СТАТИСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ПОКАЗНИКІВ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зростання обсягу національного багатства країни потребує формування інвестиційно-інноваційних ринкових відносин шляхом запровадження у виробничій сфері здобутків науково-технічного комплексу, ефективного використання ресурсного потенціалу регіонів, розвитку зовнішньоекономічної діяльності, зокрема залучення іноземних інвестицій.

Вирішення цих завдань вимагає від керівництва державою створення програми реформ економічної системи, наслідком реалізації якої має стати зростання обсягів валового внутрішнього продукту та валового регіонального продукту як основних показників соціально-економічного розвитку країни та її регіонів. Це у свою чергу передбачає зростання ролі статистичного забезпечення програм національного та внутрішнього регіонального розвитку, що зумовлює необхідність розроблення методології статистичного вивчення взаємозв’язку показників, які характеризують соціально-економічний розвиток держави та її регіонів, з метою обґрунтування і прийняття відповідних організаційних та управлінських рішень.

Проблемам методології статистичного оцінювання соціально-економічного розвитку присвячені наукові праці вітчизняних учених: В. Андрієнка, В. Андрійчука, О. Білоруса, І. Бураковського, О. Васєчко, А. Гальчинського, В. Гейця, С. Герасименка, О. Гладуна, А. Головача, М. Долішнього, В. Єлейка, А. Єріної, В. Захожая, Г. Ковалевського, В. Колеснік, О. Кулинича, Д. Лук’яненка, І. Лукінова, І. Манцурова, В. Михайлова, Р. Моторина, В. Новицького, О. Осауленка, Н. Парфенцевої, Ю. Пахомова, А. Поручника, М. Пугачової, А. Ревенка, А. Філіпенка, Ю. Цал-Цалка, В. Швеця, О. Янкового та ін., а також зарубіжних учених: І. Беляєвського, Е. Герде, А. Донди, К. Доугерті, А. Еренберга, І. Єлісєєвої, О. Кюна, Н. Ряузова, Д. Сакса, М. Собчика, В. Сімчери, С. Фішера, Р. Штрука. Проте у дослідженнях вітчизняних й зарубіжних учених не знайшли достатньо повного висвітлення проблеми, пов’язані з розробленням методологічних засад статистичного оцінювання чинників і результативних показників соціально-економічного розвитку держави, аналізу, моделювання та прогнозування їх залежностей. Особливе значення має розроблення методології комплексного статистичного оцінювання досягнутих результатів розвитку регіональної економіки.

Зважаючи на те, що регіони країни та райони в регіонах (областях) являють собою нечисленну статистичну сукупність, необхідно обрати такі статистичні методи аналізу, що адекватно відображають взаємозв’язки між чинниками та результативними показниками і дозволяють здійснювати їх прогнозування, моделювання та комплексне оцінювання з метою підвищення ефективності управлінських рішень у сфері соціально-економічного розвитку України.

Необхідність створення цілісної науково обґрунтованої концепції статистичного аналізу соціально-економічного розвитку визначила вибір теми дисертації, її цілі та завдання, об’єкт, методи, інформаційну базу і напрями використання результатів дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена в рамках виконання тем науково-дослідних робіт “Розробка методологічних засад статистичного дослідження соціально-економічного розвитку регіонів України” (номер держ. реєстрації 0104U007182) кафедри статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту, “Правові та управлінські засади розбудови Української держави та забезпечення прав громадян” (номер держ. реєстрації 0104U004239), “Проблеми трансформації регіональної економіки та механізми стимулювання сталого соціально-економічного розвитку” (номер держ. реєстрації 0104U010899) та “Управлінські та правові засади забезпечення сталого розвитку України як європейської держави” (номер держ. реєстрації 0108U008927) кафедри математики, статистики та інформаційних технологій Хмельницького університету управління та права.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретичному узагальненні та обґрунтуванні методологічних, організаційних і методичних засад комплексного статистичного аналізу соціально-економічного розвитку, прогнозуванні та моделюванні пов’язаних з ним економічних явищ для створення інформаційної бази розроблення управлінських рішень.

