ОЦІНКА ТРУДОВОЇ МОБІЛЬНОСТІ ЖІНОК НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РИНКУ ПРАЦІ

Краткое содержание

Актуальність теми. Перетворення, що відбуваються в економіці України, відображаються, перш за все, на процесах трудових переміщень населення. Трудова мобільність є одним з тих найважливіших чинників, що впливають на функціонування ринку праці. Наявність мобільної робочої сили, дає можливість підприємствам приймати на роботу висококваліфікованих робітників, що сприяє адаптації господарюючого суб’єкта до змін ринкової кон’юнктури. Для працівника трудова мобільність – це можливість працевлаштуватися на новому робочому місці, яке найбільш відповідає його потребам.

Існування в економіці країни таких проблем, як безробіття, невідповідність рівня заробітної плати працівників їх освіті та кваліфікації, незадоволеність змістом праці, відсутність кар’єрного зростання, неможливість підвищення кваліфікації та інше, призводять до активізації трудової мобільності населення. Особливо гостро ця проблема проявилася у жіночому сегменті як національного, так і регіональних ринків праці. Жінки, як найменш соціально захищені учасники ринку праці, виявилися не привабливою робочою силою для працедавців. Складаючи майже половину зайнятих в економіці, вони сконцентровані у галузях, рівень оплати праці в яких нижче, ніж у тих, де переважають чоловіки. Високий рівень жіночого безробіття у порівнянні з чоловічим, обмежені можливості при працевлаштуванні та реалізації трудової активності у суспільній діяльності – основні риси жіночого сегмента ринку праці. У цій ситуації підвищення інтенсивності трудової мобільності жінок стає одним з основних засобів запобігання безробіттю та поліпшенню ситуації у жіночому сегменті ринку праці. На підставі дослідження трудової мобільності жінок формується інформація про її масштаби, інтенсивність, динаміку, напрями потоків трудових переміщень і причини, що їх викликають.

Отже, важливим уявляється розв’язання наукового завдання оцінки трудової мобільності жінок, що надасть можливість не тільки формувати уявлення про те, як функціонує ринок праці, але й прогнозувати ситуацію у сфері жіночої зайнятості.

Незважаючи на те, що проблемами трудової мобільності жінок займаються відомі вітчизняні та зарубіжні вчені, сучасний стан цієї проблематики є невичерпаним. Недостатньо розроблено підходи до визначення форм трудової мобільності, проведення комплексного аналізу жіночого сегмента регіонального ринку праці, прийоми аналізу трудової мобільності жінок, питання складу чинників, що впливають на їх трудову мобільність. У цьому зв’язку виникає потреба у додаткових дослідженнях теоретичних та прикладних аспектів трудової мобільності, проведення сучасного аналізу міграції економічно активного населення, визначення причин і наслідків впливу рівня заробітної плати на галузеву сегрегацію на ринку праці та обґрунтування ознак форм трудової мобільності. Саме ці обставини обумовили актуальність вибраної теми та визначили основні напрями дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту       економіко-правових досліджень НАН України на 2004-2008 рр. за темами: „Економіко-правовий механізм розвитку соціально-економічних територіальних систем” (ДР № 0103U005966), де здобувачем обґрунтовано пропозиції щодо організації дослідження трудової мобільності населення на регіональному ринку праці та здійснено аналіз трудових переміщень працівників регіону; „Методологія економічної діагностики розвитку територій (регіонів)” (ДР № 0105U008666), у межах якої розроблено методичне забезпечення визначення оцінки трудової мобільності жінок та здійснено гендерний аналіз структури регіонального ринку праці. 

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення, емпірична перевірка та методичне забезпечення оцінки трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці.

