СТАТИСТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО МОНІТОРИНГУ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Прагнення України до інтеграції в розвинені світові соціальні системи вимагає визначення сучасного соціального стану країни та її населення, оцінювання людського розвитку, вимірювання рівня та якості життя населення, визначення рівня соціальних ризиків та небезпек для особи та суспільства, відстеження соціальної захищеності населення, дотримання соціально-трудових прав, оцінки соціального самопочуття та можливостей самореалізації людини. Наявність такої інформації, її збирання на постійній основі в поєднанні з відповідною управлінською діяльністю з формування соціальних стратегій розвитку та їх реалізації дозволили б ефективно та прискорено забезпечити досягнення визначених соціальних цілей.

Найбільш надійним з позиції вирішення поставлених завдань і, відповідно, отримання вихідних даних на різних рівнях соціального управління є моніторинг, побудований за даними державних статистичних спостережень та вибіркових обстежень, що здійснюються органами державної статистики. Соціальний моніторинг необхідно розглядати як один з важливих інструментів розробки обґрунтованої державної соціальної політики.

У сучасній економічній науці та практиці вивчаються й застосовуються окремі елементи моніторингу. Разом з тим з погляду системного підходу потрібно враховувати вимоги до формування інформаційних потоків, визначення характеру, частоти надходження, обсягів та змісту інформації, що необхідна для підготовки та прийняття обґрунтованих рішень.

Дослідження систем моніторингу як важливої складової управління соціально-економічними процесами є порівняно новим напрямом економічної науки. Можна послатися на роботи українських вчених Д. Айстраханова, Ю. Валькмана,                В. Галіцина, В. Головка, В. Карпова, Є. Лебедєва, М. Микитенка, А. Оленка,            Л. Попової, М. Пугачової, В. Степашка, в яких вирішуються концептуально-теоретичні питання розробки систем моніторингу, в тому числі статистичного, у різних предметних галузях.

Сучасні теоретичні та прикладні проблеми формування моніторингу в контексті інформаційного забезпечення соціальної політики стали об’єктом дослідження широкого кола українських науковців і фахівців: О. Амоші,                  Н. Власенко, О. Власюка, С. Герасименка, А. Головача, О. Грішнової, А. Єріної,       І. Калачової, А. Колота, Е. Лібанової, О. Макарової, В. Мандибури, І. Манцурова,   О. Новікової, М. Огай, О. Осауленка, Н. Парфенцевої, С. Пирожкова, Ю. Саєнка,    В. Саріогло, М. Солдатенка, В. Шишкіна та ін.

Організація соціального моніторингу має визначену мету, алгоритм функціонування, принципи побудови, критерії оцінки, методи і джерела збирання інформації. Тому слід вважати доцільною розробку методологічних підходів до формування соціального моніторингу в контексті створення адекватного інформаційного забезпечення державних соціальних програм.

Наукова актуальність зазначеної проблеми та недостатність її фундаментальних розробок зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її логіку, мету, структуру та основні завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Науково-технічного комплексу статистичних досліджень Держкомстату України як складову частину теми “Розробка методологічних положень статистики соціально-економічного розвитку України” (номер державної реєстрації 0107U003247). У межах наукової програми особисто автором здійснено статистичне оцінювання стану та тенденцій соціально-економічної захищеності працюючого населення України, зокрема за допомогою запропонованого інтегрального показника.

Наукові здобутки, що містяться в дисертації, знайшли відображення також у науково-практичних розробках в межах реалізації заходів Стратегії розвитку державної статистики на період до 2008 року за напрямом “Удосконалення процедур збирання, обробки та поширення статистичної інформації”. Внесок автора полягає в обґрунтуванні організаційно-методичних підходів до здійснення соціального моніторингу, зокрема з використанням соціологічних даних.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методологічних положень щодо формування соціального моніторингу в контексті вимог до інформаційного забезпечення управління соціальними процесами. Досягнення мети цього наукового дослідження зумовило необхідність вирішення таких завдань:

·         визначити особливості соціальних процесів як об’єкту статистичного дослідження;

·         розробити організаційно-методичні положення формування соціального моніторингу;

·         оцінити сучасне інформаційно-аналітичне забезпечення соціального моніторингу;

·         обґрунтувати доцільність використання соціологічних даних у соціальному моніторингу;

·         узагальнити концептуальні та методологічні засади статистичного оцінювання соціально-економічної захищеності населення;

·         здійснити статистичне оцінювання стану та тенденцій соціально-економічної захищеності працюючого населення України;

·         обґрунтувати методичні підходи до побудови інтегрального показника соціально-економічної захищеності працюючих та здійснити відповідні розрахунки.

Об’єктом дослідження обрано масові соціальні явища і процеси, що відбуваються в Україні.

Предметом дослідження є статистичні аспекти формування соціального моніторингу як інструменту підтримки управлінських рішень у соціальній сфері.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи, як діалектична логіка, аналіз та синтез, методи порівняння, узагальнення та наукової абстракції, а також застосовано статистичні методи: середніх величин, індексний, вибірковий, табличний та графічний. Дисертаційну роботу виконано з використанням сучасного програмного забезпечення SPSS.

Інформаційною базою дослідження є дані соціально-демографічних обстежень, що здійснювалися Держкомстатом України, офіційні статистичні публікації, методологічні матеріали Держкомстату, рекомендації міжнародних статистичних організацій, дослідження вітчизняних вчених та спеціалістів.