ДЕРЖАВНИЙ ЛАД УКРАЇНИ: ПОНЯТТЯ, СИСТЕМА, ГАРАНТІЇ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, аналізуються сучасний стан її наукової розробленості, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; формулюються мета і завдання, об'єкт та предмет дослідження; характеризується методологічна основа; визначаються наукова новизна одержаних результатів, їх теоретичне і практичне значення; наводяться відомості про апробацію та публікацію основних положень дослідження, його структуру та обсяг.

Перший розділ дисертації "Загальнотеоретична характеристика державного ладу України" складається з трьох підрозділів, в яких розкриваються поняття та особливості державного ладу, запропонована періодизація основних етапів становлення та розвитку сучасного державного ладу України, надається визначення поняття принципів державного ладу, аналізуються основи теорії принципів державного ладу України.

У підрозділі 1.1. "Поняття державного ладу як загальнотеоретичної категорії" проведено комплексну теоретичну розробку питань, присвячених визначенню поняття, сутності та особливостей сучасного державного ладу, його співвідношенню з іншими взаємопов'язаними категоріями, їх взаємовпливу, що пов'язано з виокремленням світоглядної структури знань та необхідністю формування основ теоретико-правової моделі державного ладу. Закономірності розвитку державного ладу та його взаємодія з іншими явищами зумовили необхідність пошуку і застосування в процесі дослідження багатоаспектного й багатомірного підходів, синергетичного, міждисциплінарного розгляду його різних сторін за допомогою сукупності різноманітних методів та дефініцій, які виробляються різними науками. Такий комплексний підхід є ефективним при дослідженні державного ладу.

Державний лад розглядається як багатоаспектне і багатопланове комплексне утворення. Державний лад в найбільш загальних рисах є організацією й діяльністю держави, що передбачені законодавством України. Він інтерпретується також як певний порядок організації і діяльності держави.

З метою формулювання визначення поняття державного ладу проаналізовано основні наукові підходи щодо співвідношення змісту категорії "державний лад" з іншими суміжними категоріями. Такими підходами визначені наступні: державний лад тотожний конституційному ладу; державний лад є частиною конституційного ладу; державний лад є елементом державності; державний лад і суспільний лад - взаємопов'язані категорії "державний лад" з іншими суміжними категоріями. Такими підходами визначені наступні: державний лад тотожний конституційному ладу; державний лад є частиною конституційного ладу; державний лад є елементом державності; державний лад і суспільний лад - взаємопов'язані категорії; державний лад ототожнюється із політичною системою суспільства; управлінський процес є складовою суспільного і державного ладу; державний лад детермінується політичною і правовою свідомістю; державний лад є органічною єдністю типу та форми держави; державний лад - явище, тотожне формі держави; державний режим як підсистема державного ладу; державний устрій як елемент державного ладу тощо. Виділення різних підходів та їх різноманітність пов'язана з істотними змінами, що відбулися і відбуваються в Україні, а також із збагаченням юридичної думки щодо форми, сутності і змісту державного ладу. Наведені підходи визначили пріоритетні напрями наукового опрацювання цієї проблематики.

Державний лад України - це нормативно впорядкована (унормована) система суспільних відносин з організації і діяльності держави та її основних інституцій, детермінованих синтезом історичних умов, закономірностей, традицій, новацій і тенденцій сучасного демократичного розвитку.

Аналіз наукових визначень понять, якими оперують вчені дозволив подолати певну термінологічну неточність та понятійно-логічну невизначеність щодо співвідношення ряду понять та категорій. В роботі розкрито співвідношення цих понять з метою розробки загальної концепції організації й удосконалення державного ладу України, а також для застосування їх у практиці українського державотворення. Ці категорії досліджено як ідею, концепцію, процес і як реальність. Термінологічна чіткість та зрозумілість має стати фундаментом для подальших плідних наукових розробок.

У підрозділі 1.2. "Основні етапи становлення та розвитку сучасного державного ладу України" обґрунтовано, що процес становлення державного ладу в Україні на демократичних засадах безпосередньо пов'язаний із втіленням у практику цінностей конституціоналізму, врахуванням у державотворчому процесі вітчизняного і зарубіжного досвіду конституційно-правового регулювання суспільних відносин. Конституція створила правові передумови для новелізації державного ладу України в напрямку його демократизації, гуманізації, орієнтації на забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Наша держава та суспільство перебувають на перехідному етапі розвитку, тому іноді досить складно опановувати деякі конституційні новели, яких раніше не було у практиці українського конституціоналізму. Без урахування історичних здобутків дослідження проблем державного ладу є неповним, незавершеним. Відповідно, становлення державного ладу України має не тільки науково-дослідницьке значення, але й прикладне.

Державний лад України як і будь-який багатоаспектний складний феномен підпорядковується загальній закономірності, згідно з якою в його змісті так чи інакше акумулюється попередній досвід державо- і правотворення. Тому дослідження проведено в тому числі і на основі принципу історизму, який передбачає розгляд державного ладу у зв'язку з іншими явищами з метою визначення його місця в системі інших інститутів та суспільних відносин. Процес еволюції державного ладу позбавлений запрограмованої визначеності, йому властивий альтернативний характер і наявність варіантів подальшого демократичного розвитку. Метою реформування має стати забезпечення дієвості практичної реалізації норм Основного Закону у процесі регулювання суспільних відносин з врахуванням їх динаміки, рухливості без знищення демократичного духу як змісту Конституції України, так і основ існуючого державного ладу, а також подолання кризового стану. На сьогодні в Україні склалися як об'єктивні, так і суб'єктивні передумови для переходу до якісно нового етапу державотворення, головним змістом якого має стати реформування державного ладу на основі поглиблення демократичних засад розвитку суспільства. Історичне осмислення досліджуваного явища дозволило виділити періодизацію його становлення і розвитку, яка складається з п'яти основних етапів. Отже, пізнавати, а тим більше змінювати існуючий державний лад неможливо без знання його історичних закономірностей виникнення і трансформації.

