РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ

Краткое содержание

Актуальність теми дослідження. Формування зайнятості з метою забезпечення населення місцями праці в умовах добровільного  вибору різноманітних  видів  діяльності для задоволення власних потреб є одним з найважливіших завдань у кожній державі світу. В наш час розв’язання цього завдання постійно ускладнюється у зв’язку із інтенсифікацією дії низки  факторів, що детермінують зайнятість у тих чи інших точках простору, а саме: формування глобального ринку праці, наростаюча суспільна потреба у розвитку нових видів економічної діяльності, поява нових глобалізаційних викликів у результаті активізації поступу інформаційного суспільства, а також перманентне виникнення інноваційних потреб населення до якості життя. В значній мірі це пояснюється тим, що на зламі ХХ і ХХІ століть в багатьох країнах, у тому числі й розвинених, мала місце недооцінка необхідності державного регулювання сфери зайнятості. В результаті, у цій сфері сформувалися деструктивні процеси, зокрема неконтрольовані масштаби міжнародної міграції, що не тільки негативно вплинуло на розвиток економіки і якість життя населення, але й зумовило гальмування необхідних нових економічних реформ.

На сучасному етапі розвитку суспільства, найважливішими рисами якого є зростання мобільності населення та інтенсифікація міжнародної трудової міграції, знову на порядок денний встало питання адекватної оцінки ролі держави у регулюванні зайнятості населення та визначенні істинної дієвості нормативно-правових регуляторів у цій сфері. Це питання активізувало пошук нових підходів до побудови такої моделі зайнятості населення, яка б, з одного боку, не суперечила ринковим принципам її регулювання, а, з другого боку, враховувала б належну участь держави в забезпеченні ефективного функціонування ринку праці. В результаті з’явилася низка наукових праць відомих українських (З.Варналія, С.Вовканича, Б.Заблоцького, Е.Лібанової, В.Онікієнка, М.Пітюлича, У.Садової, Л.Семів, В.Стешенко, Л.Шевчук, М.Ярошенко та ін.) та зарубіжних (Я.Вітковського, Д.Кейнса, С.Кострубець, Б.Криско, А. Маршала, Д.Рікардо, А.Рофе, Г.Слезінгера, А.Сміта, М. Фрідмана) вчених, у яких висвітлені такі підходи. Велику увагу розв’язанню цього питання було приділено урядом України, про що засвідчують Концепція загальнодержавної програми зайнятості населення на 2009-2011 роки, розроблена Міністерством праці та соціальної політики України у 2008 р., Постанова Кабінету Міністрів України №831 від 8.09.2010 р. «Про затвердження основних напрямів проведення державної політики зайнятості на 2010 – 2011 роки», а також створення та затвердження Указом Президента України від 17 березня 2010 року №355/2010 консультативно-дорадчого органу при Президентові України -  Комітету з економічних реформ, завданням якого є впровадження системних економічних реформ, спрямованих на вихід із фінансової та економічної кризи, забезпечення сталого економічного розвитку України як передумови зростання добробуту її населення.

Глобалізація передусім, кардинальна зміна регіональної політичної ситуації, особливості історичного розвитку території, менталітет мешканців і, зрештою, регіональний характер перебігу економічних процесів зумовили специфіку формування національних ринків праці, у тому числі в Україні і Польщі та інтенсифікували залучення українців і поляків до міжнародної трудової міграції.

Гострота міграційної проблеми пов’язана з вирішенням завдань, що виникають перед державними органами у зв’язку з міграційними процесами як у реґіоні-донорі, так і у реґіоні-реципієнті. В світлі демографічного старіння, звуженого типу відтворення населення в обох країнах на найближчу перспективу проблема міграційного відтоку робочої сили може набути небажаної гостроти. Тому вже зараз доречно координувати міграційні процеси в Україні й Польщі на умовах паритетної співпраці, позаяк обидва ринки праці взаємозалежні. Для України участь населення у міжнародній трудовій міграції зумовлює соціальні та політичні наслідки. Власне соціальний аспект спонтанної та масштабної міграції є доволі відчутним для формування українського ринку праці. Його прояв можна відслідкувати в послабленні інтелектуального потенціалу України, етнокультурних та світоглядно-політичних суперечностях тощо.

