рисунок.