Для досягнення поставленої мети в роботі були визначені і розв’язані такі взаємообумовлені завдання:

розкрито сутність поняття „трудова мобільність” та виявлено вплив трудової мобільності на формування ринку праці;

обґрунтовано чинники формування потоків трудової мобільності;

охарактеризовано існуючі методи оцінки трудової мобільності жінок на ринку праці;

здійснено комплексний аналіз жіночого сегмента регіонального ринку праці;

проаналізовано динаміку трудової мобільності жінок та виявлено причини її виникнення;

оцінено трудову мобільність жінок на внутрішньофірмовому ринку праці;

виявлено та обґрунтовано підходи до класифікації форм трудової мобільності;

               визначено систему мотивів трудової мобільності жінок, розроблено механізм її функціонування та заходи, що сприяють зайнятості жінок;

удосконалено методи оцінки трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці.

Об’єктом дослідження є трудові переміщення на регіональному ринку праці.

Предметом дослідження є інструментарій оцінки трудової мобільності жінок на регіональному ринку праці.

Методи дослідження. У роботі використано такі методи наукового пізнання: діалектичний – для встановлення сутнісного значення понять „ринок праці”, „мобільність”, „трудова мобільність”; кореляційно-регресійний аналіз – для дослідження регіональних структур попиту і пропозиції жіночої робочої сили, економічної, територіальної та галузевої трудової мобільності жінок; кластерний аналіз – для визначення міграційної трудової активності населення та оцінки галузевої сегрегації; метод аналогій – для оцінки інтенсивності усіх форм трудової мобільності жінок; комплексний і системний підхід – при дослідженні потоків трудової мобільності для узагальнення результатів їх складових.

Теоретичною основою  дисертаційної роботи стали праці вітчизняних вчених-економістів, які займаються дослідженням й розв’язанням проблем ринку праці та трудової мобільності, а саме: А. Акмаєва, Д. Богині, Н. Брюховецької, В. Василенка, С. Вегери, О. Волкової, В. Геєця, Б. Кліяненка, І. Курило, О. Кратта, В. Петюха, В. Приймака, С. Пирожкова, Ф. Хміль, І. Швець та інших. Зокрема, у роботах Е. Лібанової, О. Грішнової та Н. Борецької значну увагу приділено аналізу ситуації у жіночому сегменті ринку праці України. Серед зарубіжних праць, що присвячені вирішенню теоретичних і прикладних проблем трудової мобільності жінок, використано роботи В. Адамчука, Н. Бурносова, Б. Генкіна, І. Мальцевої, Т. Разумової, А. Рофе, С. Рощіна, А. Саакян, Г. Сілласте, Н. Шаталової.

Нормативною базою наукового дослідження є Конституція України, Закони України, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України. Інформаційну основу склали матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Донецькій області про стан ринку праці, економічну активність населення та його міграцію. Для обробки інформації і виконання розрахунків використовувалися програмні комплекси Microsoft Excel 97 та Math Сad 11.0.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних, методичних і прикладних положень щодо виявлення і обґрунтування форм трудової мобільності жінок та оцінки їх переміщень на регіональному ринку праці. При цьому отримано такі основні результати роботи.

Вперше:

визначено систему мотивів трудової мобільності, основу якої склали матеріальна і нематеріальна мотивація трудового переміщення працівника, що сприяє забезпеченню рівноважної кон’юнктури на ринку праці;

запропоновано використання показника „рівень інтенсивності трудової мобільності”, який характеризує потужність потоків трудових переміщень, у результаті чого можлива якісна оцінка трудової мобільності;

удосконалено:

методичні підходи до проведення комплексного аналізу жіночого сегмента регіонального ринку праці, що враховують нерівності гендерних можливостей в економічній діяльності, на основі яких виявлено основні закономірності виникнення і загострення проблем жіночої зайнятості в регіоні;

прийоми аналізу трудової мобільності на основі виділення різних форм трудових переміщень, що дозволило виявити та конкретизувати потоки перерозподілу жіночої робочої сили на регіональному  ринку праці;

методичне забезпечення оцінки внутрішньофірмової трудової мобільності на основі визначення руху працівників за статтю та стажем роботи, що дозволило отримати відповідну оцінку цих переміщень;

дістало подальшого розвитку:

