МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ТА РЕГУЛЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ГІРСЬКИХ РЕГІОНІВ (АЛЬПІЙСЬКА І КАРПАТСЬКА КОНВЕНЦІЇ)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Гірські регіони є унікальним природним середовищем, важливим резерватом біорізноманіття та рідкісних видів, мають значну господарську, соціальну та культурну цінність. Водночас екосистеми гірських регіонів характеризуються надзвичайною уразливістю та чутливістю до змін і потребують особливого захисту. Це зумовило проголошення гір усього світу предметом спільної уваги міжнародного співтовариства та спричинило розвиток міжнародно-правового співробітництва у сфері охорони та розвитку гірських регіонів.

Альпи та Карпати – найбільші гірські системи Європи, враховуючи їхню важливість та транскордонне розташування, стали об’єктами міжнародних правовідносин держав у кінці XX – на початку XXI ст. з укладенням Альпійської та Карпатської конвенцій. Ці конвенції є першими міжнародними договорами, які присвячені питанням охорони і розвитку конкретного гірського регіону.

Дослідження міжнародно-правової охорони та регулювання сталого розвитку Альпійського та Карпатського гірських регіонів є актуальним у зв’язку із необхідністю подальшого створення міжнародно-правових норм у цій сфері та засобів їхньої реалізації. Це зумовлено передусім тим, що системи міжнародно-правових норм у межах Альпійської і особливо Карпатської конвенцій у теперішній час перебувають на етапі становлення. Також розгляд цієї теми дає змогу використати позитивний та врахувати негативний досвід альпійського співробітництва у Карпатському регіоні, а також сприятиме розвитку національного законодавства України у відповідних сферах та його наближенню до міжнародних і європейських стандартів.

Дослідження питань, пов’язаних із міжнародно-правовою охороною та регулюванням розвитку гірських регіонів, зважаючи на період створення міжнародно-правових норм у цій галузі, перебуває на початковій стадії. У вітчизняній науці теоретичним підґрунтям таких досліджень є роботи вчених у галузі міжнародного права: М. В. Буроменського, В. Г. Буткевича, А. С. Гавердовсього, В. Н. Денисова, А. І. Дмитрієва, Г. В. Ігнатенка, І. І. Лукашука, Ю. М. Колосова, В. І. Муравйова, О. І. Тіунова, С. В. Черніченка; у галузі міжнародного права навколишнього середовища та екологічного права України: В. І. Андрейцева, А. П. Гетьмана, О. С. Колбасова, В. В. Костицького, С. М. Кравченко, М. В. Краснової, Н. Р. Малишевої, А. С. Тимошенка, В. А. Чічваріна, Ю. С. Шемшученка.

Конкретно питаннями правової охорони гір в Україні займалися О. В. Білобран, Х. М. Марич, П. В. Мельник. У працях зарубіжних учених питання міжнародно-правової охорони та регулювання розвитку гірських регіонів досліджено краще, особливо у країнах-учасницях Альпійської конвенції. Різні аспекти цієї теми розглядали у своїх роботах П. Ангеліні, В. Бурген, А. Вільньов, М. Гайгер, Е. Галле, А. Готц, Т. Ендерлін, А. Кастелайн, В. Лама, О. Лінч, М. Мейер, М. Мекоур, С. Непал, Л. Пінеші, М. Прайс, Н. Робінсон, Н. Саттар, Д. Сігріст, Т. Тревз, А. Фоделла, І. Ханнам, Д. Шелтон.