Для досягнення цієї мети в роботі сформульовано та вирішено завдання науково-теоретичного, методологічного та практичного характеру:

­      узагальнити теоретичну базу щодо вибору регіону як одиниці статистичного вивчення взаємозв’язку показників розвитку національної економіки та внутрішньої регіональної політики в умовах глобалізації світового господарства;

­      обґрунтувати можливості застосування статистичних методів аналізу взаємозв’язків чинників та результативних показників соціально-економічного розвитку, їх прогнозування та моделювання на основі як нечисленної, так і численної сукупності даних;

­      удосконалити теорію методу статистичних рівнянь залежностей для характеристики взаємозв’язку показників соціально-економічного розвитку, а також теорію методу комплексних статистичних коефіцієнтів для здійснення рейтингового оцінювання;

­      установити теоретичні і практичні аспекти побудови системи чинників та результативних показників соціально-економічного розвитку держави та її регіонів;

­      дослідити індексним методом вплив екстенсивних (кількості вироблених товарів й наданих послуг, чисельності зайнятих економічною діяльністю) та інтенсивних (дефлятора ВВП та індексів цін, продуктивності праці) чинників на обсяг валового внутрішнього продукту України загалом і за видами економічної діяльності, а також вплив інфляції на доходи населення на державному й регіональному рівнях. Обґрунтувати можливість застосування індексного методу для оцінювання прогнозованих значень показників у майбутньому;

­      розробити методологічні положення щодо застосування методу статистичних рівнянь залежностей для вивчення функціональних взаємозв’язків показників соціально-економічного розвитку, зокрема впливу часток у структурі економічних явищ і процесів на результативну ознаку та побудови функціональних теоретичних моделей розвитку економіки;

­      обґрунтувати методологічні засади вивчення взаємозв’язку відносних показників інтенсивності регіонального розвитку та впливу основних макроекономічних показників на формування обсягу валового внутрішнього продукту в динаміці й передбачення їх поведінки в майбутньому;

­      розробити методологічні положення щодо комплексного оцінювання соціально-економічного розвитку країни та її регіонів;

­      удосконалити методологічні засади комплексного оцінювання результатів діяльності місцевих органів виконавчої влади за даними про виконання завдань, планів (нормативів).

Об’єктом дослідження є явища і процеси, що формують соціально-економічний розвиток країни, та їх взаємовплив.

Предметом дослідження є теорія та методологія статистичного аналізу взаємозв’язку чинників та результативних показників соціально-економічного розвитку країни та її регіонів.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, положення праць вітчизняних і зарубіжних дослідників стосовно методів аналізу взаємозв’язку показників соціального та економічного розвитку держави та її регіонів. Інструментарієм при вирішенні поставлених завдань є економіко-статистичні методи: табличний, графічний, групувань, кореляційно-регресійний, статистичних рівнянь залежностей, індексний, комплексних статистичних коефіцієнтів. Застосування методів узагальнення і систематизації, аналізу і синтезу дозволило розробити методологічні засади підготовки управлінських рішень за результатами статистичного аналізу. Зокрема, для розроблення статистичного забезпечення аналізу функціональних залежностей, а також обґрунтування методології дослідження кореляційних взаємозв’язків показників соціально-економічного розвитку, їх прогнозування й моделювання застосовано метод індексного аналізу, кореляційно-регресійний та метод статистичних рівнянь залежностей. На основі методу комплексних статистичних коефіцієнтів здійснено комплексне територіальне оцінювання результатів соціально-економічного розвитку.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є дані Державної служби статистики України, законодавчі та нормативні документи, що регламентують соціально-економічний розвиток, і результати проведених автором наукових досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розв’язанні важливої наукової проблеми в галузі державної статистики – розробленні концептуально-методологічних засад статистичного аналізу взаємозв’язку показників соціально-економічного розвитку, що дозволило одержати теоретичні і практичні результати, які мають наукову новизну та характеризують особистий внесок автора.

В дисертації вперше:

­      обґрунтовано необхідність використання методу статистичних рівнянь залежностей для аналізу взаємозв’язку основних макроекономічних чинників і результативних показників соціально-економічного розвитку, який дозволяє кількісно оцінити їх взаємовплив в умовах нечисленної та численної сукупності;

­      розроблено методологічні засади проведення аналітичних розрахунків за даними варіаційних та динамічних рядів, що дозволило встановити для окремого чинника та результативного показника параметри їх рівня та зміни як для прямих, так і обернених задач;

­      розроблено методологічні основи побудови функціональних теоретичних моделей економічних явищ, що дозволяє підвищити рівень обґрунтування програм соціально-економічного розвитку;

