МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОРІВНЯННОСТІ ІНФОРМАЦІЇ В УМОВАХ УПРОВАДЖЕННЯ ОНОВЛЕНИХ ВЕРСІЙ СТАТИСТИЧНИХ КЛАСИФІКАЦІЙ :

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету й основні завдання дослідження, сформульовано положення, що визначають об’єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну та практичну цінність одержаних результатів.

У розділі 1 “Теоретико-методологічні засади впровадження оновлених версій статистичних класифікацій” наведено теоретико-методологічні засади побудови та структури систем міжнародних, європейських та національних класифікацій, показано їх значущість та взаємозв’язок. Здійснено його порівняльну оцінку з методом  вагових коефіцієнтів.

         Сучасні системи міжнародних статистичних класифікацій розробляють як базові структури для подальшого їх використання з метою забезпечення можливості порівняння основних статистичних, економічних і соціальних показників на багатонаціональному та національному рівнях. При цьому міжнародні та європейські статистичні класифікації постійно переглядаються, коригуються, доповнюються, а при потребі створюються нові класифікації, що зумовлюється розвитком світової економіки. Відповідно, всі зміни, що відбуваються в системі міжнародних класифікацій, ведуть до змін у класифікаціях тих країн, де були прийняті класифікації-аналоги.

Виходячи з того, що статистичні класифікації оновлюються на постійній основі, потребує вирішення проблема забезпечення порівнянності показників при переході від попередніх до наступних версій класифікацій.

          Головним принципом, що забезпечує можливість створення систем класифікацій, їх одночасного існування та ефективної взаємодії, є принцип гармонізації. Його реалізація забезпечує встановлення певних співвідношень між версіями класифікацій, які використовувалися раніше, та новими версіями, що впроваджуються на їх заміну. Принцип гармонізації реалізується, головним чином, з використанням методу перехідних ключів через побудову порівняльних таблиць. Водночас метод перехідних ключів не може бути адекватно застосований у випадку впровадження нових версій негармонізованих класифікацій, зокрема при переході від чинних до нових версій КВЕД та Центральної статистичної класифікації, оскільки в цьому разі суттєво змінюються структури класифікацій.

          При формуванні національних статистичних класифікацій в Україні були визначені міжнародні класифікації-аналоги, якими стали всі центральні класифікації Європейського Союзу. Сьогодні в країні існує 19 національних класифікацій, 16 із яких базуються на методологічних засадах міжнародних статистичних класифікацій та стандартів. Серед них основними є Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД), Центральна статистична класифікація продукції за видами економічної діяльності (Центральна статистична класифікація), Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).

Головною з національних статистичних класифікацій є Класифікація видів економічної діяльності. Запровадження КВЕД в офіційну статистичну звітність України почалося з 2001 року. Питання розроблення нової редакції КВЕД та Центральної статистичної класифікації постало у зв’язку з необхідністю приведення їх у відповідність до нових версій базових європейських статистичних класифікацій (до NACE Rev. 2 та СРА 2008). Істотні відмінності між попередніми та новими версіями класифікацій полягають у деталізації позицій на етапі обліку видів економічної діяльності та продукції за ними, особливо на їх найнижчих рівнях, що спричинює проблему незіставності динамічних рядів показників, розрахованих за цими версіями.

Вирішенню проблем забезпечення порівнянності показників при переході на оновлені версії класифікацій приділяється значна увага міжнародними статистичними організаціями. Зокрема, в рекомендаціях Євростату з упровадження NACE Rev. 2 у національну статистику для ретроспективного аналізу було запропоновано три методи перерахунків, що можуть використовуватися національними статистичними службами з метою змикання рядів динаміки. Результати порівняльного оцінювання цих методів наведені в табл. 1.