ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

Краткое содержание

Актуальність теми. Погіршення стану навколишнього природного середовища в процесі виробництва сільськогосподарської продукції  –  негативний «побічний» продукт господарської діяльності, що завдає значних збитків національному добробуту. Збільшення об’ємів і інтенсивності аграрного бізнесу , який  у більшості випадків розглядає витрати на природоохоронні заходи  просто як небажаний фактор збільшення собівартості продукції, що виробляється, зумовило катастрофічну деградацію агроландшафтів, і вже без будь-якої перестороги  екологічний стан регіонів інтенсивного аграрного природокористування, насамперед південного, нині можна визначити як критичний.

Для сільськогосподарської галузі характерним є значний негативний вплив на показники родючості ґрунту, забруднення водних ресурсів, пресинг на біотичну складову екосистем, що цілком закономірно відносить аграрне виробництво до переліку найбільш шкодочинних аспектів людської діяльності. Тому  дослідження проблеми забезпечення екологічно безпечного виробництва сільськогосподарської продукції в масштабах південного Степу, що є славнозвісною «чорною плямою» на екологічній мапі України, набувають життєво необхідного значення.

Розв’язання екологічних проблем аграрного сектору  можливе лише за умови чіткого визначення і окреслення методів та механізмів організаційного, економічного і фінансового спрямування. Враховуючи екстремальні умови для мобілізації та акумуляції фінансових ресурсів в державі через низький рівень прибутковості суб’єктів аграрного виробництва, відсутність зацікавлених потужних стратегічних інвесторів (великих банків, страхових компаній, інвестиційних фондів), на перший план за значимістю виходять інвестиції за рахунок чистого прибутку та амортизаційних відрахувань, котрі на сьогодні конче потрібно не лише вдосконалити з позицій внутрішнього фінансування, але й активізувати можливість Їх залучення, пов’язану з екологічним страхуванням, в т.ч. за рахунок спеціальних коштів, зосереджених в екологічних фондах.

В процесі вивчення екологічної складової природоохоронного аспекту виробничої діяльності  підприємств аграрного сектору,  автор спирався на праці О. Д. Василика, В.В.Горлачука, А. Г. Загороднього, В. М. Опаріна, М. І. Крупки та В. М. Федосова.

Дослідження з екологічної безпеки на макрорівні та її нормативно-правового забезпечення висвітлені в роботах М. П. Бурмістрова, О. О. Веклича, Е. В. Гірусова, Т. П. Галушкиної, Г.Є.Жуйкова, А. Б. Качинського, В. В. Костицького, В. І. Мунтіяна, С. І. Соколенка, І. А. Шумило та ін. Природу інвестицій екологічного спрямування вивчали О. Ф. Балацький, В. М. Геєць, О. Л. Кашенко, В. Н. Кислий, І. О. Луніна. Екологічне страхування досліджували І. А. Абалкіна, В. А. Борисова, Р. Т. Давидова, О. В. Огаренко, С. С. Осадець та ін. Із зарубіжних науковців заслуговують на увагу дослідження Д. Медоуза, А. Мола, С. Мураі, Г. Спааргерена та ін.

Поряд із ґрунтовністю вищенаведених досліджень не можна не відмітити поверхневе висвітлення проблеми подальшого підвищення екологічної безпеки виробництва та організаційно-економічних механізмів її забезпечення. Існують також невирішені питання щодо створення ефективних фінансових інструментів забезпечення екологічно безпечного виробництва продукції сільського господарства, узгодження норм чинного екологічного законодавства та Державних стандартів безпеки агропідприємств, стимулюючої ролі фондів охорони навколишнього природного середовища та екологічного страхування.