Вищесказане засвідчує, що тема дисертаційного дослідження є актуальною та своєчасною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з тематикою наукових досліджень Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема з НДР «Теоретико-методичні основи розвитку людського капіталу в умовах формування економіки знань» (державний реєстраційний номер 0107U003242), де автором здійснено формування банку даних інформації про зайнятість населення в Україні та в Польщі, аналітичні та прогнозні розрахунки, пов’язані з регулюванням зайнятості населення  в Україні та Польщі.  «Розроблення обґрунтувань соціально-економічного розвитку міста Львова до окремих розділів Генерального плану міста Львова» (державний реєстраційний номер 0107U010970) – оцінено рівень зайнятості населення міста Львова; «Трансформація територіально-галузевої структури господарського комплексу Карпатського регіону» (державний реєстраційний номер 0106U013078) – висвітлено результати галузевої трансформації зайнятості населення Карпатського регіону;  «Просторовий вимір територіально-структурних процесів у регіоні» (державний реєстраційний номер 0108U010367) –розроблено організаційно-економічний механізм регулювання зайнятості населення Львівської області в умовах міжнародної міграції.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних положень регулювання зайнятості населення в умовах інтенсифікації міжнародної трудової міграції, а також визначення можливих тенденцій зайнятості населення України та Польщі в перспективі.

Досягнення поставленої мети вимагало вирішення наступних завдань:

уточнити суть зайнятості населення та особливості її регулювання;

проаналізувати повноту та дієвість нормативно-правового поля регулювання зайнятості населення;

визначити вплив факторів зайнятості населення в умовах зростаючої ролі міжнародної трудової міграції та окреслити підходи до врахування цієї ролі у регулюванні зайнятості населення та безробіття;

з’ясувати особливості зайнятості населення й здійснити ретроспективний аналіз безробіття та розкрити вплив міжнародної трудової міграції на зайнятість населення і безробіття;

проаналізувати специфіку реалізації наявних концепцій регулювання зайнятості населення та сформувати і обґрунтувати підходи до регулювання міжнародної трудової міграції та безробіття; 

виявити особливості та можливості використання прогнозних моделей до передбачення розвитку зайнятості населення в перспективі.

Об'єктом дослідження є процеси зайнятості населення в умовах міжнародних міграцій та їх регулювання.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні основи регулювання зайнятості населення і безробіття.

Методи дослідження. Методологічна основа дослідження сформована класичними положеннями економічної теорії, демографії, економіки праці, соціальної політики, дослідженнями відомих вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей знань, в яких висвітлені фундаментальні положення теорії зайнятості, безробіття та формування потоків міжнародних міграцій.

В процесі здійснення наукового дослідження використано низку методів, а саме: методи аналізу (монографічного, статистичного, просторового, економічного, системно-структурного, соціологічного, ретроспективного, картографічного) – для всебічної оцінки процесів у сфері праці; метод порівняння – для виявлення особливостей зайнятості та безробіття в Україні і Польщі на тлі інших країн; методи прогнозування – для передбачення змін зайнятості та безробіття у перспективі; комп'ютерні технології - для формування банку даних, первинної обробки інформації, розробки картографічних моделей, графічного представлення отриманих результатів тощо.

Інформаційною базою дослідження є конвенції Міжнародної Організації Праці, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, дані міністерств і відомств, зокрема Державного комітету статистики України, Головного управління статистики Польщі, електронні ресурси міжнародної інформаційної системи Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

встановлено прямопропорційну залежність рівня безробіття в Україні (в розрізі областей) й Польщі (в розрізі воєводств)  від рівня злочинності та від рівня доходів (де вищий рівень безробіття та вищий рівень доходів за рахунок доходів міжнародних мігрантів чи за рахунок інших джерел, там вищий рівень злочинності); доведено, що заходи спрямовані на зменшення безробіття сприятимуть зниженню рівня злочинності.