­      обґрунтовано методологічні засади статистичного моделювання чинників розвитку економіки в майбутньому, що дозволяє охарактеризувати ступінь інтенсивності використання чинникових ознак у формуванні результативних показників (валового регіонального продукту на регіональному рівні та валового внутрішнього продукту – на загальнодержавному) як у статиці, так і на основі вихідних даних рядів динаміки;

­      обґрунтовано необхідність використання методу комплексних статистичних коефіцієнтів на основі розрахунку підсумкового комплексного коефіцієнту для територіального оцінювання результатів соціально-економічного розвитку;

­      розроблено методологічні основи комплексного оцінювання результатів соціально-економічного розвитку регіонів у цілому та, зокрема, оцінки досягнутого рівня відносних показників інтенсивності регіонального розвитку на основі запропонованих формул розрахунку відхилень від середніх значень показників за сукупністю регіонів, що дозволяє визначити достовірну характеристику рейтингу окремого регіону.

Удосконалено:

­      теорію методу статистичних рівнянь залежностей в аспекті використання для розрахунку відхилень від одиниці коефіцієнтів порівняння чинникових і результативних ознак, критеріїв вибору найкращого рівняння залежностей та проведення на їх основі нормативних розрахунків, а також методу комплексних статистичних коефіцієнтів в аспекті визначення рейтингу об’єктів оцінювання на основі порівняння значень показників з середнім рівнем сукупності;

­      методологічні основи вивчення впливу часток у структурі економічних явищ та процесів на результативну ознаку, що розширює можливості статистичного аналізу функціональних залежностей;

­      методологічні засади оцінювання соціально-економічних результатів діяльності місцевих органів виконавчої влади за даними про виконання завдань, планів (нормативів), що дозволяє виробити шляхи підвищення рівня планування й управління.

Дістали подальшого розвитку:

­      теоретичні узагальнення щодо закономірностей формування державної регіональної політики України, що дозволило визначити регіон одиницею статистичного вивчення взаємозв’язку показників соціально-економічного розвитку в умовах глобалізації;

­      система статистичних показників соціально-економічного розвитку регіонів як інформаційна база для здійснення комплексного статистичного аналізу напрямів та інтенсивності регіонального розвитку в Україні з метою виявлення резервів підвищення ефективності національної економіки та обґрунтування управлінських рішень;

­      методологічні засади індексного аналізу взаємозв’язку динаміки обсягу валового внутрішнього продукту і вироблених в країні товарів й наданих послуг від чисельності економічно активного населення, продуктивності праці, рівня цін (дефлятора ВВП та індексів цін), а також впливу інфляції на доходи населення, з метою прогнозування соціально-економічного розвитку на перспективу;

­      методологічні основи рейтингування країн у міждержавних зіставленнях для потреб прийняття управлінських рішень в сфері регулювання та координації макроекономічних процесів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що здійснені в ньому узагальнення, висновки і пропозиції можуть бути використані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Державною службою статистики України при обґрунтуванні напрямів і завдань соціально-економічного розвитку як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях.

Науково-практичні результати дисертації стосовно визначення рейтингу регіонів за результатами їх соціально-економічного розвитку використовуються під час підготовки щоквартальних матеріалів Кабінету Міністрів України щодо комплексного оцінювання Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, яке здійснюється Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2007 року № 833 “Про запровадження комплексної оцінки соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя” із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2008 року № 683 (лист №2804-25/391 від 11.11.2009 р.).

Наукові результати дисертації використовуються Головним управлінням економіки Хмельницької обласної державної адміністрації при підготовці аналітичних записок з питань соціально-економічного розвитку Хмельницької області (акт впровадження № 01-02/2024 від 12 жовтня 2009 р.).

Результати роботи використовуються в практичній діяльності Постійної комісії Полтавської обласної ради з питань бюджету, підприємництва та управління майном з метою підвищення ефективності формування та реалізації в області регіональних та комплексних програм, зокрема застосування методу комплексних статистичних коефіцієнтів для територіального оцінювання результатів соціально-економічного розвитку Полтавської області і комплексного оцінювання результатів діяльності органів місцевого самоврядування за даними про виконання завдань, планів (нормативів), що дозволяє виробити шляхи підвищення рівня планування й управління (довідка № 01-29/855 від 24 листопада 2009 р.).

