БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ОПЕРАЦІЙ З ПРОГРАМНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний стан розвитку світових країн-лідерів характеризується інформатизацією суспільства, яка виступає основним фактором їх економічного зростання. З поглибленням інноваційних процесів значимість інтелектуальної складової ресурсів суб’єктів господарювання суттєво зростає. Спостерігається тенденція до збільшення частки нематеріальних активів у структурі активів вітчизняних підприємств. За даними Міністерства зовнішніх справ України, темп зростання ринку інформаційно-комп’ютерних технологій становить 40-45 % в рік. Нині національний ринок інформаційно-комп’ютерних технологій є одним з найдинамічніших і найінтегрованіших у міжнародне співтовариство.

Разом з тим, для України характерними є нераціональна внутрішня структура ринку інформаційно-комп’ютерних технологій, недостатньо чітко визначені законодавством концептуальні засади його правового регулювання, відсутність достовірних і повних статистичних даних про програмне забезпечення, що є основним структурним елементом ринку інформаційно-комп’ютерних технологій. Негативний вплив зазначених факторів виявляється у неможливості об’єктивної оцінки результатів політики регулювання відносин у сфері інформаційно-комп’ютерних технологій, а також побудови майбутньої стратегії діяльності підприємств. Нерозробленість методологічних і методичних положень бухгалтерського обліку та контролю операцій з програмним забезпеченням призводить до викривлення облікових даних та унеможливлює побудову ефективної системи їх контролю, про що свідчить рівень втрат від неправомірного використання програмного забезпечення в Україні, який у 2009 р. становив 272 млн. дол. США (відповідно до Seventh Annual BSA and IDC Global Software Piracy Study 2009).

Розвитком теорії і методології бухгалтерського обліку нематеріальних активів займаються такі вітчизняні й зарубіжні вчені, як В.М. Антонов, В.Д. Базилевич, В.Ю. Бакшинскас, Н.М. Балакірєва, В.А. Бєрєзовський, О.М. Брадул, В. Букур, Б.І. Валуєв, Ф.Г. Ващук, Д.Ф. Галлетта (Dennis F. Galletta), А. Грехем (A. Graham), В.Б. Гурко, Т.В. Давидюк, Н.В. Журавльова, О.В. Кантаєва, П.П. Крайнєв, М.Д. Корінько, С.Ф. Легенчук, І.Л. Леонідов, О. Ллойд (Austin Lloyd), Н.М. Малюга, П.Б. Мегс, С.А. Ніколаєва, О.А. Підопригора, Т.В. Польова, А.П. Сєргєєв, М.Ю. Скапєнкєр, Г.М. Соловйова, В.В. Сопко, П.В. Струбалін, Д. Тапскотт, Дж. Тонг (James Y.L. Thong), Ш. Чанг (Sh. Ch’ang), Н.О. Шаранова, Є.В. Шипова, С.В. Шульга. Не применшуючи вагомий внесок дослідників у розвиток теорії та методики бухгалтерського обліку і контролю нематеріальних активів, особлива природа програмного забезпечення як активу, виражена в наявності ознак матеріальних і нематеріальних активів, а також значне поширення програмного забезпечення в структурі активів підприємств, обумовлює необхідність розробки теоретичних та методичних положень з обліку та контролю операцій з програмним забезпеченням. Зокрема, потребують вирішення проблемні питання, пов’язані з неузгодженістю юридичного та економічного змісту програмного забезпечення як об’єкта бухгалтерського обліку; неконвенційністю категорійно-понятійного апарату сфери інформаційно-комп’ютерних технологій, що використовується в обліку; відсутністю єдиного науково обґрунтованого підходу до відображення операцій з програмним забезпеченням в системі бухгалтерського обліку на етапах його надходження, використання та вибуття, а також нерозробленістю методологічних положень контролю використання програмного забезпечення, в т.ч. інвентаризації. Потреба вирішення вказаних питань та їх значення в сучасних умовах господарювання обумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт Житомирського державного технологічного університету за темою “Розвиток бухгалтерського обліку, аналізу і контролю в системі корпоративного управління” (номер державної реєстрації 0110U005014); автором розроблено системний організаційно-методичний підхід до бухгалтерського обліку програмного забезпечення підприємств.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в науковому обґрунтуванні теоретичних положень і розробці практичних рекомендацій з удосконалення бухгалтерського обліку і контролю операцій з програмним забезпеченням.