У підрозділі 1.3. "Теорія принципів державного ладу України" досліджується проблема наукового розуміння змісту та сутності принципів державного ладу, яка концентрує політико-правові аспекти теорії держави і права, науки конституційного права, інших галузевих юридичних і неюридичних наук. Вони розглянуті в контексті формування на сучасному етапі демократичної, соціальної, правової держави в Україні. Принципи державного ладу є неодноманітним явищем, тому до його дослідження можна і необхідно підходити з різних сторін. У визначення поняття принципів державного ладу, їх ознак, переліку, логічної послідовності та змісту внесено певну узгодженість тією мірою, яка можлива в юридичній науці, тому що гармонізація наукової термінології є важливою передумовою розвитку політичних і юридичних відносин.

Визначення поняття принципів державного ладу як фундаментальної основи пізнання його сутності і змісту з метою подальшого реформування і вдосконалення виведено з об'єктивно існуючих державних відносин, що обумовлені як потребою забезпечення публічних інтересів, загального блага соціуму, передусім, збереження його цілісності, так і суб'єктивними цілями організації й функціонування держави. Принципами державного ладу є фундаментальні, відправні ідеї, які виражають найважливіші закономірності розвитку державного ладу, мають політико-правовий, програмний, імперативний характер, юридичне верховенство щодо інших нормативних положень і відповідають об'єктивній необхідності розбудови демократичної держави. Принципи відносно самостійні, спрямовані в майбутнє, є орієнтирами, перспективами розвитку держави. У принципах знаходить свій вияв сутність державного ладу.

В дисертації проаналізовано способи матеріалізації, ознаки, зміст, роль і місце принципів сучасного державного ладу України, які є надзвичайно істотними в діяльності держави. Адже саме принципи консолідують правотворчість, правозастосування і правосуддя, слугують зміцненню законності і правопорядку, гарантують реалізацію інтересів та прав громадян. Систему основних принципів державного ладу України складають: принцип суверенності і незалежності держави; принцип демократизму держави; принцип соціальної держави; принцип правової держави; принцип унітарності Української держави; принцип республіканської форми правління. Принципи державного ладу забезпечують організацію і діяльність держави, її органів, а також є основою вдосконалення і оцінки рівня й ефективності реалізації завдань та функцій держави, оскільки саме на основі принципів оцінюють рівень й ефективність реалізації завдань та функцій держави.

Другий розділ "Функціональна характеристика Української держави" складається з трьох підрозділів, в яких висвітлюються основні засади теорії функцій держави, розкриваються поняття, ознаки функцій держави, надається їх класифікація, досліджується теоретико-правовий зміст об'єктних функцій Української держави, аналізуються форми і методи реалізації функцій держави.

У підрозділі 2.1. "Функції держави на сучасному етапі державотворення" обґрунтовується положення, що характер державного ладу завжди відображається у функціях держави, оскільки саме основні напрями діяльності держави опосередковують собою її суть, тип, природу і призначення. Теорія функцій держави на сучасному етапі державотворення потребує вдосконалення, що обумовлено не тільки перехіднім станом державності, але і виникненням нових напрямів розвитку держави, нових цілей і завдань.

Теорія функцій розкрита у оновленому вигляді. Це зумовлюється тим, що останнім часом, після кардинальних змін у державному механізмі, формується основний вектор руху держави, здійснюються її реальні кроки до позбавлення від рудиментів минулого, знову актуалізується проблема правової природи функцій держави і виникає необхідність ґрунтовного їх вивчення з урахуванням здобутків юридичної науки радянського періоду.

Функції держави є обов'язковою передумовою дослідження інших її зовнішніх проявів (механізму, форм, методів діяльності держави). У плані визначення змісту, форм, методів реалізації та тенденцій подальшого розвитку функцій Української держави виправданим є використання досліджень різних галузей наукових знань, що зумовлюється інтегративним характером функцій держави, який проявляється в різноманітних сферах. Функції держави розглянуто через виокремлення двох основних підходів до розуміння їх дефініції. По-перше, функція держави визначається головним чином через її соціальне призначення, що полягає в розв'язанні певних завдань і досягненні цілей. По-друге, поняття функції держави пов'язується або прямо ототожнюється з поняттям її діяльності. Дослідження недоліків і переваг зазначених наукових підходів дозволили уточнити визначення поняття "функції держави", розкрити їх структуру, конкретизувати систему основних ознак та з'ясувати співвідношення з такими поняттями, як "діяльність держави", "функції органів держави", "соціальне призначення держави" та ін. Їх аналіз показав, що вони не є тотожними, але, разом із тим, тісно пов'язані одне з одним. Функціями держави є об'єктивно необхідні, взаємопов'язані напрями та види її діяльності, спрямовані на реалізацію завдань, досягнення відповідної мети в конкретних формах за допомогою спеціальних методів, які виражають сутність, соціальне призначення держави, роль та місце її в суспільстві на конкретному етапі розвитку. У структурі функцій держави виділено два види елементів: елементи, що виражають розвиток, рух, динамічну сторону функції (фактична діяльність держави); елементи, що виражають стійку, статичну сторону (об'єктна спрямованість функції, соціальне призначення держави).