У практичній діяльності Головного управління статистики в Хмельницькій області положення дисертації застосовуються для статистичного вивчення залежностей показників розвитку соціально-економічних явищ і процесів, їх прогнозування й моделювання та оцінювання впливу чинників на формування обсягу валового регіонального продукту і вивчення впливу інфляції на доходи населення (довідка № 02-01-15/361 від 08 жовтня 2009 р.).

Результати дослідження стосовно удосконалення методології застосування методів статистичних рівнянь залежностей, комплексних статистичних коефіцієнтів та методу індексного аналізу використані при підготовці рекомендацій і пропозицій Головним управлінням статистики у Полтавській області, а саме: методологічні основи комплексного оцінювання результатів соціально-економічного розвитку регіону, а також методу статистичних рівнянь залежностей для аналізу взаємозв’язку основних макроекономічних показників (довідка № 09/1-60 від 10 листопада 2009 р.).

Теоретичні та методологічні положення і розробки дисертації, які ґрунтуються на використанні методів індексного аналізу, статистичних рівнянь залежностей та комплексних статистичних коефіцієнтів, впроваджені у навчальний процес Національної академії статистики, обліку та аудиту при викладанні дисциплін “Економічна статистика”, “Методологія регіональних статистичних досліджень”, “Статистика соціально-економічного розвитку регіонів” при підготовці бакалаврів, спеціалістів та магістрів за спеціальністю “Прикладна статистика” (довідка № 489 від 10 червня 2008 р.), також у навчальний процес та наукову діяльність Хмельницького університету управління та права (акт впровадження № 380 від 13 травня 2009 р.), Хмельницького національного університету (довідка № 55/446 від 05 травня 2009 р.), Хмельницького економічного університету (довідка № 214 від 15 червня 2009 р.) і Шосткинського інституту Сумського державного університету (акт впровадження № 154 від 30 червня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки, пропозиції, що виносяться автором на захист, одержані ним самостійно. У дисертації не використовувались ідеї та розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, а також не використано матеріали та висновки кандидатської дисертації здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертації доповідались на міжнародних і національних науково-практичних конференціях. Зокрема, на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Статистична оцінка макро- і мікроекономічних чинників господарської діяльності” (Хмельницький університет управління та права, м. Хмельницький, 2004 р.); ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VIІ Міжнародних науково-практичних конференціях з нагоди Дня працівників статистики “Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи” (Держкомстат України, Державна академія статистики, обліку та аудиту, м. Київ, 2004 р., 2005 р., 2006 р., 2007 р., 2008 р., 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Статистична оцінка макро- і мікроекономічних чинників господарської діяльності” (Хмельницький університет управління та права, м. Хмельницький, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Комплексна статистична оцінка управлінської та господарської діяльності” (Хмельницький університет управління та права, м. Хмельницький, 2006 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період” (Хмельницький економічний університет, м. Хмельницький, 2006 р.); Міжнародному форумі молодих учених “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка, м. Харків, 2007 р., 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Статистична оцінка соціально-економічного розвитку” (Хмельницький університет управління та права, м. Хмельницький, 2007 р., 2008 р., 2009 р., 2010 р.); Міжнародній інтернет-конференції “Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми” (Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації” (Хмельницький економічний університет, м. Хмельницький, 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми становлення і розвитку конституційної держави в Україні” (Хмельницький університет управління та права, м. Хмельницький, 2008 р.).

Публікації. Основні результати проведеного наукового дослідження висвітлені в опублікованих автором 58 (у тому числі 13 у співавторстві) наукових працях обсягом 105,26 друк. арк. Загальний обсяг публікацій, які належать особисто автору, становить 67,55 друк. арк., у тому числі: 2 одноосібні монографії обсягом 16,38 та 16,7 друк. арк.; 12,88 друк. арк. – 33 статті у наукових фахових виданнях; 21,59 друк. арк. – 23 публікацій в інших виданнях, серед яких у трьох підручниках “Теорія статистики”, у яких особисто автору належить 4 друк. арк., 4,3 та 4,5 друк. арк., затверджених Міністерством освіти і науки України для вищих навчальних закладів; 8,04 друк. арк. – 19 видано як тези і матеріали конференцій та 0,75 друк. арк. – в інших публікаціях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків, списку використаних літературних джерел, що розміщені на 505 сторінках друкованого тексту. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 370 сторінок і містить 103 таблиці, 54 рисунки та, крім того, 27 додатків на 75 сторінках. Список використаних джерел включає 370 найменувань і викладений на 39 сторінках.