Значимість, важливість, і необхідність розв’язання вказаних нагальних проблем  зумовили  вибір теми, сформували мету і завдання дисертаційного дослідження та свідчать про її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось у межах плану науково-дослідних робіт Міжнародного університету бізнесу  і права «Розробка та впровадження економіко-технологічних заходів раціонального природокористування та управління екологічною безпекою навколишнього середовища» (№ 0109U002939). Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні основних організаційно-економічних засад  формування природоохоронної діяльності в АПК, її фінансового забезпечення та удосконалення екологічного управління в аграрному природокористуванні. 

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення  науково-методичних основ формування  екологічно безпечного природокористування в АПК регіону та розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо організаційно-економічного механізму їх  забезпечення, в т.ч. і за рахунок інвестицій екологічного спрямування в аграрному секторі держави загалом і півдня України зокрема. Досягнення зазначеної мети зумовило постановку та вирішення таких завдань:

·     уточнити сутність організаційно-економічного механізму забезпечення природоохоронної діяльності в аграрній сфері;

·     встановити пріоритетні вектори і розробити організаційно-економічні інструменти  забезпечення  природоохоронних заходів в процесі виробництва сільськогосподарської продукції, в тому числі на регіональному рівні;

·     визначити основні критерії та напрями організаційного, економічного і фінансового забезпечення екологічно сталого розвитку аграрної сфери;

·     обґрунтувати доцільність та необхідність подальшого розвитку внутрішнього фінансування (самофінансування) підприємств для здійснення інвестицій екологічного спрямування;

·     проаналізувати і узагальнити вітчизняний і зарубіжний досвід акумулювання і перерозподілу коштів екологічних фондів;

·     розробити нові підходи до формування в Україні фондів охорони навколишнього природного середовища та управління ними;

·     обґрунтувати доцільність подальшого розвитку екологічного страхування у випадку отримання збитків як наслідку випадкового, раптового і поступового  забруднення навколишнього природного середовища;

·     визначити шляхи удосконалення екологічного оподаткування та напрямки екологічного кредитування в Україні;

·     встановити вплив фіскальної політики на підвищення екологічної безпеки сільськогосподарського виробництва;

·     розробити концептуальні підходи щодо створення моделі організаційно-економіко-фінансового забезпечення природоохоронної діяльності регіону та конкретизувати поняття «економічний механізм екологобезпечного агровиробництва».

Об’єктом дослідження є процес формування організаційно-економічного механізму забезпечення функціонування  екологічно безпечного аграрного природокористування.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних і практичних положень і підходів щодо  організаційно-економічного інструментарію забезпечення природоохоронної діяльності в аграрній сфері.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у дослідженні використовувалися загальні методи наукового пізнання, а саме: економічного аналізу, синтезу, порівняння, аналогії – для оцінки отриманих фактичних значень показників у динаміці; групування, узагальнення – з метою розробки висновків на основі отриманих результатів досліджень. Застосовано діалектичний підхід до визначення сучасного стану екологічної безпеки у державі та екологічної безпеки сільськогосподарського виробництва і його фінансового забезпечення та здійснено аналіз і синтез загальних понять, пов’язаних з економічною та екологічною безпекою, фінансуванням, самофінансуванням, оподаткуванням та екологічним страхуванням. Історичний метод використано при розгляді становлення в Україні екологічного оподаткування і формування фондів охорони навколишнього природного середовища, моделювання – при розробці еколого-економічних моделей взаємодії довкілля та людини.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційних розробках сформульовані наріжні системи організаційних, економічних і фінансових інструментів природоохоронної діяльності в аграрній сфері, що в своїй сукупності формують організаційно-економічний механізм і вирішують комплекс актуальних і значимих наукових і практичних проблем та служать базою для розробки теоретико-методичних засад формування і розвитку екологічно сталого аграрного природокористування. Найбільш вагомими результатами виконаних наукових досліджень є наступні:

вперше:

