ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ :

Краткое содержание

Актуальність теми. В сучасних умовах глобалізації економіки підвищення пріоритетності нематеріальних активів, особливо інтелектуального капіталу, інноваційної праці, є головним чинником економічного зростання, створення конкурентних переваг. Ця реальність потребує нових підходів до формування повної та достовірної інформації для управління нематеріальними активами як об’єктами бухгалтерського обліку, економічного аналізу та контролю.

Успішне вирішення стратегічного завдання становлення й розвитку ринкових відносин значною мірою базується на перебудові, вдосконаленні форм і методів бухгалтерського обліку та контролю. Зростаюча інтернаціоналізація господарських зв’язків виробничих суб’єктів обумовлює необхідність інтегрування бухгалтерського обліку в систему міжнародної практики.

          Визначальною рисою сучасного періоду розвитку всіх без винятку розвинених країн є зростання в суспільному виробництві ролі науково-технологічних знань та інших результатів творчої діяльності людини. Використання накопичених знань приводить до суттєвих змін у характері діяльності підприємств та організацій, неухильного зростання нематеріальних активів.

          Проблеми сутності, обліку та контролю нематеріальних активів досліджували вітчизняні вчені Алексєєва А.В., Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Бутнік-                  Сіверський О.Б., Гавриловська Л.М., Голов С.Ф., Єфіменко В.І., Завгородній В.П.,  Кононенко О.О., Котенко Л.М., Коцупатрий М.М., Кужельний М.В.,               Кузьмінський Ю.А., Лишиленко О.В., Мних Є.В., Павлюк І. М., Петрик.О.А., Пушкар М.С., Свідерський Є.І., Сопко В.В.,  Ткаченко Н.М., Терещенко Л.О., Швець В.Г., Чумаченко М.Г., Яремчук С.О. Фундаментальні питання розвитку бухгалтерського обліку та контролю нематеріальних активів висвітлювали зарубіжні вчені Андрєєв В.Д., Асаков В.П., Баканов М.І., Качалін В.П., Мендрул А.Г.,            Метью М.Р., Мікерін Г.І., Хендріксен Е.С., Шнейдеман Л.З. та ін.

Разом із тим окремі проблеми організації бухгалтерського обліку та контролю нематеріальних активів у вітчизняній економіці залишаються все ще недостатньо дослідженими. З огляду на це сьогодні важливо акцентувати увагу на трьох основних питаннях, пов’язаних з обліком нематеріальних активів: визначення сутності нематеріальних активів у ринковій економіці та їх відповідна класифікація; оцінка нематеріальних активів; відображення (розкриття) інформації щодо нематеріальних активів у звітності. При цьому пріоритетними мають бути дослідження в частині обліку господарської діяльності, пов’язаної з використанням інтелектуальної власності як об’єкта нематеріальних активів, повного забезпечення потреб користувачів в об’єктивній інформації.

Впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності потребує застосування обліку, орієнтованого на нові пріоритети, на вирішення нових завдань. Це різні підходи до термінології та сутності нематеріальних активів у бухгалтерському та податковому обліку, проблеми вдосконалення методів нарахування амортизації, підвищення інформативності первинних документів і регістрів обліку нематеріальних активів. Потребує доопрацювання питання оцінки нематеріальних активів з урахуванням світової практики.

Особливої актуальності набувають питання комплексного аналізу та контролю нематеріальних активів в умовах ринкової трансформації. Система аналізу та контролю нематеріальних активів в Україні тільки починає формуватися. При цьому важливим є не просто використання традиційних для розвинутої ринкової системи  методів, а й їхня адаптація та узгодження зі станом, напрямами і основними тенденціями розвитку української економіки.

Актуальність викладених вище проблем і необхідність удосконалення чинної системи обліку нематеріальних активів, організації та методики їх аналізу й контролю, які б дозволили достатньо ефективно управляти відповідними виробничими процесами, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, постановку його мети та основні завдання.

Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку підприємницької діяльності ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за темою „Удосконалення обліку і контролю в галузях економіки” (номер державної реєстрації 0103U004766). У межах наукової програми автором проведено дослідження, пов’язані з удосконаленням організації та методики обліку і контролю нематеріальних активів на підприємствах фармацевтичної та хімічної галузей економіки України, а також впровадженням запропонованих рекомендацій і пропозицій в практику.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних положень чинної системи обліку і контролю нематеріальних активів та розробка практичних пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення обліку і контролю нематеріальних активів на підприємствах фармацевтичної та хімічної галузей економіки України з урахуванням передового досвіду та вимог міжнародних і національних стандартів.

Відповідно до мети дисертації було поставлено й вирішено такі завдання:

·       уточнити методичні підходи до сутності та характеристики нематеріальних активів як економічних ресурсів підприємства, об’єктів обліку і контролю;

·       уточнити класифікацію нематеріальних активів за різними критеріями для потреб організації аналітичного обліку і контролю;

·       дослідити та обґрунтувати методику оцінки різних видів і груп нематеріальних активів;

·       дослідити чинну первинну документацію та розробити пропозиції з удосконалення системи документального забезпечення операцій з нематеріальними активами та діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку; 

·       обґрунтувати й визначити шляхи вдосконалення обліку нематеріальних активів на основі дослідження і вивчення проблем теорії та практики бухгалтерського обліку;

·       дослідити стан та обґрунтувати напрями вдосконалення внутрішньогосподарського контролю нематеріальних активів на підприємстві; 

·       дослідити стан інформаційного забезпечення обліку й контролю нематеріальних активів та розробити пропозиції щодо вдосконалення в умовах новітніх інформаційних систем і технологій;

·       розробити методичні процедури аудиту й аналізу нематеріальних активів у фармацевтичній і хімічній галузях економіки та науково обґрунтувати необхідність їх застосування.

