ОРГАНІЗУВАННЯ ЗАКУПІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАСАДАХ ЛОГІСТИКИ

Краткое содержание

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі “Теоретичні засади організування закупівельної діяльності промислових підприємств” систематизовано етапи еволюції функції закупівель на промислових підприємствах, проведено класифікацію закупівельних ситуацій на машинобудівних підприємствах, обґрунтовано сутність логістичної концепції організування закупівельної діяльності в управлінні ланцюгом поставок.

У літературі відсутній єдиний підхід до базових понять предмету дослідження. Деякі вчені притримуються традиційного поняття «забезпечення матеріально-технічними цінностями», інші вживають терміни «логістика постачання», «закупівельна логістика», «логістика закупівельної діяльності» тощо. Вивчення літературних джерел та опрацювання практичного досвіду діяльності промислових підприємств дають підстави автору стверджувати, що логістика постачання включає дві складові – зовнішню (логістику закупівельної діяльності) і внутрішню логістику постачання (складську і транспортну логістику на вході підприємства).

Завданням зовнішньої логістики у сфері постачання промислового підприємства (логістики закупівельної діяльності) є придбання конкурентоспроможних товарів задля забезпечення ними виробничого процесу у відповідності до вимог потенційних споживачів і договірних зобов’язань з привабливими постачальниками. Логістика закупівельної діяльності передбачає прийняття низки рішень щодо стратегії закупівлі матеріальних цінностей, закупівлі конкретного товару, вибору кількості джерел закупівлі, вибору постачальника, вибору способу доставки та обґрунтування партії закупівлі.

Внутрішня логістика у сфері постачання охоплює управління транспортним господарством, внутрізаводськими переміщеннями та управління складським господарством матеріалів і сировини, обслуговування виробництва. Зовнішня і внутрішня логістика у сфері постачання взаємопов’язані у логістичній системі підприємства.

Історично важливість функції закупівлі та відмінності у підходах до управління закупівлями на промислових підприємствах змінювалась. З перебігом часу вона піддавалась процесам еволюції (насамперед, на ринках розвинутих країн) від трансакційної моделі (названої також реактивною) до інтегрованої моделі (так званої проактивної). Вивчення досвіду зарубіжних та вітчизняних авторів, а також власні емпіричні дослідження дали змогу автору виділити такі етапи еволюції функції закупівель: трансакційну орієнтацію, комерційну орієнтацію, координацію закупівель, внутрішню інтеграцію, зовнішню інтеграцію, орієнтацію на ланцюг вартості.

Еволюція функції закупівель на промислових підприємствах, насамперед зарубіжних, відбувалась у напрямку від виконання рутинних операцій до повної інтеграції із конкурентною стратегією, утворюючи при цьому постійні комунікаційні канали між функцією закупівель та іншими функціональними сферами на підприємстві. У ланцюгу поставок існує тенденція до зміщення управління закупівельною діяльністю у сторону продавця. Контракти по закупівлях товарів пов’язуються з графіками поставок готової продукції. Використання електронного обміну інформацією змістило основну частину роботи по закупівлях у сторону постачальника завдяки безпосередньому доступу до даних на місцях продажу і розширенню можливостей прогнозування поставок продукції.

Досліджуючи організаційні структури постачання, можна зазначити, що для вітчизняних підприємств притаманним є розвиток внутрішньої орієнтації постачання (етап 4), при оцінюванні постачальників пріоритетним у багатьох видах діяльності залишається ціновий фактор вибору. Ступінь складності закупівельних рішень підприємства зумовлюється: рівнем поінформованості щодо закуплених благ і їх постачальників, числом доступних продавців на ринку, взаємовідносинами «постачальник-споживач», зовнішнім оточенням, а також його фінансовим та технологічним станами (особливо щодо наявних засобів).

Процес прийняття рішення про організування закупівель товарно-матеріальних цінностей на машинобудівних підприємствах ускладнюється тим фактом, що кількість закупівельних товарів, зазвичай, складає сотні або тисячі асортиментних позицій від десятків постачальників. Закупівельні рішення машинобудівного підприємства знаходяться у тісній залежності від рівня новизни закуплених благ, географічного простору розвитку ринку організаціями-покупцями, а також числа альтернативних постачальників. Автором розроблено класифікацію закупівель на машинобудівному підприємстві, яка проведена шляхом уведення таких ознак: за способом складання замовлення, рівнем обізнаності з товаром, методикою закупівлі, відповідно до географічного простору проникнення на ринок, рівнем самостійності виготовлення товарно-матеріальних цінностей, числом постачальників, ступенем перетворення закупівельних благ, часом поставок, рівнем самостійності організування закупівлі, кількістю асортиментних груп, закуповуваних при одній поставці у одного постачальника.

У другому розділі «Оцінювання ефективності організування закупівельної діяльності машинобудівних підприємств» проаналізовано стан машинобудівної галузі України, проведено економічне оцінювання використання матеріальних ресурсів та мотивування персоналу до пошуку способів їх економії, проведено маркетингове дослідження організування закупівельної діяльності машинобудівних підприємств Львівщини.

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні істотно змінилися організаційно-економічний механізм і правові форми взаємодії господарюючих суб'єктів, що є постачальниками і споживачами товарно-матеріальних або нематеріальних цінностей. Ці зміни торкнулися всього народногосподарського комплексу країни, зокрема машинобудівних підприємств, які є особливими об’єктами оцінювання, що обумовлює використання особливих підходів до оцінювання їх закупівельної діяльності з урахуванням технологічних, виробничих, економічних, управлінських і інших характеристик функціонування підприємств цієї сфери.

Глибока спеціалізація машинобудівної промисловості СРСР після розпаду Радянського Союзу призвела до істотної залежності вітчизняних машинобудівних підприємств від діяльності підприємств постсоціалістичних країн, насамперед, російських постачальників та клієнтів. Оскільки галузь є капіталомісткою, спостерігається істотна залежність машинобудівних підприємств від доступу до кредитних ресурсів. Особливістю сфери машинобудування є висока чутливість попиту на продукцію до загальноекономічних циклів, і зокрема до коливань попиту та цін на споживчих ринках. Коливання індексів обсягу продукції машинобудування у Львівській області протягом десяти років (2001-2010 рр.) відображають явище акселерації попиту, зокрема у кризових роках 2002 р., 2008-2009 рр. (див. рис. 1).