ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретико-методичні основи управління конкурентоспроможністю сільськогосподарських підприємств" викладено результати до-слідження теоретико-методичних основи формування конкурентоспроможності під-приємства, уточнено понятійно-категорійний апарат в обраній галузі, ідентифіковано чинники та методологічні аспекти, що впливають на неї.

Початковим етапом формування організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю є виявлення можливостей управління нею
через дослідження основних сутностей, таких як конкуренція, конкурентоспроможність, конкурентні переваги підприємств та інші. На підставі дослідження визначень, що характеризують конкуренцію як явище зовнішнього середовища, яке піддається управлінню, розширено розуміння терміну «конкуренція» за рахунок додавання елементів менеджменту, а саме окреслення місії діяльності – зайняти позиції лідера на окремому сегменті ринку; стратегічної цілі – реалізація власних економічних інтересів; інструментом реалізації тактичних цілей є найповніше вдоволення потреби суспільства.

Враховуючи положення існуючих дефініцій поняття «конкурентоспроможність підприємства», які зводяться до концентрації уваги вчених на формуванні можливостей підприємства перешкоджати розподілу ринкового простору на користь інших суб’єктів, вважаємо за доцільне, при орієнтації на ринок, конкурентоспроможність підприємства ототожнювати з розвитком можливостей у повному обсязі задовольняти потреби суб’єктивного характеру у даний проміжок часу, на певному сегменті ринку з врахуванням існуючих обставин та можливостей споживача. Особливо
актуальним дане доповнення є для сільськогосподарського виробництва, з причини його визначальної ролі у формуванні продовольчої безпеки та формування експортних можливостей держави.

Основою розвитку можливостей у повному обсязі задовольняти потреби
суспільства є наявність конкурентних переваг. В роботі основні конкурентні переваги підприємства у сучасному економічному просторі, які формують його конкурентоспроможність, приховані в оптимальних співвідношеннях взаємодії ринкових та виробничих систем. Таким чином, адекватний організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю підприємства являє собою ефективний інструмент формування стійких конкурентних переваг, які є результатом синергічної взаємодії основних елементів системи господарства (рис. 1).

Основними завданнями організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю підприємства є: формування умов найбільш повного задоволення попиту споживачів на товари в рамках обраного; забезпечення достатньої економічної ефективності протікання виробничих процесів на підприємстві; максимізація чистого прибутку та забезпечення його ефективного використання; мінімізація
рівня ризиків, пов’язаних з діяльністю сільськогосподарського підприємства; забезпечення постійної фінансової рівноваги товаровиробника у процесі його спілкування з іншими підприємствами; забезпечення можливостей швидкого реагування управлінських рішень при зміні внутрішніх та зовнішніх умов. Заходи реалізації завдань механізму управління конкурентоспроможністю діяльності підприємства характеризуються високою організаційно-економічною складністю, взаємопов’язаністю та взаємозумовленістю. Відповідно до цього, даний механізм має володіти характеристиками складної системи, а саме: цілісністю, складністю структури та поведінки. Беззаперечними вимогами реалізації системності функціонування та розвитку зазначеного механізму управління є комплексність, безперервність та наукове обґрунтування процесу управління ним.