·        розроблено науково-методичний підхід до формування ключових організаційних, економічних і фінансових важелів забезпечення екологічно-захисної та відновлювальної діяльності підприємств-природокористувачів в аграрній сфері економіки, зокрема, методичні засади створення регіонального екологічного страхового фонду на принципах об’єднання фінансових ресурсів державних і недержавних страхових компаній та створення екологічних фондів аграрних підприємств за рахунок амортизаційних відрахувань на основні засоби екологічного призначення, а також частини чистого прибутку;

удосконалено:

·        науково-методичні підходи і принципи перерозподілу державних коштів, передбачених на вирішення природоохоронних задач регіону;

·        критерії вибору пріоритетних напрямів фінансово-економічного забезпечення екологобезпечної діяльності аграрних природокористувачів;

·        методичні підходи до визначення основних векторів раціонального використання централізованих коштів за цільовим призначенням;

·        концептуальні підходи до створення моделі економіко-фінансового забезпечення природоохоронної діяльності регіону на основі використання експертного оцінювання ризиків деградаційних процесів в агроландшафтах та регуляційного механізму міграції грошових потоків у сфері природокористування;

одержали подальший розвиток:

·     питання теорії та практики фінансування екологічно безпечного аграрного виробництва;

·     конкретизація поняття «економічний механізм забезпечення екологобезпечного агровиробництва»;

·     окреслено факторні умови економічно сталого розвитку аграрної галузі;

·     вдосконалено елементи управління і контролю за процесом фінансування природоохоронної діяльності підприємств АПК;

·     запропоновано напрямки екологічного кредитування суб’єктів господарської діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково-методичних положень і обґрунтованих пропозицій щодо формування організаційно-економічного механізму природоохоронної діяльності в аграрному виробництві і фінансування інвестицій екологічного спрямування та удосконалення його на рівні держави і регіону. Вони можуть бути використані у практичній діяльності вітчизняних аграрних підприємств, а також при розробці і запровадженні законодавчих актів, спрямованих на екологізацію сільськогосподарського виробництва .

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо формування системи організаційно-економічних і фінансових інструментів природоохоронної діяльності в аграрному виробництві. Викладені в дисертації наукові результати отримані автором особисто. З наукових праць, написаних у співавторстві, в роботі використано ідеї та положення, отримані самим автором.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати, викладені в дисертаційній роботі, пройшли апробацію та обговорювались на Міжнародних науково-практичних конференціях «Теоретичні та прикладні аспекти міжнародних відносин в умовах інтеграції та глобалізації» (29 січня 2010 р., м. Херсон), «Сучасні екологічні проблеми та методика викладання еколого-правових дисциплін» (25-26 листопада 2010 р., м. Харків), Всеукраїнській науково-практичній конференції  «Проблеми формування сучасної стратегії підприємницької діяльності» (26 листопада 2010 р., м. Умань), Науково-практичній інтернет-конференції «Важелі і механізми формування сталого розвитку економіки в умовах світової глобалізації» (9-10 грудня 2010 р., м. Тернопіль), Всеукраїнській науково-практичні конференції «Зрошуване землеробство: сучасні аспекти ведення і перспективні напрямки розвитку» (23-24 червня 2010 р., м. Херсон),  конференції «Нові орієнтири національної стратегії економічного розвитку» (23 квітня 2010 р., м. Дніпропетровськ), Міжнародній науково-практичній конференції «Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку» (9 квітня 2010 р., м. Київ), Четвертих річні збори Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників  Південного регіону «Інституціальні засади трансформацій в аграрній сфері» (20 квітня 2011 року, м. Миколаїв).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 наукових праць загальним обсягом  5,22 друк. арк., з яких автору належить 4,59 друк. арк.: у тому числі 13 статей опубліковано у наукових фахових виданнях, 7 публікацій –  у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 258 сторінках комп’ютерного тексту, з яких основна частина займає 203 сторінки. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і  додатків. Дисертаційна робота містить 15 таблиць, 32 рисунка, 14 формул і 15 додатків, що викладені на 30 сторінках. Список використаних джерел складає 243 джерела і міститься на 25 сторінках.