ОБЛІК ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ :

Краткое содержание

Актуальність теми. Внаслідок земельної реформи в Україні відбулись принципові зміни у формах власності на землю, що викликали суттєві перетворення у складі землевласників та землекористувачів. Запровадження в Україні приватної власності та особливості використання земель у виробничому процесі аграрних підприємств зумовили необхідність подальшого розвитку ефективних форм управління земельними відносинами та раціонального землекористування, що, в свою чергу, вимагає переосмислення економічної суті земельних ресурсів та включення їх до складу об’єктів бухгалтерського обліку.

Методика бухгалтерського обліку земельних ресурсів, що діяла в умовах адміністративно-командної системи, втратила свою значимість. Разом з тим, у державі ще не створено належної системи нормативного регулювання обліку земельних ресурсів, яка б дозволяла достатньою мірою формувати інформацію про їх якісні характеристики, оцінку та потенційні можливості використання земель в сучасних умовах. Отже, виникає потреба в розробці методичних основ інформаційного забезпечення суб’єктів господарювання щодо земельних ресурсів, що сприятиме проведенню контролю та економічного аналізу наявності і стану використання земельних ресурсів, пошуку резервів підвищення ефективності землекористування.

У розробку теорії земельних відносин та практики обліку земельних ресурсів в сільськогосподарських підприємствах суттєвий внесок зробили такі вчені-економісти, як М.Я. Дем’яненко, В.М. Другак, В.М. Жук, О.М. Євстаф’єва, Г.Г. Кірейцев, В.Г. Лінник, Ю.Я. Лузан, Б.В. Мельничук, В.Я. Месель-Веселяк,
В.Б. Моссаковський, Ю.М. Осадча, А.І. Крупка, О.А. Петрова, О.Д. Радченко, П.Т. Саблук, В.Я. Соколов, І.Б. Садовська, Л.К. Сук, В.М. Трегобчук, А.М. Третяк, М.М. Федоров, В.П. Ярмоленко, В.К. Ярмолицький та ін.

Проте питання визначення подальших напрямів удосконалення системи бухгалтерського обліку земельних ресурсів залишаються відкритими. Насамперед, поглибленого дослідження вимагає порядок накопичення та узагальнення інформації про земельні ресурси в системі первинного, аналітичного, синтетичного обліку та звітності сільськогосподарських підприємств, визначення їх вартісної оцінки у складі інших необоротних активів.

Відсутність належного облікового забезпечення земельних ресурсів, невизначеність окремих теоретичних положень та потреба в практичних рекомендаціях щодо вирішення зазначених питань зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Житомирського національного агроекологічного університету за темою: „Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектору Північно-Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0104U008697). Внесок автора полягає в розробці методичного забезпечення бухгалтерського обліку земельних ресурсів як об’єкта основних засобів сільськогосподарських підприємств, їх оцінки, контролю та економічного аналізу у ринкових умовах господарювання.

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення організації та методики бухгалтерського обліку земельних ресурсів.

Цільова спрямованість зумовила постановку і необхідність вирішення таких завдань:

обґрунтувати економічну суть категорії „земельні ресурси” як специфічного виду активів та визначити їх місце в системі бухгалтерського обліку підприємств;

уточнити склад та структуру земельних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах та обґрунтувати їх класифікацію, як об’єкта бухгалтерського обліку;

визначити особливості інформаційного забезпечення управління земельними ресурсами з врахуванням сучасних тенденцій розвитку земельних відносин;

оцінити сучасний стан організації бухгалтерського обліку земельних ресурсів та проаналізувати рівень їх використання в сільськогосподарських підприємствах;

розробити пропозиції щодо удосконалення діючої методики оцінки земельних ресурсів;

удосконалити існуючу систему документування земельних ресурсів;

обґрунтувати пропозиції по удосконаленню звітності сільськогосподарських підприємств щодо відображення даних про земельні ресурси.

Об’єктом дослідження є земельні ресурси та процес їх обліку в сільськогосподарських підприємствах Житомирської області.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень бухгалтерського обліку земельних ресурсів.

Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження використовувались наукові методи, що базуються на діалектичному методі пізнання та об’єктивних законах економіки. Теоретичні аспекти обліку досліджувались із застосуванням методів індукції і дедукції, аналізу та синтезу, за допомогою яких визначено загальні тенденції розвитку обліку землі. Історичний, логічний і монографічний методи використовувались для виявлення її місця в складі необоротних активів та уточнення класифікації земельних ресурсів для відображення в системі бухгалтерського обліку. Керуючись балансовим, розрахунково-конструктивним методом та методами спостереження і вибіркового обстеження, було вивчено сучасний стан обліку та оцінки земель. Застосування окремих прийомів економіко-статистичного методу (порівняння, групування), методу кореляційно-регресійного аналізу дозволило проаналізувати сучасний стан використання земельних ресурсів, визначити ступінь впливу окремих факторів на ефективність їх використання в сільськогосподарських підприємствах.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, галузеві інструкції та нормативні документи щодо регулювання операцій з земельними ресурсами, наукові праці та методичні розробки вітчизняних, зарубіжних вчених-економістів, матеріали наукових конференцій та семінарів. У дисертаційній роботі використано матеріали Державного комітету статистики України, Державного комітету України із земельних ресурсів, Головного управління земельних ресурсів в Житомирській області, дані поточного обліку, фінансової та статистичної звітності сільськогосподарських підприємств Житомирської області. У роботі застосовувались програмні продукти Microsoft Word, Microsoft Excel.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні та вирішенні комплексу питань, пов’язаних з удосконаленням обліку земельних ресурсів в сільськогосподарських підприємствах.