удосконалено:

теоретико-методичні підходи до оцінки нормативно-правових регуляторів зайнятості населення, які відрізняються від сформованих раніше підходів використанням ієрархічно-вертикальних, горизонтальних та перехресних (ієрархічно-вертикально-горизонтальних) порівнянь українського нормативно-правового поля з нормативно-правовими актами МОП (ієрархічно-вертикальні порівняння) та окремих країн Європейського Союзу (горизонтальні порівняння), що дало змогу обґрунтувати необхідність реформування трудового законодавства, системи соціального страхування та соцзабезпечення України у напрямку доведення їх відповідності до норм міжнародного трудового права;

підходи до оцінки безробіття в Україні, які дали змогу виявити його специфічні ознаки (зростання обсягів безробіття в Україні порівняно з розвиненішими країнами, а саме  з Польщею; загострення гендерних проблем на ринку праці і в Польщі, і в Україні; збільшення вразливості молоді, активному залученню до праці котрих перешкоджає як в Україні, так і в Польщі брак кваліфікації; невідповідність спеціалізації ринку освітніх послуг потребам ринку праці і вимогам працедавців) та  конкретні механізми зменшення прояву як ознак, так і масштабів безробіття шляхом реалізації обґрунтованих заходів, впровадження уже прийнятих і нових законодавчих актів у практику господарювання та усунення усталених стереотипів;

пропозиції щодо розробки перспективних положень політики зайнятості обох країн на 2010, 2011, 2012 рр., котрі спрямовані на розвиток ринку праці і базуються на основі розрахованого прогнозу кількості безробітних, який засвідчує, що в Україні кількість безробітних на відзначені роки зменшуватиметься, а в Польщі зростатиме;

обґрунтування масштабів  закордонного заробітчанства, яке згідно з розрахунками продовжуватиме залишатися вагомим чинником економічного життя України і Польщі; при цьому доведено, що пожвавлення і української, і польської закордонної міграції спостерігатиметься щойно країни Європи почнуть декларувати вихід з рецесії і попит на європейському ринку праці перевищить наявну пропозицію;  

знайшли подальший розвиток:

оцінка демографічних факторів формування трудового потенціалу України та Польщі, яка дала змогу зафіксувати низку спільних (подібні тенденції народжуваності, однакові норми малодітності, демографічне старіння) та відмінних (значні гендерні відмінності в очікуваній тривалості життя; неспівставні рівні смертності, які в Україні з плином часу лише поглиблюються, значне природне та міграційне скорочення українського населення, більша консервативність в питаннях шлюбу й вищі рівні розлучуваності серед українців) тенденцій;

пропозиції щодо регулювання міжнародної трудової міграції та безробіття в Україні, які сформовано на основі визначеної векторної спрямованості міграційних потоків українців та поляків диференційовано за країнами-реципієнтами, та визначено основні рекомендовані кроки державної політики в плані розширення ефективної зайнятості в Україні, котрі розроблені на підставі досвіду державного регулювання зайнятістю в різних країнах світу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретико-методичні результати виконаного дослідження можуть бути використані при розробці програм зайнятості (національної, регіональних і локальних), а також для підвищення ефективності управління ринком праці.

Основні положення дисертації       були використані у процесі розробки антикризових заходів у сфері зайнятості Івано-Франківською ОДА (довідка №04/03-609 від 06.08.09) та Закарпатською ОДА (довідка №01/615 від 17.08.09), а також під час підготовки обласної цільової програми «Стратегія подолання материнської і дитячої смертності у Львівській області на період 2007-2011 років» (довідка №3250/05 від 30.06.2009).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладений авторський підхід до регулювання зайнятості та безробіття в Україні й Польщі. Наукові положення, висновки і рекомендації, які винесені на захист, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті здобутки, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Положення дисертації доповідались і обговорювались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях і наукових семінарах, зокрема на: “Wykorzystanie systemów ERP w biznesie” (Homel, 22-23 grudnia 2004); «Теорія і практика стратегічного управління розвитком регіональних суспільних систем» (м. Івано-Франківськ, 6-8 грудня 2007 р.), «Україна у європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права» (м.Львів, 29-30 квітня 2010 р.);  Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії” (м. Херсон, 18-19 листопада 2010р.).

Публікації. Результати проведених досліджень опубліковані в 13 наукових працях, з яких 8 у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 5,8 д.а., в тому числі 5,0 д.а. належить особисто автору.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (187 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 193 сторінки. Робота містить 37 рисунків, 31 таблицю і 6 додатків.