ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета і завдання дослідження, наукова та практична цінність результатів, які одержано під час дослідження, описано форми їхньої апробації та використання.

У першому розділі «Теоретичні та прикладні засади оцінювання об’єктів інтелектуальної власності у господарській діяльності підприємства» розвинуто сутність поняття «інтелектуальна власність», виділено принципи використання об’єктів інтелектуальної власності на підприємстві, уточнено класифікацію об’єктів інтелектуальної власності, удосконалено схематичну модель комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності підприємств – інноваційне кредитування, досліджено особливості оцінювання об’єктів інтелектуальної власності.

Узагальнення результатів аналізування літературних джерел дозволило виокремити чотири різні підходи до трактування поняття «інтелектуальна власність»: як вид власності загалом; як систему прав на результати інтелектуальної діяльності; як продукт; трактування з індивідуальних позицій. Визначення переваг та недоліків кожного з підходів, а також вивчення різних його трактувань у межах кожного з підходів дали змогу сформувати трактування поняття «інтелектуальна власність» у широкому розумінні як особливий вид власності на невідчужувані немайнові та майнові результати та продукти розумової діяльності людини, які мають правову охорону та ті, які не охороняються згідно законодавства. Таке універсальне трактування уможливлює удосконалення структури інтелектуальної власності та класифікації об’єктів інтелектуальної власності підприємств.

Для більш повного розуміння сутності та особливостей використання об’єктів інтелектуальної власності виокремлено основні принципи: принцип врахування, принцип обізнаності, принцип адекватності, принцип плинності, принцип професійності, принцип ієрархічності, принцип актуальності, принцип вартості. Аналізування наукових джерел та власні напрацювання дали змогу розвинути класифікацію об’єктів інтелектуальної власності (рис. 1). У запропонованій класифікації виокремлено нові класифікаційні ознаки: «за ступенем впливу на діяльність підприємства» та «за сферою призначення на підприємстві».