Основні положення і результати дослідження, що виносяться на захист і характеризують наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:       

сформульовано комплексне визначення поняття „земельні ресурси” як виду довгострокових необоротних активів, що є продуктом природи, характеризується необмеженим терміном використання, просторовою обмеженістю, має підставу для правового виміру та здатність приносити економічні вигоди у процесі використання, що дозволяє ідентифікувати його в системі бухгалтерського обліку;

запропоновано систему документування земельних ресурсів сільськогосподарського призначення, що дозволить накопичувати інформацію щодо їх якісної, кількісної характеристики та вартісного відображення в бухгалтерському обліку: „Акт приймання-передачі земельної ділянки (паю)”, „Акт переведення земельних ділянок”, „Книгу обліку земель суб’єкта господарювання”, „Інвентаризаційний опис земельних угідь (паїв)”.

удосконалено:

трактування та співвідношення понять „земельна ділянка”, „право користування земельною ділянкою”, „капітальні витрати на поліпшення земель” в системі управління земельними ресурсами, що розкриває їх приналежність до окремих видів активів сільськогосподарських підприємств;

механізм оцінки земельних ресурсів шляхом застосування запропонованої методики визначення розрахункової вартості землі, що забезпечить її достовірне відображення в обліку;

порядок розкриття у звітності аграрних підприємств інформації про наявність та рух земельних ресурсів у грошовому та натуральному вимірниках, що сприятиме покращанню управління процесами використання земельних ресурсів.

одержало подальший розвиток:

класифікація земельних ресурсів за видами землекористувачів, категоріями угідь та цільовим використанням, що формує методичні основи відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку;

методичні підходи до інформаційного забезпечення процесу управління земельними ресурсами з врахуванням сучасних тенденцій розвитку земельних відносин, використання яких забезпечить посилення контролю за цільовим та раціональним їх використанням.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці раціональної системи обліку, яка передбачає використання удосконалених форм первинних документів, регістрів аналітичного, синтетичного обліку та звітності, відповідного робочого плану рахунків, а також рекомендацій з удосконалення механізму оцінки земельних ресурсів в бухгалтерському обліку. Впровадження запропонованої методики обліку дозволить забезпечити суб’єктів господарювання достовірною обліковою інформацією, необхідною для аналізу та контролю за наявністю, складом, рухом, якісною характеристикою та використанням земельних ресурсів сільськогосподарського призначення і, тим самим, забезпечить ефективне управління земельними ресурсами в аграрних підприємствах.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у практику діяльності сільськогосподарських підприємств Житомирської області, що підтверджується довідкою Головного управління агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації № 610/3 від 18.03.2008 р. Запропоновані в дисертаційній роботі форми документів первинного та аналітичного обліку земельних паїв та ділянок, рекомендації по їх відображенню на рахунках бухгалтерського обліку використовуються у господарській діяльності СВК „Світоч” Житомирського району Житомирської області (довідка № 137 від 25.04.2007 р.), сільськогоспо-дарського багатофункціонального обслуговуючого кооперативу „Злагода” Житомирського району Житомирської області (довідка № 43 від 4.06.2007 р.), що дозволяє не тільки формувати в обліку об’єктивну інформацію, а й підвищити внутрішньогосподарський контроль за наявністю та ефективністю використання земельних ресурсів на зазначених підприємствах.

Основні теоретичні та практичні положення наукового дослідження використовуються у навчальному процесі Житомирського національного агроекологічного університету при викладанні дисциплін „Теорія бухгалтерського обліку”, „Фінансовий облік”, „Управлінський облік”, „Організація бухгалтерського обліку”, „Аналіз господарської діяльності” (довідка № 786 від 07.09.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним, завершеним науковим дослідженням. Наукові результати, розробки та пропозиції теоретичного, методичного та практичного характеру, які містяться в роботі, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати, викладені в дисертації, доповідались і дістали схвальну оцінку на Міжнародних науково-практичних конференціях „Облік, аудит і аналіз: економічна база, стратегія, концепції” (м. Тернопіль, 2004 р.), „Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи” (м. Київ, 2007 р.), Міжнародному Форумі молодих вчених „Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м. Харків, 2005 р.), Міжнародній науково-теоретичній конференції „Методологічні основи сучасного дослідження в аграрній економіці” (м. Житомир, 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції „Українська наука в мережі Інтернет” (м. Київ, 2006 р.), міжфакультетських конференціях молодих вчених ДВНЗ „Державний агроекологічний університет” „Формування стратегії розвитку регіонального АПК” (м. Житомир, 2005, 2006, 2007, 2008 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли своє обґрунтування та відображення у 14 наукових працях загальним обсягом 5,26 д.а., з них – 5 статей у наукових фахових виданнях обсягом 2,54 д.а., 9 тез доповідей на науково-практичних конференціях обсягом 2,72 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Обсяг основної частини дисертації становить 165 сторінок комп’ютерного тексту, містить 21 таблицю, 30 рисунків та 5 формул. Повний обсяг дисертації –
231 сторінка, до нього входить 26 додатків на 46 сторінках. Список використаних джерел налічує 203 найменувань на 20 сторінках друкованого тексту.