МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ В УМОВАХ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Динамічний розвиток економіки України та високий рівень конкурентоспроможності вітчизняних підприємств не можуть бути досягнуті без підвищення рівня продуктивності та вирішення проблем раціонального використання ресурсів, що є основою обґрунтованого зростання заробітної плати працівників. При цьому особливу роль відіграє мотивація працівників до раціонального використання ресурсів на кожній стадії виробничого циклу та на кожному робочому місці. Такий рівень мотивації може бути забезпечений за умови формування механізму винагороди праці, відповідно до якого рівень заробітної плати кожного працівника залежить від зміни рівня продуктивності та ефективності праці.

При цьому оплата праці повинна бути безпосередньо пов’язаною з ресурсозбереженням на будь-якому рівні економіки: має бути забезпечений баланс між винагородою працівників за працю та її кінцевими результатами – зміною продуктивності, раціональним використанням ресурсів та їх економією, що впливатиме на обсяги реалізації продукції (робіт, послуг), розміри доходів та прибутків. Відсутність такого механізму не стимулює працівників до підвищення продуктивності, що, в свою чергу, не дозволяє збільшити витрати на оплату праці та забезпечити обґрунтоване зростання заробітної плати.

Вищезазначене зумовлює необхідність удосконалення механізму регулювання продуктивності та оплати праці на принципах ресурсозбереження з урахуванням чинників, що впливають на розвиток суб’єктів господарювання, рівень доходів та прибутків усіх сторін соціально-трудових відносин.

Дослідженню питань продуктивності та заробітної плати присвячено праці таких вітчизняних вчених, як О. Амоша, Д. Богиня, В. Гончаров, О. Дороніна, В. Дорофієнко, А. Колот, Б. Кліяненко, Г. Куліков, Н. Лук’янченко, О. Новікова, О.  Уманський та ін.; російських вчених Л. Абалкіна, М. Волгіна, Б. Генкіна, В.  Зубова, Б. Мазманової, Г. Слезінгера, Р. Яковлєва;  вчених – економістів далекого зарубіжжя С. Ангарссона, С.Л. Брю, Дж.М.  Кейнса, М. Портера, П. Самуельсона, Д. Сінка, Я.  Стіглера та інших. Разом з тим, недостатньо дослідженими залишаються питання   регулювання оплати праці у взаємозв'язку з продуктивністю на основі ресурсозбереження, а саме: питання формування та розподілу витрат на оплату праці, визначення розміру заробітної плати, заохочувальних та компенсаційних виплат окремого працівника у безпосередній залежності від ступеня раціональності використання ресурсів та продуктивності. Це зумовило актуальність та значущість теми дисертаційної роботи, її цілеспрямованість та зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Зведених планів науково-дослідних робіт Міністерства праці та соціальної політики України за темами: «Підготовка проекту Методичних рекомендацій щодо розробки внутрішньовиробничих тарифних умов оплати праці працівників виробничої сфери» (номер державної реєстрації 0101U005146) –розроблено єдину тарифну сітку, яка використовується в різних галузях промисловості України; «Розробка проекту Методичних рекомендацій щодо реалізації шляхів та напрямів збільшення фонду оплати праці та підвищення заробітної плати працівників на підприємствах виробничої сфери» (номер державної реєстрації 0104U005214) – запропоновано методичні та практичні основи регулювання оплати праці в умовах ресурсозбереження; «Розробка показників оцінки в динаміці продуктивності виробництва, ефективності використання робочої сили та їх зв'язку з динамікою заробітної плати» (номер державної реєстрації 0105U004366) –розроблено алгоритм та методику оцінки продуктивності та ефективності праці на макро- та мікрорівнях, що дозволяє оцінювати обґрунтованість формування витрат на оплату праці на всіх рівнях національної економіки.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретичних основ, розробка науково-методичних та науково-практичних рекомендацій щодо формування механізму регулювання продуктивності та оплати праці в умовах ресурсозбереження.

Для досягнення мети дослідження в роботі поставлено і вирішено такі задачі:

- дослідити теоретичні основи  залежності між рівнем оплати праці та раціональним використанням ресурсів;

- розкрити сутність заробітної плати як економічної категорії з урахуванням впливу на формування її величини зміни продуктивності та ресурсозберігаючих чинників,

- визначити особливості формування джерел збільшення витрат на оплату праці в умовах ресурсозбереження;

- дослідити механізм регулювання продуктивності та оплати праці з урахуванням раціональності використання трудових, фінансових, матеріальних та прирівняних до них ресурсів;

- проаналізувати динаміку залежності рівня оплати праці від продуктивності та ефективності використання робочої сили на національному, галузевому та локальному рівнях;

- надати оцінку залежності рівня оплати праці від продуктивності на мікрорівні;

- класифікувати та оцінити вплив ресурсозберігаючих чинників макро – та мікросередовища на рівень оплати праці та продуктивність в сучасних умовах;

- визначити основні напрямки удосконалення оплати праці з урахуванням  вимог ресурсозбереження на сучасному етапі економічного розвитку України;

- розробити науково-методичні рекомендації щодо регулювання оплати праці на принципах ресурсозбереження з урахуванням системи чинників, що впливають на техніко-економічний стан підприємства та його продуктивність;

- обґрунтувати напрямки реалізації механізму регулювання продуктивності та оплати праці в умовах ресурсозбереження та надати рекомендації щодо його вдосконалення в контексті подальшого реформування оплати праці в Україні.

Об'єктом дослідження є механізм регулювання продуктивності та оплати праці працівників.

Предметом дослідження є методи та способи регулювання продуктивності та оплати праці на принципах ресурсозбереження на національному, галузевому та локальному рівнях.