Об’єктом дослідження є наявність та використання нематеріальних активів в процесі господарської діяльності підприємств фармацевтичної та хімічної галузей економіки України.

Предметом дослідження є теоретичні, організаційні, методичні та практичні аспекти обліку, контролю й аналізу нематеріальних активів на підприємствах фармацевтичної та хімічної галузей економіки.

Методи дисертаційного дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних процесів у поєднанні із системою конкретних методів дослідження нематеріальних активів. У процесі дослідження було використано методи теоретичного узагальнення, історичного і системного підходів, порівняння, статистичного спостереження, опитування, наукової абстракції, індукції й дедукції, аналізу та синтезу тощо.

Інформаційною базою виконаного дослідження є законодавчі акти України, статистичні дані Державного комітету статистики, результати вибіркових обстежень підприємств фармацевтичної та хімічної галузей економіки України, нормативні документи Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (фінансової звітності), національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, праці вітчизняних і зарубіжних учених та спеціальна періодична література з питань обліку, контролю й аналізу нематеріальних активів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у визначенні, уточненні, теоретичному обґрунтуванні й практичному висвітленні питань, пов’язаних з організацією та методикою обліку і контролю нематеріальних активів. Основні результати проведеного дослідження, які становлять наукову новизну, характеризуються такими теоретичними і практичними положеннями:

вперше:

— запропоновано виділити у складі нематеріальних активів інтелектуальний капітал як об’єкт обліку та ввести до рахунку 12 „Нематеріальні активи” субрахунок 126 „Інтелектуальний капітал” для відображення на ньому таких складових: людського капіталу, структурного капіталу, клієнтського капіталу, що дає змогу отримувати цінну інформацію як щодо ідентифікованих, так і неідентифікованих нематеріальних активів з відповідним відображенням їх у фінансовій звітності;

— розроблено та запропоновано модель економічного аналізу нематеріальних активів, сутність якої полягає в системному підході до оцінки процесів надходження, використання й вибуття нематеріальних активів на основі рекомендованої системи відповідних аналітичних показників. Це дає можливість здійснювати комплексний аналіз наявності, стану, динаміки й ефективності використання нематеріальних активів у процесі внутрішньогосподарського контролю та аудиту.

          удосконалено:

— методичні підходи до розкриття сутності нематеріальних активів як об’єкта обліку та контролю за рахунок більш повного і поглибленого визначення особливостей і характерних ознак цього виду активів з метою підвищення ефективності їх використання в умовах конкурентного середовища, а також класифікацію нематеріальних активів за видами і функціональним призначенням. Водночас запропоновано замінити назву класифікаційної групи нематеріальних активів „Права на об’єкти промислової власності” на „Права на об’єкти інтелектуальної власності” з відповідним коригуванням субрахунку 124 чинного Плану рахунків, що більшою мірою відповідає сутності зазначеної групи нематеріальних активів і дає змогу вдосконалити їх організацію аналітичного обліку, економічного аналізу та внутрішньогосподарського контролю;

— підходи щодо оцінки різних об’єктів нематеріальних активів, зокрема інтелектуального капіталу (неідентифікованого активу), з урахуванням європейського та світового досвіду, застосовуючи витратний, порівняльний та дохідний методи оцінки вартості нематеріальних активів, для формування достовірної інформації про ці важливі активи у звітності підприємства;

— систему обліку амортизаційних відрахувань та їх використання через введення субрахунків за видами необоротних активів до забалансового рахунку       09 „Амортизаційні відрахування”, зокрема субрахунку 093 „Амортизаційні відрахування нематеріальних активів”, що забезпечує посилення контролю за накопиченими сумами амортизаційних відрахувань та їх використанням на придбання й створення нових об’єктів нематеріальних активів;

— класифікацію видів контролю через систематизацію й розкриття їх сутності за різними ознаками: часом здійснення, джерелами інформації, методами здійснення, напрямом та об’єктами, залежно від сфери діяльності, за організаційною формою, регламентацією; систему об’єктів контролю щодо нематеріальних активів для вдосконалення організації та методики їх внутрішньогосподарського контролю, що забезпечить підвищення рівня управління діяльності підприємства.

          набули подальшого розвитку:

— система формування інформації про процеси придбання, руху та використання нематеріальних активів шляхом запровадження уточненої первинної документації та регістрів обліку, застосування новітніх інформаційних технологій, використання яких підвищує аналітичність та результативність інформації в управлінні нематеріальними активами;

— організація й методика аудиту нематеріальних активів через уточнення завдань, методів і методичних прийомів, програми проведення аудиту та оформлення його результатів з метою забезпечення комплексного дослідження операцій з нематеріальними активами на підприємствах; методика економічного аналізу наявності та ефективності використання нематеріальних активів на основі запропонованої моделі економічного аналізу нематеріальних активів і системи аналітичних показників, що забезпечує підвищення якості обліково-аналітичної інформації для прийняття об’єктивних управлінських рішень, а також сприяє поліпшенню результатів діяльності підприємств.