РАЗВИТИЕ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНЫХ СИЛ РЕГИОНА В УСЛОВИЯХ ЭКОЛОГИЗАЦИИ ЭКОНОМИКИ И ЗАЩИТЫ ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення України як самостійної держави й входження її у світове економічне співтовариство – це новий етап розвитку продуктивних сил країни, який передбачає структурну перебудову всього національного господарського комплексу в напрямку використання енерго-ресурсозберігаючих і екологічно чистих технологій. Продуктивні сили виражають активне ставлення людей до природи, що полягає у матеріальному та духовному її освоєнні, розвитку її багатств, у ході якого відтворюються умови існування людей і відбувається прискорений у рамках суспільно-економічних формацій процес становлення самої людини, де здоров'я є основою розвитку суспільства.

Згідно з сучасним економічним словником, людина – основний елемент продуктивних сил суспільства. Рівень розвитку продуктивних сил характеризується мірою суспільного розподілу праці й розвитком засобів праці, мірою розвитку виробничих навичок і наукових знань. Продуктивні сили існують не лише як суспільні продуктивні сили: вступаючи в активну взаємодію з природою, люди одночасно вступають у суспільні відносини між собою. Продуктивні сили в сукупності з виробничими стосунками є способом виробництва.

На цьому шляху принципово важливо враховувати якісно нові реалії розвитку екологізації економіки українських виробництв, що спираються на науково обґрунтовані закономірності розвитку територіальних продуктивних сил та бачення перспектив збереження здоров'я населення і довкілля в найбільш техногенно навантажених регіонах. Отже, перед наукою постають нові завдання розробки й організації механізмів захисту здоров'я працюючого населення в індустріальних регіонах, де шкідливі об’єкти виробництва або добувної промисловості створили екологопатогенні зони із стійким збільшенням захворюваності, широкою поширеністю професійних захворювань, низькою народжуваністю і високою передчасною смертністю.

Основні методичні та прикладні питання вивчення шляхів пом'якшення чинників вразливості здоров'я нації та здоров'я природи, знаходяться в центрі уваги наукової думки: А. Алаєва, С. Дорогунцова, М. Долішнього, В. Дорофієнка, Є. Доріна, Л. Капелюшка, Б. Лісіна, Д. Львова, В. Нагірної, А. Олійника, Г. Примаченка, Г. Лемещенко, В. Радаєва, М. Шутова, а також закордонних науковців, зокрема Дж. Гелбрейта, А. Вебера, Дж. Коммонса, У. Клер Мітчелл, А. Лопеса, К. Мюррея, Г. Мінза, у тому числі лауреатів Нобелівської премії Т. Шульца, Г. Беккера. При достатності розробок в області проблем розміщення й розвитку продуктивних сил, у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі практично відсутні комплексні дослідження взаємозалежності уразливості природи і людини з урахуванням проблем йододефіциту у навколишньому середовищі. Відсутність таких досліджень зумовила необхідність проведення медико-екологічного дослідження в одному з йододефіцитних регіонів України – Донецькій області. Актуальність та наукова значимість проблеми зумовили вибір теми дисертаційної роботи, предмет, об'єкт, мету і завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основний напрямок дисертаційного дослідження обрано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління. За участю здобувача була виконана робота за тематикою: «Підвищення ефективності використання виробничого потенціалу у соціальній сфері і оптимізації державного управління охороною здоров’я в регіоні» (номер державної реєстрації 0102U001294 2009 р.); «Проблеми розвитку зовнішньоекономічного комплексу виробничо-господарської та соціальних систем регіону» (номер державної реєстрації D109U005426, 2008 – 2009 pp.). У рамках вказаних тем досліджено особливості вирішення демографічних завдань у техногенно завантаженому йододефіцитному регіоні та їх залежність від стану зовнішнього середовища.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування основних напрямків розвитку продуктивних сил регіону в умовах екологізації економіки та захисту здоров'я населення (на прикладі йододефіцитної Донецької області).

Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовані та вирішені наступні завдання:

узагальнити теоретичні й методологічні основи дослідження розвитку природо-ресурсного потенціалу, розглянути існуючі методики аналізу та прогнозування демографічних показників і обґрунтувати відповідні понятійно-категорійні дефініції;

обґрунтувати методичний підхід, який стосується демографічного прогнозу, побудованого за методом пересування вікових груп, як вирішення суто обчислювальних завдань із застосуванням відповідних комп'ютерних пакетів;

встановити чинники взаємопов'язаної уразливості здоров'я людей та навколишнього середовища у техногенно навантажених регіонах та можливі шляхи їх усунення;

обґрунтувати поняття «екологічне здоров'я людини» в постіндустріальному суспільстві;

запропонувати та обґрунтувати основні напрями екологізації економіки і перехід до стійкого розвитку продуктивних сил;

аргументувати необхідність розробки комплексної регіональної програми усунення йододефіцитних захворювань;

розробити методичний підхід, що стосується оцінки економічного збитку здоров'ю населення від забруднення зовнішнього середовища у одиницях DALY(s).

Об’єктом дослідження виступають негативні процеси, які відбуваються у природному середовищі регіону й призводять до знецінення та втрати продуктивних сил в трансформаційній економіці.

Предметом дослідження є основні напрямки розвитку продуктивних сил регіону в умовах екологізації економіки та захисту здоров'я населення (на прикладі Донецького регіону).

