ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ КОМПЛЕКСНОГО РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ РЕГІОНУ:на прикладі Автономної Республіки Крим

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Побудова в Україні соціально-орієнтованої інноваційної моделі ринкової економіки, на основі якої буде забезпечено задоволення матеріальних і духовних потреб людей, підвищення їх добробуту, в значній мірі залежить від рівня забезпечення комплексного розвитку регіонів, удосконалення територіальної організації їх господарства, створення нового механізму управління у всіх сферах життя. Вплив демократичних засад на розвиток суспільних процесів змінює роль та підходи щодо комплексного розвитку регіонів, підсилює суспільні вимоги стосовно стану і перспектив їх соціально-економічного становища, відповідальності органів місцевого самоврядування тощо. У значної мірі це пояснює динаміку показників регіональної системи управління комплексним розвитком, джерелом фінансування якої виступають місцеві бюджети.

Поєднання в сучасній системі управління елементів нового ринкового та застарілого адміністративного підходів господарювання визначає характерний його вплив на формування регіональних ринків товарів та послуг, їх територіальні особливості, які тісно пов'язані з просторовим і стратегічним положенням регіону, наявною природною, економічною і демографічною ситуацією. В умовах історичних реалій мінливості національних, культурно-історичних традицій відбувається пошук нових ефективних шляхів використання продуктивних сил з метою формування моделі сталого розвитку, закладення міцних підвалин національної економіки.

Побудова ринкової економіки змінює методологічні підходи і методичні прийоми розвитку і управління в регіоні, зокрема, найважливішим напрямком соціально-економічної політики стає проблема їх комплексного розвитку, організація та впровадження нових форм управління складовими господарських систем та інших елементів продуктивних сил регіону. Зміни у відносинах власності призводять до організаційних зрушень усього процесу розвитку та управління, вимагають використання та узагальнення сучасного досвіду керування соціально-економічними системами. Все це зумовлює необхідність удосконалення територіальної організації господарства регіону, підвищення рівня його комплексного розвитку та удосконалення регулювання цього процесу.

Теоретичні та прикладні питання розвитку продуктивних сил соціально-економічних систем регіонів у ринкових умовах досліджені у наукових працях багатьох вчених-економістів і практиків. Вагомий внесок у розвиток цієї проблематики внесли О.М.Алимов, М.П.Бутко, С.І.Дорогунцов, Б.М.Данилишин, М.І.Долішній, І.К.Бистряков, В.М.Геєць, А.В.Степаненко, С.І.Іщук, Я.В.Коваль, А.Б.Кондрашихін, В.І.Куценко, А.С.Лисецький, Я.Б.Олійник, В.І.Пила, Л.О.Петкова, Н.В.Тарасова, М.І.Фащевський, Л.Г.Чернюк, М.Г.Чумаченко та ін.

Спеціальні дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів з проблем комплексного розвитку регіонів, організації економічного механізму ринкових утворень орієнтовані, головним чином, на аналіз окремих функціональних аспектів господарської діяльності, тому недостатньо вивченими є комплексні підходи щодо регіонального розвитку, формування нових ринкових відносин в регіонах внаслідок процесів економічних трансформацій та їхнього впливу на функціонування господарських суб’єктів. При цьому практично не аналізуються організаційно-економічні аспекти виробництва, не провадиться вартісна оцінка його результатів та ефективності у регіональному розрізі. Також не розвинені методичні підходи до класифікації економічних відносин регіонального господарського комплексу і відносин власності, їхнього зв’язку з організаційними, інформаційними аспектами діяльності різних елементів господарського комплексу.

На жаль, слабкі виробничі показники більшості регіональних суб’єктів господарської діяльності на протязі тривалого часу демонструють неефективність багатьох сторін суспільного виробництва. Цей факт обумовлює пошук нових підходів до дослідження регіонального господарського комплексу, визначення регіональних особливостей, які спроможні суттєво вплинути на активізацію виробничого процесу, підвищення інвестиційної привабливості регіону та добробуту населення. Це потребує деяких змін в структурі формування та функціонування системи територіальної організації і управління, розробки методологічних та методичних підходів до дослідження відносин на регіональному ринку, упровадження нових механізмів активного впливу на учасників господарської діяльності. Масштабність, складність та недостатня вивченість цих питань обумовили доцільність дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає тематичному плану наукових досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України. Положення дисертаційної роботи використані при виконанні теми 3.1.5.63 "Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу" (номер держреєстрації 0100U006571), в межах якої автором обґрунтовані напрями удосконалення територіальної організації регіональних господарських систем. 

Крім того, наукові розробки  дисертанта були використані при виконанні науково-дослідної роботи “Дослідження шляхів забезпечення корпоративної незалежності реєстратора власників цінних паперів у процесі впровадження заходів державного регулювання” (номер держреєстрації 0104U006761), де автору належать розробки щодо організаційно-економічних аспектів взаємодії учасників регіонального господарського комплексу.

Тематика наукових досліджень відповідає Концепції державної регіональної політики. Питання формування та розвитку нових ринкових відносин, що досліджуються на прикладі Автономної Республіки Крим, знайшли застосування в практичної діяльності по формуванню утворень ринку.