визначення поняття „трудова мобільність”, під яким розуміється процес трудових переміщень працівника, основу якого складають здібності до змін у змісті трудової діяльності, що забезпечило визначення відповідних чинників трудової мобільності;

визначення форм трудової мобільності на основі систематизації сучасних поглядів щодо  напрямів, масштабів та інтенсивності трудових переміщень, що сприяє більш точному уявленню про характер трудової мобільності та наданню її кількісної та якісної оцінки;

теоретичні положення про чинники трудової мобільності жінок (демографічні, інституційні, гендерні, соціально-економічні і професійні) шляхом виділення їх відповідних характеристик, дія яких виявляється у напрямах і масштабах трудових переміщень;

класифікація форм трудової мобільності, основу якої склали ознаки перспектив трудових переміщень населення, яка дозволяє систематизувати напрями трудової мобільності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що запропоновані методичні підходи, висновки і рекомендації, які захищаються в дисертаційній роботі, доведені до рівня конкретних практичних пропозицій і можуть бути використані органами виконавчої влади центрального і регіонального рівня, органами місцевого самоврядування, науково-дослідними установами за профілем наукової роботи у сфері регіональних досліджень.

До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать:

рекомендації щодо методичного забезпечення аналізу жіночого сегмента  регіонального ринку праці на основі матеріалів державної статистичної звітності, які можуть бути використані органами державної влади в регіоні при розробці стратегічних програм зайнятості населення;

методи оцінки трудової мобільності жінок на підставі класифікації її форм шляхом розрахування показників масштабів та рівня інтенсивності трудової мобільності, які можуть застосовуватися центральними органами державної влади при удосконаленні системи розподілу жіночої робочої сили на регіональному ринку праці;

рекомендації щодо визначення системи мотивів трудової мобільності жінок на основі розмежування матеріальної і нематеріальної мотивації їх трудових переміщень, які можуть бути використані державними центрами зайнятості при розробці програм сприяння жіночій зайнятості.

Практичне значення отриманих результатів підтверджується відповідними довідками. Результати виконаних наукових досліджень, які стосуються оцінки практичних аспектів трудової мобільності жінок Донецького регіону, вжито Донецьким обласним центром зайнятості при розробці розділів обласної Програми зайнятості населення, спрямованих на підвищення зайнятості жінок (довідка                 № 01-1494 від 15.04.2008 р.). Запропонована методика оцінки трудової мобільності населення використовується Макіївським міським центром зайнятості при розробці програм зайнятості населення (довідка № 01-12/2271 від 16.04.2008 р.). Отримані результати щодо встановлення особливостей трудової мобільності жінок Донецького регіону, а також переміщення їх на внутрішньофірмовому ринку праці ВАТ „Донецькгірмаш” використані кадровою службою підприємства у програмах формування і підготовки кадрового резерву та ефективного використання трудового потенціалу підприємства (довідка № 137/68 від 21.11.2007 р.). Теоретичні, методичні та емпіричні результати дослідження характеру трудової мобільності жінок Донецького регіону знайшли застосування у навчальному процесі при читанні лекцій з курсу „Менеджмент персоналу” у Донбаській національній академії будівництва та архітектури МОН України (довідка № 4-04-133 від 24.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою, в якій викладено авторський науковій підхід до оцінки трудової мобільності жінок на ринку праці Донецької області.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні результати дисертації доповідалися автором і одержали схвалення на: IV Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2003 р.); I Міжнародній науково-практичній конференції „Науковий потенціал світу ’2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); IV Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених і студентів „Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери” (м. Донецьк, 2007 р.); VIII Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2007 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 11 наукових робіт, з них 6 – у наукових фахових виданнях, 1 – в інших виданнях,         4 – за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 5,3 друк. арк., які особисто належать дисертанту.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Дисертація, загальним обсягом 177 сторінок комп’ютерного тексту, включає 13 таблиць, 49 рисунків, 3 додатка на 44 сторінках, список використаної літератури із 200 джерел на 20 сторінках.