Методологія й методика дослідження, джерела інформації. В процесі наукового дослідження використано комплекс взаємозв'язаних та взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, спрямованих на отримання об'єктивних та достовірних результатів вразливості людини та природи. Законодавчі та нормативні акти проаналізовано за допомогою системно-аналітичного методу. Діалектичний, історико-логічний, порівняльний методи використані при теоретичному обґрунтуванні механізмів розвитку продуктивних сил в нашій країні та за кордоном. На основі соціологічних методів (анкетування, цільового експертного опитування) зібрана інформація для аналізу кількісних та якісних змін населення у регіонах. Еколого-статистичний метод виявив необхідність державної підтримки програм, спрямованих на захист здоров'я людей та природи. Картографічний метод використано для оцінювання стану здоров'я в екологопатогенних зонах України, зокрема і Донецької області. Для розв'язання деяких окремих завдань використані предметно-орієнтований, програмно-цільовий, дедуктивний та інші методи дослідження.

Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи склали фундаментальні положення теорії людського капіталу й державного управління розвитком продуктивних сил. Нормативно-правову базу дисертації утворюють наступні документи: Конституція України, Укази Президента, закони Верховної Ради України, накази міністерств, статистичні звіти Державного комітету статистики України, Донецької обласної адміністрації та облстатуправління, а також документи ВООЗ, ЮНІСЕФ, ЮНФПА, матеріали власних досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в науковому обґрунтуванні основних напрямів розвитку продуктивних сил регіону у несприятливому еколого-економічному регіоні (на прикладі йододефіцитної Донецької області).

Науковою новизною характеризуються наступні результати виконаного дослідження:

вперше:

запропоновано концептуальний підхід щодо стійкого розвитку продуктивних сил на основі екологізації економіки і встановлених чинників уразливості здоров'я людей та навколишнього середовища, спричинених дефіцитом йоду;

удосконалено:

понятійні та категорійні дефініції «екологізація економіки», «екологічна справедливість», «скорегований чистий внутрішній продукт», «критичний природний капітал», які визначають принципи управління діяльністю екологічно чистих виробництв, ураховуючи державний інтерес збереження або поліпшення здоров'я населення в екологозабруднених регіонах;

науковий підхід до розуміння екологічного здоров'я населення, як одного з напрямків демографії, що переглядає антропогенні зміни людини в умовах екстремальних навантажень навколишнього середовища;

дістали  подальшого розвитку:

методичні підходи до демографічного прогнозу за допомогою методу пересування віків, як вирішення суто обчислювальних завдань із застосуванням відповідних комп'ютерних пакетів;

концепція залежності людини від ризиків, сфокусованих здебільшого на стихійних лихах, аналізі стану життєзабезпечення людини, адаптації її до змін природних умов;

медико-екологічна діагностика здоров'я людей в йододефіцитному регіоні та необхідність розроблення комплексної програми ліквідації йододефіцитних захворювань;

методичний підхід до оцінки економічного збитку чи упущених вигід регіону, при погіршенні здоров'я населення за допомогою індексу DALY(s).

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості широкого використання викладених у дисертації науково обґрунтованих пропозицій стосовно розвитку продуктивних сил регіону з позиції впливу шкідливих екологічних факторів, у тому числі йододефіциту, на здоров'я населення Донецької області.

Реалізація результатів дослідження дозволяє: на науковому рівні − науковим установам та організаціям використовувати їх з метою подальшого поглиблення теоретичних засад щодо підвищення дослідження розвитку природо-ресурсного потенціалу; на практичному рівні – висновки, положення та рекомендації можуть бути використані для розробки комплексної регіональної програми усунення йододефіцитних захворювань та оцінки економічного збитку здоров'ю населення від забруднення зовнішнього середовища у одиницях DALY_(S).

Теоретичні положення та інформаційно-аналітична база досліджень знайшли практичне використання в навчальному процесі Луганського національного аграрного університету при викладанні дисциплін: «Загальна екологія»; «Економічне природокористування»; «Моніторинг довкілля» (довідка № 16/6 від 03.02.2011р.), і навчальному процесі Донецького національного медичного університету з дисципліни: «Гігієна і екологія»; «Безпека життєдіяльності» (довідка № 17/5 від 31.01.2011 р.), також використовувались у роботі обласного управління охорони здоров'я населення Донецької обласної держадміністрації (акт № 001558 від 17.01.2011р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Всі наукові результати, що викладені в дисертації та винесені на захист, отримані автором особисто. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, використано тільки ідеї та пропозиції, які є результатом власних досліджень та спостережень.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися й друкувалися у матеріалах міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій: Науково-практ.конф. «Актуальні проблеми муніципального управління», (Київ, 2007 р.); ІV з’їзду спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я (Київ-Житомир, 2008 р.); Міжнародної міжвузівської науково-практичної конференції «Економіка праці та соціально-трудові відносини у ринковому середовищі» (м. Донецьк, 2008 р.); VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Менеджмент-освіта в контексті соціально-економічних перетворень в Україні» (м. Донецьк-Святогірськ, 2009 р); Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми економіки та менеджменту: теоретичні і практичні аспекти» (м. Хмельницький, 2010 р.); ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Екологічний менеджмент, як складова частина сталого розвитку» (м. Донецьк, 2011).

Публікації. Основні наукові положення, висновки та рекомендації автора опубліковано в 17 наукових працях (1 монографія, 1 підручник, 9 статей у збірниках наукових праць, 6 публікацій у матеріалах наукових конференцій) Загальний обсяг публікацій – 15,7 д.а., з них 6,65 д.а. належить особисто автору.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг дисертації становить 249 сторінок, в тому числі основний текст - 214 сторінок. Робота містить 32 таблиці і 32 рисунки, з яких 4 займають всю площу сторінки. 3 додатки розміщені на 12 сторінках. Список використаних джерел налічує 228 найменувань і розміщений на 22 сторінках.