Для досягнення мети у дисертації поставлені до вирішення такі завдання:

− визначити місце програмного забезпечення в системі об’єктів бухгалтерського обліку;

− уточнити трактування понять сфери інформаційно-комп’ютерних технологій, зокрема тих, що використовуються в бухгалтерському обліку;

− здійснити класифікацію програмного забезпечення для цілей бухгалтерського обліку;

− критично оцінити існуючі підходи до бухгалтерського обліку операцій з програмним забезпеченням підприємства;

− проаналізувати існуючу систему рахунків для облікового відображення операцій з програмним забезпеченням на її відповідність специфічним рисам даного виду активів;

− уточнити методичний підхід до оцінки програмного забезпечення в бухгалтерському обліку та розкрити особливості переоцінки та амортизації програмного забезпечення;

− проаналізувати порядок відображення в бухгалтерському обліку вибуття програмного забезпечення з врахуванням єдності економічного змісту й юридичної (інституційної) форми даного активу;

− розкрити особливості контролю стану і використання програмного забезпечення в сфері управління інформаційно-комп’ютерними технологіями підприємства;

− уточнити порядок проведення інвентаризації як особливого методу контролю програмного забезпечення для встановлення його відповідності потребам управління.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що програмне забезпечення має значні відмінності порівняно з іншими нематеріальними активами, що обумовлює необхідність їх врахування при розробці методики відображення операцій з програмним забезпеченням в бухгалтерському обліку та при здійсненні контролю.

Об’єктом дослідження є система бухгалтерського обліку в частині відображення операцій з програмним забезпеченням та їх контроль.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних та організаційно-методичних засад бухгалтерського обліку і контролю операцій з програмним забезпеченням.

Методи дослідження. У ході дослідження застосовано загальнонаукові та спеціальні методи і прийоми пізнання. За допомогою абстрактно-логічного методу та причинно-наслідкового зв’язку визначено місце програмного забезпечення в системі об’єктів бухгалтерського обліку. Методи теоретичного узагальнення, групування і порівняння дали можливість розробити класифікаційну матрицю програмного забезпечення. Методи аналогії, діалектичний метод та системний підхід використовувалися для розробки організаційно-методичного підходу до бухгалтерського обліку операцій з програмним забезпеченням підприємства. Діалектичний метод пізнання у поєднанні зі спостереженням та співставленням дозволив удосконалити систему контролю стану і використання програмного забезпечення в результаті розробки теоретико-методичних положень контролю стану й використання програмного забезпечення та організаційно-методичного підходу до інвентаризації даного активу. За допомогою методів індукції та дедукції обґрунтовано рекомендації з проведення інвентаризації програмного забезпечення в умовах застосування інформаційно-комп’ютерних технологій.

Інформаційною базою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, матеріали конференцій і семінарів з проблем прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення, теоретико-методологічних, організаційних та практичних питань бухгалтерського обліку і контролю програмного забезпечення, статистичні дані, нормативно-правові документи, довідкові та інформаційні видання, Інтернет-ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні та вирішенні комплексу питань, пов’язаних з удосконаленням методики та організації бухгалтерського обліку і контролю операцій з програмним забезпеченням, що мають практичне значення та базуються на врахуванні специфічних рис програмного забезпечення як одного із видів нематеріальних активів. У процесі проведеного дослідження отримано результати, яким характерна наукова новизна:

вперше:

− визначено місце програмного забезпечення в системі об’єктів бухгалтерського обліку на основі економічної інтерпретації юридичного закріплення прав власності та прав інтелектуальної власності на даний актив, що дозволяє забезпечити його достовірне відображення в бухгалтерському обліку та в подальшому здійснювати контроль;

− розроблено організаційно-методичний підхід до бухгалтерського обліку операцій з програмним забезпеченням підприємства, що дозволяє відображати зазначені активи в обліку з врахуванням їх особливостей, полягає у теоретичному обґрунтуванні і розробці практичних рекомендацій щодо порядку застосування елементів методу бухгалтерського обліку при відображенні надходження, використання, вибуття програмного забезпечення та формує інформаційну основу для управління ним;

удосконалено:

− класифікацію програмного забезпечення для потреб бухгалтерського обліку через розробку класифікаційної матриці, що є основою побудови системи синтетичного обліку програмного забезпечення і дозволяє підвищити точність, достовірність та оперативність отримання облікових даних про його рух;

− методичний підхід до бухгалтерського відображення операцій з вибуття програмного забезпечення на основі врахування його специфічних рис (розроблено форми первинних документів, порядок використання методів оцінки програмного забезпечення при його вибутті й відображення таких операцій на рахунках обліку та у запропонованих формах звітності);

− теоретико-методичні положення контролю стану й використання програмного забезпечення, з урахуванням його нематеріальної природи (визначено завдання, встановлено об’єкти контролю стану й використання програмного забезпечення та обґрунтовано порядок застосування методичних прийомів контролю), що стало основою розвитку обліково-контрольної інформації в системі управління програмним забезпеченням для підвищення оперативності прийняття рішень в сфері управління інформаційно-комп’ютерними технологіями підприємства;

дістало подальший розвиток:

− терміносистема сфери інформаційно-комп’ютерних технологій в частині уточнення таких понять, як “програмне забезпечення”, “комп’ютерна програма”, “підпрограма”, “апаратне забезпечення” та “комп’ютер” з урахуванням сфери їх функціонування, що сприяє удосконаленню бухгалтерської термінології;

− система рахунків для бухгалтерського відображення операцій з програмним забезпеченням, що дозволяє більш повно відобразити в обліку зміни в складі даного виду активів та створити передумови для прийняття управлінських рішень щодо ефективності його використання на підприємстві;

− оцінка програмного забезпечення в бухгалтерському обліку на основі застосування економічних методів оцінки, що сприяє підвищенню точності та достовірності облікових даних через: відображення в бухгалтерському обліку програмного забезпечення за справедливою вартістю; встановлення величини амортизаційних відрахувань; визначення мінімального розміру збитку й компенсації від незаконного використання програмного забезпечення; визначення достовірної вартості підприємства;

− теоретико-методичні положення інвентаризації програмного забезпечення в частині розробки порядку підготовки даного активу та документів, що закріплюють право власності на нього до інвентаризації, порядку відображення в бухгалтерському обліку результатів інвентаризації програмного забезпечення, а також надання пропозицій з проведення інвентаризації даного активу в умовах використання інформаційно-комп’ютерних технологій, що дозволяє побудувати систему управління програмним забезпеченням на підприємстві.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій з удосконалення організації та методики бухгалтерського обліку і контролю операцій з програмним забезпеченням. У практичну діяльність підприємств та вищих навчальних закладів впроваджено такі основні прикладні розробки:

− порядок застосування позабалансових рахунків для обліку матеріальних носіїв програмного забезпечення, розроблені методичні підходи до інвентаризації програмного забезпечення з урахуванням специфіки активу та форми первинних документів з обліку надходження, використання та вибуття програмного забезпечення (довідка ВАТ “Житомирський комерційний центр громадського харчування” № 09/127 від 21.12.2009 р.);

− систему рахунків синтетичного обліку, що використовується для відображення господарських операцій підприємства, пов’язаних з надходженням, використанням та вибуттям програмного забезпечення (довідка ТОВ “Дельфін” № Б-107 від 05.04.2010 р.);

− організаційно-методичний підхід до інвентаризації програмного забезпечення, що враховує нематеріальну природу зазначеного виду активу (довідка ТОВ “Маркет Трейд” № 88-К від 14.06.2010 р.);

− методичний підхід до оцінки програмного забезпечення в бухгалтерському обліку, що базується на методах оцінки майна (довідка ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Металоконструкція” № 17 від 16.08.2010 р.);

− шкалу оцінювання технічних характеристик комп’ютерних програм з інвентаризації програмного забезпечення, побудовану відповідно до основних вимог, що висуваються до таких комп’ютерних програм, яка дозволила обрати найбільш оптимальну для підприємства комп’ютерну програму для проведення інвентаризації програмного забезпечення (довідка ТОВ “Група компаній “Рідна марка” № А-25 від 15.11.2010 р.);

− підхід до відображення програмного забезпечення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, використаний при розробці програм і навчально-методичного забезпечення курсів “Фінансовий облік”, “Звітність підприємств”, “Інтелектуальна власність” (довідка Житомирського державного технологічного університету № 44-45/780 від 08.06.2010 р.).

Особистий внесок дисертанта. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача, що полягає у дослідженні комплексу питань, пов’язаних з удосконаленням організації та методики бухгалтерського обліку і контролю операцій з програмним забезпеченням.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені в дисертації, доповідалися, обговорювалися та отримали позитивну оцінку на 11 міжнародних і всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях, що відображено в публікаціях [8-18].

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 7 наукових статей у фахових виданнях загальним обсягом 4,88 друк. арк., 11 тез доповідей загальним обсягом 1,89 друк. арк.; в інших публікаціях, виданих у співавторстві, в дисертації використані положення, що є результатом особистого дослідження здобувача (1,15 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Основний зміст дисертації викладено на 198 сторінках друкованого тексту. Робота містить 36 таблиць на 31 сторінці, 25 рисунків на 22 сторінках і 21 додаток на 134 сторінках. Список використаних джерел налічує 255 найменувань на 28 сторінках.